Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! H2CO3 º СО2 × Н2О.
Ортокислоту можна розглядати як хімічну сполуку, утворену однією молекулою метакислоти та однією молекулою води, наприклад: НРО3 × Н2О º H3PO4 Метакислота ортокислота Або Р2О5 × 3Н2О º 2H3PO4. Пірокислотами називають похідні орто- та метакислот, що утворилися внаслідок віднімання однієї молекули води від двох молекул кислоти: 2H3PO4 º H4P2O7 + Н2О; 2H2SiO3 º H2Si2O5 + Н2О. Полікислоти – це хімічні сполуки двох (іноді трьох або більше) молекул ангідриду з однією або кількома молекулами води, наприклад: H4Si3O8 або 3SiО2 × 2Н2О; H2B4O7 або 2В2О3 × Н2О. Значну кількість полікислот утворюють Силіцій, Вольфрам, Молібден та деякі інші елементи. До найпоширеніших способів одержання кислот належать: · безпосередня взаємодія кислотного оксиду з водою: SO3 + H2O = H2SO4 N2O5 + H2O = 2HNO3 · взаємодія солі слабкої кислоти з сильною кислотою: Na2SiO3 + H2SO4 = H2SiO3↓ + Na2SO4 · Безоксигенвмісні кислоти одержують безпосередньою взаємодією водню з неметалом та наступним розчиненням одержаної сполуки у воді: Cl2 + H2 = 2HCl S + H2 = H2S
Солі Солі – продукти повного або часткового заміщення атомів Гідрогену кислоти атомами металу, амонійною групою NH4+ або гідроксокатіонами FeOH+, Fe(OH)2+, ZnOH+, CuOH+ тощо. Крім катіонів металу, амонію або гідроксокатіонів, солі містять аніони кислотних залишків. Розрізняють три типи солей: середні, кислі та основні. Середні солі – продукти повного заміщення атомів Гідрогену кислоти металом (або групою NH4+). Ці солі можна розглядати як продукт повного заміщення гідроксильних груп основи кислотними залишками, наприклад: NH4Cl, CuCl2, Fe2(SO4)3 та ін. Кислі солі – продукти неповного заміщення атомів Гідрогену багатоосновної кислоти атомами металу або амонійною групою. Приклади кислих солей: калію гідросульфід - KHS, амонію гідросульфат - NH4HSO4, натрію гідрокарбонат - NaHCO3, феруму (ІІ) гідрокарбонат - Fe(HCO3)2, калію дигідрофосфат - KН2РО4 тощо. Кислі солі за хімічними властивостями дещо нагадують кислоти, тому під впливом лугів вони перетворюються на середні: KH2PO4 + 2KOH = K3PO4 + 2H2O, тобто відбувається реакція нейтралізації кислої солі. Наявність у формулі солі атомів Гідрогену ще не означає, що вона належить до кислих солей: у деяких сполуках не всі атоми Гідрогену кислоти здатні заміщуватись на атоми металу. Наприклад, сіль Na2HРO3 – середня, оскільки кислота Н3РО3 двохосновна, і на метал можуть заміщуватись лише два атоми Гідрогену. Основні солі – продукт неповного заміщення гідроксильних груп основи аніонами кислотних залишків. Наприклад, купруму (II) гідроксохлорид - (CuОН)Cl, феруму (ІІI) гідроксокарбонат - (FeОH)CO3, цинку гідроксосульфат -
(ZnOH)2SO4 тощо. Основні солі за хімічними властивостями дещо нагадують відповідні основи: (ZnOH)2SO4 + H2SO4 = 2ZnSO4 + 2H2O, тобто відбувається реакція нейтралізації основної солі. Відомо багато способів одержання середніх солей, але практично використовують такі: · взаємодія основних або амфотерних оксидів з кислотними оксидами: Na2O + SO3 = Na2SO4 ZnO + N2O5 = Zn(NO3)2 · реакції основних або амфотерних оксидів з кислотами: Na2O + H2SO4 = Na2SO4 + H2O ZnO + 2HNO3 = Zn(NO3)2 + H2O · взаємодія основ з кислотними оксидами або реакції між основами та кислотами: 2NaOH + SO3 = Na2SO4 + H2O 2NaOH + H2SO4 = Na2SO4 + H2O · реакції подвійного обміну між відповідними солями: Na2CO3 + CaCl2 = CaCO3↓ + 2NaCl · взаємодія солі із сильними кислотами або лугами: Na2CO3 + HCl = NaCl + H2O + CO2↑ CuSO4 + NaOH = Na2SO4 + Cu(OH)2↓ · взаємодія певних металів з кислотами, а в деяких випадках – і з лугами: Zn + 2HCl = ZnCl2 + H2↑ Zn + 2NaOH + 2H2O = Na2[Zn(OH)4] + H2↑ · витіснення металу з його солі більш активним металом, який в електро-хімічному ряді металів стоїть лівіше за нього: Zn + FeSO4 = ZnSO4 + Fe · утворення солей у разі безпосереднього сполучення металів і неметалів: 2Na + Cl2 = 2NaCl Ca + S = CaS · добування солей під час окисно-відновних реакцій: Сu + 4HNO3(конц.) = Cu(NO3)2 + 2NO2 +2H2O Cu + 2H2SO4(конц.) = CuSO4 + SO2 +2H2O
|