Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Біохімічний контроль за розвитком систем енергозабезпечення






Спортивний результат певною мірою лімітується рівнем розвитку механізмів енергозабезпечення організму. Тому в практиці спорту проводиться контроль потужності, ємності і ефективності анаеробних і аеробних механізмів енергоутворення в процесі тренування, що можна здійснювати і за біохімічними показниками.

Для оцінки потужності і ємності креатинфосфокіназного механізму енергоутворення використовуються показники загального алактатного боргу, кількість креатинфосфату і активність креатинфосфокінази в м’язах. У тренованому організмі ці показники значно вище, що свідчить про підвищення можливостей креатинфосфокіназного (алактатного) механізму енергоутворення.

Міру залучення креатинфосфокіназного механізму при виконанні фізичних навантажень можна оцінити також по збільшенню в крові змісту продуктів обміну КрФ в м’язах (креатину, креатиніну і неорганічного фосфату) або зміні їх вмісту в сечі.



Для характеристики гліколітичного механізму енергоутворення часто використовують величину максимального накопичення лактату в артеріальній крові при максимальних фізичних навантаженнях, а також величину загального і лактатного кисневого боргу, значення рН крові, вміст глюкози в крові і глікогену в м’язах, активність ферментів лактатдегідрогенази, фосфорилази та ін.

Про підвищення можливостей гліколітичного енергоутворення у спортсменів свідчить більш пізній вихід на максимальну кількість лактату в крові при граничних фізичних навантаженнях, а також більш високий його рівень. У висококваліфікованих спортсменів, що спеціалізуються в швидкісних видах спорту, кількість лактату в крові при інтенсивних фізичних навантаженнях може зростати до 26 мМоль • л і вище, тоді як у нетренованих людей максимально переносимо кількість лактату становить 5-6 мМоль • л, а 10 мМоль • л 1 може призвести до смерті при функціональній нормі 1-1, 5 мМоль • л. Збільшення ємності гліколізу супроводиться збільшенням запасів глікогену в скелетних м’язах, особливо в швидких волокнах, а також підвищенням активності гліколітичних ферментів.

Для оцінки потужності аеробного механізму енергоутворення частіше за все використовуються рівень максимального поглинання кисню (МПК), час досягнення ПАНО. Підвищення рівня О2 мах свідчить про збільшення потужності аеробного механізму енергоутворення.

Ефективність аеробного механізму енергоутворення залежить від швидкості утилізації кисню мітохондріями, що пов’язано передусім з активністю і кількістю ферментів окислювального фосфорилювання, кількістю мітохондрій, а також від частки жирів при енергоутворенні. Під впливом інтенсивного тренування аеробний спрямованості збільшується ефективність аеробного механізму за рахунок збільшення швидкості окислення жирів і збільшення їх ролі в енергозабезпеченні роботи.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.