Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Протиерозійні заходи на меліорованих землях і шляхи підвищення родючості еродованих земель.




На території України водній ерозії піддаються 11,5 млн.га с.-г. угідь, в т.ч. 8 млн.га орних земель. При цьому спостерігається як лінійна, так і поверхнева (площинна) ерозія ґрунту. В результаті лінійної ерозії утворюються нові яри. Поверхнева ерозія викликає винисення з ґрунту гумусу і поживних речовин, а також зменшує кількість продуктивної вологи, що затримується грунтом. Продукти змиву замулюють стави, водосховища, ріки і землі заплав. Стік води з підвищеним вмістом розчинних солей в нижче розташовані річки і водойми погіршує якість води в них і викликає інші негативні наслідки.

В результаті змиву ґрунту деградують від слабо- до сильно злитих і, врешті стають неродючими. Врожайність на таких грунтах різко понижується в порівнянні з не еродованими: на 10 % - на слабо змитих, на 25 % - на середньо змитих і на 45 % на сильно змитих.

Станом на середину 80-х років минулого століття в Україні середньо змиті і сильно змиті грунти займали біля 4,5 млн.га.

З 1967 р. почалися планомірні роботи по боротьбі з водною ерозією. Щорічно на ці роботи в Україні виділялось більш ніж 20 млн крб.

Для забезпечення комплексного підходу до вирішення проблеми була розроблена “Генеральна схема протиерозійних заходів в українській РСР” і обласні схеми, а для найбільш еродованих територій – регіональні схеми. В них передбачено комплекс заходів, включає протиерозійну організацію території, протиерозійні, агротехнічні, меліоративні, гідротехнічні заходи, передбачаючи будівництво спеціальних гідротехнічних споруд і виположування або засипання ярів.

З метою попередження росту ярів при порівняно невеликих площ водозбору споруджено більш ніж 6,5 тисяч кілометрів водозатримуючих валів і водовідвідних валів-каналів. При відносно великих площах водозборів для захисту населених пунктів збудовано більш ніж 2500 водоскидних споруд, переважно швидкотоки. В більшості випадків яри заліснені, а для попередження появи розмивів дна ярів і водовідвідних валів – каналів споруджено 36 тисяч загат.

На теперішній час ріст ярів в Україні в основному призупинено. Більшість ярів глибиною до 6 м. Засипано або ви положено, а займана ними площа і полоси навколо ярів повернуті для господарського використання. Загальна площа засипаних і виположених ярів перевищує 4 тис. га, а з врахуванням полос навколо ярів повернута для використання площа складає (12...16) тис. га.

Для боротьби з площинною водною ерозією грунтів застосовують наступні агротехнічні заходи:

- ґрунтозахисні сівозміни;

- полосне розміщення культур;

- ямкування;

- щілювання;

- безвідвальна оранка;

- оранка по контуру і поперек схилу.



В більш складних умовах для боротьби з площинною ерозією влаштовують вали-тераси ( при ухилах до поверхні землі 6 0 – загальна площа 5,9 тис. га) і тераси при ухилах поверхні землі 6 0...240 (загальна площа більш 20 тис.га), які використовуються плодові і лісові насадження, а також під залуження багаторічними травами.

З метою підвищення базису ерозії, а також для зменшення подальший продуктів зливу в річки і водосховища і їх замулення, споруджено більш 1000 протиерозійних ставів і мулонакопичувачів, в тому числі для комплексного використання більше600 з загальною площею дзеркала дещо більше 12 тис. га і більше ¾ берегів цих ставів заліснень.

 

Рибоохоронні заходи при будівництві зрошувальних систем

Великою проблемою, що виникла на початку проектування: будівництва великих ЗС на півдні України (1956 р.) не як складова охорони довкілля, а як пряма шкода рибному господарству – це проблема захисту молоді риб від попадання з поверхневих вод в водозбірні споруди зрошувальних систем. Вперше в СРСР УкрДіпродводгоспом (м. Київ) було розроблено промисловий електричний рибозахисний пристрій для водозабору Інгулецької зрошувальної системи розрахованою на подачу 35 м3/с. До цього часу в цьому інституті розроблено більш ніж 350 проектів різних рибозахисних пристроїв на пропуски від десятків літрів до сотень метрів кубічних в секунду.

Питаннями розробки рибозахисних пристроїв і охоронних заходів займались не тільки інженери, але і біологи, що дозволило перейти від емпіричного методу створення РЗП до науково обґрунтованих методів, заснованих на знаннях поведінки, міграції риби по глибині водойм і орієнтації риби. На основі даних іхтіологічних досліджень розроблено такі типи РЗП:



- парасольковий рибозахисний пристрій, циліндр з водонепроникного матеріалу – (металу бетону) з відбором води тільки з природних горизонтів, де концентрація молоді риб (особливо коропових) мінімальна.

Модернізований тип має радіальні отвори з шторками в верхній і нижній кришках для можливості забору води з горизонтів, де концентрація риби мінімальна на протязі доби чи сезону року;

- жалюзійне з хвилеподібно загнутими пластинами, що установлюються в касети; завдяки чому по всьому фронту водозбору в любій його точці створюється суцільний темний фон, що викликає відповідну реакцію риби на видиму нею на шляху руху перепону.

- електричний;

- повітряно-бульбашкова завіса, введена в дію в1974 р. на водозборі Каховської зрошувальної системи;

- барабанний, для водозборів з добовим і сезонним коливанням рівнів води в джерелі зрошення; являє собою сітчатий барабан з верхньою кришкою ву вигляді поплавка, що пересувається в обоймі всмоктуючої труби в постійно зануреному стані, з промивкою внутрішньою водоструминною промивною флейтою в вигляді сегнерового колеса; висота стояка флейти змінна;

- комбінований, для водозборів з подачею більш 30 м3/с в складі сідчатих закрилків повітряно-бульбашкової завіси, запані, електричного РЗП, рибовідводу.

Ефективність всіх цих РЗП змінюється в межах 70-85 %.

 

Питання: 1. Що таке екологічна надійність зрошувальних систем?

2. Який вплив на природу Причорномор’я є найбільш небезпечним?

3. В чому полягають основні екологічні ризики проведення осушувальних меліорацій?

4. Який сьогодні стан з розвитком ярів на території України?

.

 

 



mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал