Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Класифікація заходів по боротьбі з водною ерозією ґрунтів, їх суть.




Ерозійні процеси викликаються та обумовлюються багаторічним поєднанням природних та організаційно-господарських факторів, тому заходи щодо попередження ерозії та особливо у боротьбі з нею повинні здійснюватись у комплексі організаційно-господарських , агротехнічних, лісомеліоративних та гідромеліоративних заходів, що охоплюють всю водозбірну площу яру або враженого ерозією схилу.

Організаційно-господарські заходи передбачають створення умов для запобігання і припинення ерозійних процесів, раціонального використання земель і підвищення родючості ґрунтів.

До організаційно господарських заходів належать:

1) оптимальний вибір напрямку ведення сільського господарства:

– раціональне співвідношення ріллі, луків, випасів та лісу, ефективне їх розміщення щодо елементів рельєфу.

- використання протиерозійних та ґрунтозахисних сівозмін;

- виділення ділянок під полезахисні, водорегулюючі та балкові насадження на ерозійно небезпечних землях.

2) раціональне розміщення та будівництво дорожньої мережі (дороги слід прокладати по стокорозсіювальних елементах рельєфу кювети – засівати багаторічними травами)

3) коректне планування території населених пунктів та земель, що до них прилягають.

Агротехнічні протиерозійні заходи (протиерозійна технологія вирощування сільськогосподарських культур на схилах)

Агротехнічні заходи полягають у відновленні та підвищенні родючості та структури ґрунту, застосуванні спеціальних способів обробітку ґрунту та посіву, використанні найпростіших заходів щодо затримання та регулювання поверхневого стоку, снігозатримання та інше.

 

Ґрунтозахисні технології обробітку ґрунту

Передбачають заходи протиерозійної обробки ґрунтів – щілювання, кротування, лункування зябу, глибока оранка, оранка впоперек схилів, контурний обробіток ґрунту.

Ґрунтозахисні технології повинні забезпечувати попередження ерозійних процесів, накопичення вологи у грунті, зменшення поверхневого стоку за рахунок підвищення його водопроникності та попередження переущільнення ґрунту шляхом оснащення ходових систем, енергетичних та транспортних засобів пристроями для зменшення питомого тиску на поверхню ґрунту ; об’єднання технологічних операцій

Структурно-грунтоводоохоронні заходи, такі як контурна організації, створення валів-терас, смугове землеробство, залужені водостоки діють на ерозію через контролювання стікаючої води. Вони понижують швидкість стікання води і направляють її потоки на захищені ділянки для безпечного відведення їх з поля. Дані заходи використовуються разом з іншими агротехнічними прийомами.

Фітомеліоративні агрономічні заходи,що передбачають вирощуваннябагаторічних трав та однорічних культур для захисту грунтів від ерозії, відновлення їх родючості.



На землях де досить сильні прояви ерозії – на крутих схилах, в заплавах річок кращим способом докорінного поліпшення угідь, що запобігає розвитку ерозії, є прискорене залуження багаторічними травами, без попереднього посіву однорічних культур. Грунтозахистна здатність багаторічних трав 1-го року використання – 92 %, 2-го – 97 % та 3-го 99 %, в той час як однорічні сумішки – горох, віка, овес або кукурудза з горохом і вікою – 65 %.

Щоб зменшити розмивання схилів при прискореному залуженні обробіток ґрунту і посів трав проводять лише впоперек схилів.

Спеціальні заходи снігозатримання і регулювання сніготанення (розстановка щитів, валкування снігу, смугове затемнення (торфокромкою золою, смугове ущільнення снігу).

Внесення підвищених доз органічних добрив ; валкування кислих та гіпсування засолених змитих грунтів.

 

Агротехнічні протиерозійні заходи – ґрунтозахисні способи вирощування с.-г культур на ерозійно небезпечних землях, що припиняють або знижують дію водної та вітрової ерозії.

 

Лісомеліоративні протиерозійні заходи – створення насаджень з дерев та кущів з метою регулювання поверхневого стоку, зниження швидкості вітру.

Даний вид заходів характеризується водорегулюючою та кольматуючою дією лісової підстилки, вітроломною дією лісонасаджень. Все це сприяє більш рівномірному розподілу зимових опадів та сніготаненню ; зниженню випаровування з поверхні ґрунту.

Протиерозійні насадження можуть створюватись у вигляді смуг або суцільного обліснення. Найбільше поширення отримали смугові насадження ; суцільні масиви лісу створюються на непридатних для сільськогосподарських угідь землях.



За призначенням всі лісові протиерозійні лісонасадження поділяються на три категорії : 1) водопоглинаючі; 2) водорегулюючі; 3) ґрунтозахисні.

За місцем застосування протиерозійні насадження діляться на дві основні групи:

- насадження на схилах основного водозабору, до яких належать :

1) водопоглинаючі лісові та лісо-садові;

2) водорегулюючі лісосмуги;

3) прибалкові лісові смуги

4) насадження на крутих привододільничих схилах

Водопоглинаючі лісові смуги створюють для перехоплення поверхневого стоку та переведення його в підгрунтовий створюються на довгих (600 і більше) схилах із сильним змивом та розмивом ґрунту. Напрям розміщення переважно пов’язаний з рельєфом. Ці лісосмуги досить широкі 20-60 м і більше, густі ; складні за формою та змішані за складом, наявний підлісок.

Часто водорегулюючі лісосмуги створюють лісо-садовими. З густими лісовими узліссями та плодово-ягідними насадженнями в середині. Загальна ширина такої лісосмуги може становити 30-40 м.


.

mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал