Modern state, major problems and ways of improvement of student self-government on the basis of chemical Department of Taras Shevchenko National university of Kyiw

In the article are explained the structure, organization and main tasks of student self-government of Taras Shevchenko National University of Kyiw. There are also revealed the major aim of its work of this organization, main issues and the ways to improve the efficiency and enhance it`s activity.

Key words: student self-government; local trade-union committee; innovative activities

Самоврядування – у найзагальнішому розумінні – автономне функціонування будь-якої організаційної системи (підсистеми), прийняття нею рішень з внутрішніх проблем. Той чи інший ступінь самоврядування властивий підприємствам, установам, поселенням (Соціолого-педагогічний словник / За ред. В.В. Радула. – К.: ЕксОб, 2004. – 304 с.)

Організація та ефективна робота систем студентського самоврядування стає актуальним інструментом здійснення частки прямої студентської демократії у системі управлення університетом, захищає інтереси студентів, створює сприятливий мікроклімат для навчальної та науково-творчої діяльності студентів, сприяє виховуванню командного духу та вільного волевиявлення у студентів. Нажаль, дана система не є досконалою, і під час роботи студентського самоврядування постає ряд проблем, шляхи вирішення яких наведені у даній статті.

Студентське самоврядування посідає важливу позицію у системі громадського самоврядування. У студентському самоврядуванні беруть участь особи, які навчаються у вищому навчальному закладі. Усі такі особи мають рівне право на участь у студентському самоврядуванні. Воно здійснюється особами, які навчаються в вузі: безпосередньо або через органи студентського самоврядування, що обираються шляхом таємного голосування.

Існує практика громадських рад із числа представників студентських самоврядувань на національному рівні, наприклад, з 10.12.2009 року діє Всеукраїнська студентська рада при Кабінеті Міністрів України (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2009 року № 1028 «Про утворення Всеукраїнської студентської ради при Кабінеті Міністрів України»)

19.12.2010 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 1798-VI „Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо питань студентського самоврядування“, яким поповнила нормативно-правове забезпечення студентського самоврядування (Постанова Кабінету Міністрів України від 19.01.2010 № 1798-VI «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту»).

28.12.2014 року до Закону України «Про вищу освіту» постановою Верховної ради України були внесені зміни, в яких було детально описано нормативно-правові та фінансові аспекти функціонування органів студентського самоврядування, чітко визначений порядок обрання глав таких органів та шляхи надходження коштів на потреби студентського самоврядування. Також, згідно до нової редакції закону, студентське самоврядування інтегрується у склад громадського самоврядування ВНЗ. (Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» №76-VIII від 28.12.2014)

Раніше були запропоновані та детально описані можливі механізми співпраці з місцевим самоврядуванням, (Кращенко Ю. П.Модель співпраці органів місцевого та студентського самоврядування Інформаційний вісник вищої освіти. – 2002. – №7. – С.98-100.)

Метою статті є розкриття особливостей організації, роботи, основних напрямків діяльності та методів підвищення ефективності дій студентського самоврядування хімічного факультету КНУ ім. Т.Г. Шевченка на всіх етапах діяльності.

На даний момент самоврядування на хімічному факультеті представлене виконавчим органом: студентським парламентом – органом, до складу якого входять студенти та активісти КНУ. Він складається зі структури департаментів і підрозділів, які займаються покращенням умов навчання і дозвілля студентів хімічного факультету КНУ. Студпарламент хімічного факультету підпорядковується студпарламенту КНУ. Керує студпарламентом хімічного факультету голова студпарламенту – особа, що обирається шляхом таємного голосування усіх студентів хімфаку.

На даний момент студенти у складі студпарламенту розподіляються за роком навчання згідно діаграми 1.

Діаграма 1. Розподілення членів студпарламенті хімічного факультету за роками навчання.

Основні напрями діяльності студпарламенту:

– захист інтересів студентів хімічного факультету КНУ

– створення програм допомоги студентам, що мають проблеми у навчанні

– організація спортивної та туристичної сфери студентського життя

– організація культурної (творчої) сфери життя студентів хімфаку

– пошук ресурсів для організації наукових, культурних, освітніх та творчих програм студентів хімфаку

– контроль виконання капітальних ремонтних робіт

Основними проблемами студентського самоврядування є:

1) Недостатньо оформлена нормативно-правова база: на даний момент відсутні правові документи, які б регулювали порядок голосування за кандидатів на пост голови студпарламенту хімфаку.

2) Система пошуку ресурсів є недостатньо ефективною, що ускладнює проведення деяких заходів, зокрема заходів наукової частини

3) Студенти хімічного факультету на молодших курсах мають відносно низьку зацікавленість у роботі студпарламенту.

Основними шляхами подолання даних проблем є:

1) Інформування студентів про переваги роботи системи студентського самоврядування та заохочення їх активної участі у роботі студпарламенту

2) Розробка нормативно-правової бази діяльності органів студентського самоврядування

3) Залучення коштів з нових джерел та більш тісна співпраця з матеріально-технічним відділом адміністрації КНУ

4) Створення онлайн-системи голосувань для вирішення поточних питань

Висновки дослідження: органи студентського самоврядування на прикладі студпарламенту хімічного факультету КНУ є важливим інструментом захисту інтересів студентів, підвищення рівня навчання та виховання громадської свідомості у студентів.

На даний момент перед студпарламентом постає низка проблем, вирішення яких за запропонованими механізмами дозволить значно підвищити ефективність бороти даного органу.