Ступінь задоволення очікувань студентів хімічного факультету від організації навчання в університеті. Проблеми та можливі шляхи їх вирішення

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Анотація. Для збільшення ефективності навчального процесу у вищій школі студенти мають бути задоволені своєю діяльністю. Моніторинг ступені задоволення студентів навчанням на базі хімічного факультету загалом не проводився, хоча дана проблема є завжди актуальною. Проведення такого роду досліджень є необхідним для виявлення проблем у навчанні та знаходження шляхів їх вирішення. Було проведено опитування серед студентів 1 курсу освітньо – кваліфікаційних рівнів бакалавр та магістр і порівняння результатів. Стаття присвячена аналізу отриманих даних та обґрунтуванню причин, які обумовлюють визначене ставлення до процесу навчання. Окреслено можливі шляхи вирішення існуючих проблем та напрями подальшого розвитку досліджень.

Ключові слова: ступінь задоволення, якість освіти, моніторинг, педагогічна майстерність, шляхи покращення.

Аннотация. Для увеличения эффективности учебного процесса в высшей школе студенты должны быть довольны своей деятельностью. Мониторинг степени удовлетворения студентов обучением на базе химического факультета в целом не проводился, хотя данная проблема всегда актуальна. Проведение такого рода исследований необходимо для выявления проблем в обучении и нахождения путей их решения. Был проведен опрос среди студентов 1 курса образовательно - квалификационных уровней бакалавр и магистр и сравнение результатов. Статья посвящена анализу полученных данных и обоснованию причин, обуславливающих определенное отношение к процессу обучения. Определены возможные пути решения существующих проблем и направления дальнейшего развития исследований.

Ключевые слова: степень удовлетворения, качество образования, мониторинг, педагогическое мастерство, пути улучшения.

Abstract. Students should be satisfied with its performance to increase the efficiency of educational process in high school. Monitoring of satisfaction of students on the basis of the Faculty of Chemistry was not conducted, but the problem is always current. Carrying out this type of research is needed to identify problems in education process and finding solutions to them. A survey was conducted among students of 1st year of bachelor's and master’s degrees and results were compared. In this article the data and justification of the reasons that lead to a certain attitude to education were analyzed. The possible ways of solving the existing problems and future development direction of research were determined.

Key words: satisfaction, quality of education, monitoring, pedagogical skills, ways to improve.

Мета статті: Дослідження ступеня задоволення студентів хімічного факультету навчанням шляхом проведення опитування.

Постановка проблеми. Всупаючи на хімічний факультет, кожен абітурієнт робить свій вибір на основі офіційної обґрунтованої інформації, особистих поглядів та ілюзій, проте ставши студентом зустрічається з суворою реальністю університетських буднів. У 2014-2015 рр. Київський університет посів 421–430 місце у міжнародному рейтингу найкращих університетів світу QS World University Rankings [1]. За даними МОНУ в Україні він – найкращий серед класичних ВУЗів, і це - загальновідомо[2]. Необхідно наголосити, що хімічний факультет є одним із найстаріших у Київському університеті, вважається найкращим в Україні [3]. Тут працювали відомі науковці С.М.Реформатський; А.К.Бабко, А.М.Голуб, А.Т.Пилипенко, А.У.Кіпріянов. Проте освітні труднощі все-таки існують. У цій статті досліджується проблема задоволення очікувань студентів хімічного факультету від навчання, проводиться аналіз причин отримання вказаних результатів та шляхи вдосконалення навчального процесу для підвищення якості надання освітніх послуг. Серед причин, що поліпшують чи погіршують підготовку спеціаліста вищої кваліфікації, велике значення має сформованість мотивації щодо навчання. Якщо мотиваційні чинники суб’єкта навчального процесу не сприяють якості навчання, то слід допомогти йому їх сформувати. Щорічний моніторинг думки споживачів освітніх послуг, їх потреб, запитів, інтересів дозволяє вчасно виявляти та відстежувати проблеми, оперативно на них реагувати, корегувати організацію навчальної, виховної та профорієнтаційної діяльності університету. Дослідження дозволяють виявити типові чи унікальні проблеми ВНЗ, оцінити доцільність можливих шляхів їх вирішення [5].

Аналіз останніх досліджень Передумовою особистого відношення до середовища є власна діяльність студента, у якій виникають, усвідомлюються і реалізуються мета особистості і колективу. Приклад педагогів активно впливає на свідомість і поведінку студентів, на їх відношення до природи і один до одного [4].

Перш за все хочеться акцентувати увагу на тому, чим саме є задоволення. Під задоволеністю можна розуміти як ставлення людини, так і її емоційний стан. Ф. Ільясов дотримується такого визначення: “задоволеність працею – це стан діяльності, в яку завдяки праці і споживанню входять характеристики трудової діяльності та її умови. У свідомості індивіда це відбивається у вигляді оцінки власного положення в системі суспільного розподілу праці” [6]

Вдоволення (задоволення) характеризує одноразовий короткостроковий акт, задоволеність же як ставлення до чого-небудь зберігається тривалий час.
Задоволеність студента процесом навчальної діяльності визначається змістом цього процесу, який визначається програмними вимоги, напрямом вищого навчального закладу, його матеріальною базою та іншими факторами. Існує взаємозв’язок ефективності професійної підготовки студентів та їхньою задоволеністю навчанням у вищому навчальному закладі.

На першому курсі ставлення студента до процесу навчання залежить від його рис особистості, педагогічний процес (зовнішній чинник) впливає на ставлення на 29%. Високо оцінюють виховний процес студенти з високим самоконтролем, відповідальні, не схильні до відчуття сорому, замріяні. Але на четвертому курсі задоволеність навчальним процесом лише на 58% залежить від особистості студента. Головними психологічними чинниками позитивного ставлення є домінування, артистичність та самоконтроль поведінки, що викриває необхідність вести себе активно та награно, щоб відчути успіх у навчанні та оцінити його високо. Завадити відчути задоволення можуть депресивність та наполегливість (та якість, яка вважається основою успішного навчання, на практиці зважає гарній оцінці процесу навчання), вміння домінувати та грати на публіку стають студентам у нагоді.

Якщо на початку навчання студенту важливо контролювати себе та бути відповідальним, то на четвертому курсі головними чинниками стають повага до інших, несхильність до почуття сорому, акуратність. В процесі трапляється перехід основи розуміння виховного процесу від індивідуального критерію (самоконтроль) до соціального критерію (повага до інших)

Оскільки вплив зовнішнього чинника на четвертому курсі дуже високий, то педагогічні заходи з мотивування в напрямі обраної професії можуть дати значні результати[10].

Було проведене дослідження серед студентів 1 і 4 курсів Національного гірничого університету. Найвагомішим чинниками вибору НГУ є «престижність навчального закладу» та можливість отримати в НГУ «професію, яка мені подобається». Більшість абітурієнтів при виборі університету і спеціальності орієнтуються на результат навчання – затребуваність фахівців певної галузі знань у суспільстві, можливість успішного працевлаштування після закінчення університету – «престижність університету і професії на ринку праці». Кожен третій студент у виборі своєї майбутньої професії керувався тим, що вона надасть можливість хорошого заробітку.

Студенти університету на питання: «Якби Вам знову довелося вирішувати питання про вибір навчального закладу, факультету, спеціальності, чи обрали б Ви їх знову?» найчастіше позитивну відповідь давали стосовно вищого навчального закладу. Нижчим є показник стосовно факультету, і ще нижчим – стосовно спеціальності. Отримані показники ще раз загострюють питання неефективної профорієнтації, відсутності чітких освітніх мотивацій у абітурієнтів.

Якістю отримуваної в університеті освіти більшість респондентів повністю або частково задоволені. Серед першокурсників повністю та частково задоволених 91, 0 % у 2013 р., та 88, 0% – у 2014 р., серед четвертокурсників – 77, 5 % у 2013 р., 81, 8% – 2014 р.

Серед причин невдоволення якістю отримуваної освіти студентами у відкритих питаннях називались такі: «застарілі тексти лекцій»; «процес навчання не заради знання, а щоб отримати оцінку»; «за кілька тижнів вдалої практики можна навчитись більше, аніж за кілька років навчання в університеті»; «відсутність дискусії між викладачем та студентом».

Від методів навчання значною мірою залежить розвиток студентів, якість засвоєння ними знань, набуття навичок самостійної роботи. Найбільше використовуються: лекція-дискусія, творчі завдання, ігрові ситуації, демонстрація наочного матеріалу навчання.

Майже половина опитаних не брали участь у дослідницькій роботі університету, але в майбутньому збираються. Найбільш використовуваним джерелом отримання інформації для навчання нинішнього студента є Інтернет. Літературу іноземною мовою, наукові журнали, газети, наукові книги, в якості джерела для підготовки до занять, використовує незначна кількість студентів четвертого курсу.

Студенти оцінюють динаміку змін, що з ними відбулися за період навчання в університеті, найбільш позитивно в оцінці знань зі спеціальності. Далі: загальний рівень власних знань, аналітичні здібності.

Підвищення ефективності навчального процесу у ВНЗ може бути здійснене шляхом вдосконалення відносин викладача та студента, правильної організації самостійної роботи, оптимізації вибору методів навчання. Часто відзначаються необхідність створення програм підготовки магістрів та бакалаврів, сумісних з європейськими, визнання диплому НГУ в інших країнах, допомога університету при працевлаштуванні.

Важливими для студентів є самостійний вибір навчальних дисциплін, міжнародний обмін студентами та викладачами, вдосконалення системи оцінки знань. Посприяти підвищенню зацікавленості у навчанні могли б, на думку багатьох опитаних, зацікавленість викладачів в успіхах студентів, особисті якості викладачів.

Оптимальною дистанційну форму освіти вважає тільки один з двадцяти студентів, вільну форма освіти – 38, 4%, кредитно-модульну – 37, 8%, традиційну– 21, 5% [5].

Центр моніторингу Львівського національного університету імені Івана Франка провів дослідження, на основі яких комісія дійшла до висновку, що студенти в цілому задовільно оцінюють викладання загальнообов'язкових дисциплін та дисциплін вільного вибору в університеті. Більшістю підтримується можливість розширення вільного вибору дисциплін. Дві третини студентів підтвердили, що у майбутньому дисципліни вільного вибору повинні складати від 21% до 40% навчального навантаження. Найбільш пріоритетними є вивчення вузькоспеціалізованих дисциплін та дисциплін, пов’язаних із вивченням іноземних мов.

Основними проблемами, які постають у контексті вибору дисциплін, за словами студентів є: відсутність такого вибору, недостатня кількість запропонованих предметів та значна кількість загальнообов'язкових дисциплін. Студенти дуже охоче відповідали на запитання анкети і проявили велику зацікавленість результатами [7]

Виділені й охарактеризовані наступні критерії і рівні навчально-пізнавальної діяльності студентів технічного ВНЗ: емпірично-інтуїтивний (низький), репродуктивний (середній) і рефлексивно-творчий (високий).

Результати дослідження показали, що рефлексивно-творчим рівнем сформованості навчально-пізнавальної діяльності володіють 10, 2% студентів, репродуктивним – 54, 5%, емпірично-інтуїтивним – 35, 3%. Стихійне формування навчально-пізнавальної діяльності не забезпечує якісної підготовки більшості студентів для успішної професійної діяльності.

Виявлено у студентів першого і другого курсів труднощі в організації навчально-пізнавальної діяльності, типові упущення в роботі викладачів технічних ВНЗ, що зумовлені відсутністю домінанти формування навчально-пізнавальної діяльності в процесі вивчення дисциплін, наявністю стереотипів у викладацькій діяльності, невизначеністю організаційно-педагогічних умов формування навчально-пізнавальної діяльності студентів [8].

Диференціація відповідей студентів-першокурсників Національного університету Державної податкової служби України щодо мети навчання в університеті у 2013 р.така: навчальні – 47, 8 % опитаних; професійної самореалізації як фахівця− 32, 0 %; самовдосконалення − 10, 7 %; особисті інтереси − 9, 6 %. Ці результати свідчать про розуміння студентами першого курсу актуальності отримання спеціальності, бажанні за допомогою освіти активно соціалізуватися в суспільстві.

Основними причинами, що зумовили вибір університету та спеціальності, студентами-першокурсниками були названі: власне бажання, оскільки це цікаво (19, 3%); орієнтація на престиж професії, можливості працевлаштування (17, 6 %); якість освіти й умови навчання в університеті(15, 5 %).

Вирішальною обставиною при виборі ВНЗ і спеціальності є інформаційна обізнаність майбутніх студентів. При виборі ВНЗ першокурсники орієнтуються в основному на оголошення в ЗМІ, Інтернет, сайт університету (50, 4 % опитаних), на думки батьків, друзів і знайомих (30, 8 %).

Рівнем навчанням в університеті 48, 8 % опитаних студентів усіх факультетів якоюсь мірою задоволені, повністю задоволені 40, 9 % опитаних, швидше за все незадоволені − 5, 5 % від загальної кількості опитаних першокурсників, складно було відповісти 4, 7 % опитаних.

Серед відповідей на запитання «Що у студентському житті хвилює Вас найбільше?» 31, 3 % опитаних першокурсників виокремили велике навчальне навантаження, 22, 9 % скаржились на нестачу грошей, 8, 9 % нарікали на несправедливість зі сторони викладачів, працівників деканату, 8, 8 % вказували на відсутність навчальних посібників у бібліотечному фонді.

На запитання «Якби Вам довелося ще раз вступати до університету?» більшість студентів І курсу відповіла «Так», але 25, 3 % опитаних зазначили, що вони вступили б в інший ВНЗ. Найбільша кількість студентів, яка змінила б свій вибір, налічується на факультеті фінансів та банківської справи – 35, 8 % від опитаних [9].

Виклад основних матеріалів дослідження. Для того, щоб охарактеризувати ступінь задоволення очікувань студентів хімічного факультету від організації навчання в університеті, було проведене опитування серед респондентів 1курсу освітньо – кваліфікаційних рівнів бакалавр та магістр. Отримана інформація була оброблена за допомогою програми Microsoft Excel (вихідні дані див. додаток).

Було запропоновано оцінити за шкалою 1-100 наступне:

1. Педагогічну майстерність викладацького складу факультету

2. Професійну компетентніть викладачів (зокрема як хіміків)

4. На скільки співпадають очікування і реальність на факультеті

Графічно середні значення можна представити наступним чином:

Отже, 86, 5% студентів вважають, що педагогічна майстерність викладачів може бути оцінена не більше ніж на 80% від максимуму. Фахівці в своїй дисципліні наші наставники кращі, ніж в педагогіці. Проте це не значить, що на факультеті погані викладачі. Доводиться стикатись в процесі навчання як з по-суті геніальними педагогами, так і з людьми, які є низькокваліфікованими в своїй справі. Тому загальний усереднений образ викладача і отримав оцінку, близьку до середини можливих балів. Лише 16, 7% опитаних більш-менш повністю задоволені навчанням. Однозначно всі опитувані зазначили, що очікування від навчання дуже відрізняються від самого процесу, лише значна задоволеність вибором ВУЗу присутня більше ніж в половини опитаних в обох випадках. Як не дивно, багато хто недостатньо задоволений власним вибором професії взагалі. Хоча на питання одного з викладачів на 4 курсі щодо задоволення своєю спеціальністю візуально точно більше 90% присутніх в аудиторії (весь курс) підняли руки.

Підставою оцінки якості життя в системі суб’єктивних переживань виступають ті критерії і стандарти, які визначає кожен для себе у момент порівняння реального життя з тим, яким воно, могло б бути відповідно до своїх власних уявлень. Тому процес навчання недостатньо високо оцінюється, можливо, через очікування від найкращого ВУЗу країни чогось особливого.

Як і слід було очікувати, перший курс більше всім задоволений, ніж п’ятий. Погляди студентів п’ятого курсу набагато більше розходяться, про що свідчить збільшення дисперсії в рази. Тенденція за всіма питаннями опитування однозначна: спостерігається розчарування протягом навчання і у факультеті, спеціальності, і, насамперед, у викладачах. Через розчарування і незадоволення знижується ефективність професійної підготовки в процесі навчання. Слід ще раз наголосити, що визначальним у задоволенні студентів старших курсів є якість педагогічного процесу (зовнішній чинник), яка, виходячи з отриманих результатів, залишає бажати кращого.

Метою вивчення деяких курсів, зокрема вищої математики, з кожним роком все більше і більше стає не опанування математичним апаратом для подальшого практичного застосування, а розвиток вмінь «викрутитись на екзамені» у більшості студентів, оскільки домінує думка, що опанувати це у встановлені терміни надзвичайно складно, майже неможливо. І викладачі самі організовують для становлення таких поглядів на предмет відповідні умови.

На початку навчання домінують гуманітарні предмети в навчанні. На факультеті викладається 15 гуманітарних та соціально-економічних дисциплін! Виникає іноді питання: чи дійсно ти навчаєшся на хімічному факультеті? І лише поступово основними дисциплінами стають хімічні. Особисто я вважаю, що на першому курсі їх маж бути більше.

В навчальний процес і навчальні плани вносяться постійні корективи. Протягом чотирьох років 2 семестри були скорочені. Вони і були найменш ефективними, на мій погляд.

Часто вимоги до студентів ставляться такі, виконання яких виходить поза людські можливості (зокрема важливі іспити, які чергуються через день). Тому багато задекларованих процедур в таких обставинах стають формальними. Наприклад, в 4 групі по факту далеко не повністю відбувається викладання хімії англійською мовою, хоча за інформацією на сайті факультету це мало б відбуватися [11].

Абітурієнти орієнтуються в процесі вибору ВУЗу насамперед на інтернет – ресурси. А сайт факультету знаходиться не в найкращому стані: часто найновіша інформація щодо окремих питань відноситься до 2011 – 2012 року. Оновлення інформації та більш повне її розміщення полегшило б життя студентів та вибір абітурієнтів, розширило б їхню обізнаність насамперед в організаційних питаннях.

Викладачі зазвичай не проявляють зацікавленості в успіхах студентів і не спрямовують свою діяльність на результат, що не є позитивним явищем. Проте більшість з них з повагою ставляться до тих, хто навчається, і намагаються допомагати студентам у вирішенні навчальних проблем, встановлюють оптимальну дистанцію у спілкуванні. Але це, на жаль, не завжди так, зокрема в деканаті на будь-яке питання одна відповідь: «я нічого не знаю», дуже рідко йдуть на зустріч студентам. Іноді не вирішуються навіть питання щодо аудиторій для проведення занять за розкладом. Загалом взаємодія студентів і науково-педагогічних працівників у педагогічному процесі ВНЗ залишає бажати кращого, в цьому напрямі варто проводити вдосконалення.

Не варто забувати, що головними перевагами нашого факультету є майже відсутність контрактної форми навчання, відсутність корупції. На факультеті все ще намагаються боротись за знання студентів. І цим виправдовується велике навчальне навантаження задля отримання достойних результатів. В процесі навчання, насамперед, відбувається підвищення загального рівня знань. До основних напрямів виховання у вищій школі відносяться виховання розумове, духовно-моральне, працелюбності, економічне, свідомої дисципліни, естетичне, етичне, фізичне, екологічне, санітарно-гігієнічне. І все це так чи інакше розвивається у світогляді студента. Проте часом виникає ситуація, коли розвиток особистості відбувається настільки багатовекторно, що взагалі починає гальмуватися. Іншими словами, ми наче вчимо все, а врешті-решт знаємо з цього всього нікчемно мало.

Матеріальна база досить гарна, проте вона все-таки вимагає вдосконалення і далеко не в повній мірі задовольняє потреби особи в процесі становлення як фахівця. А фінансування все зменшується, що погіршує і без того складні обставини. Досягнення університету порівнюються завжди з досягненнями передових світових учбових закладів, але всі намагаються не чіпати теми порівняння ресурсів, якими володіє КНУ і університети зі світовим ім’ям. Якщо виходити з цього, то досягнення факультету фантастично великі, в основному вони здійснені не завдяки, а всупереч усьому.

Шляхи вирішення проблем. Застосування заходів щодо підвищення ефективності навчального процесу у ВНЗ, переведення студента на рівень активного суб’єкта навчального процесу є основою гуманізації сучасної освіти. В загальному серед заходів підвищення ефективності навчального процесу найбільш дієвими є: вдосконалення комунікативних відносин викладача та студента; правильна організація самостійної роботи студентів; оптимальний вибір методів навчання.

Щодо конкретних змін задля покращення процесу навчання варто було б перш за все впровадити значну кількість дисциплін на вибір. Скорочення аудиторних годин за сучасних обставин лише негативно впливає на навчальний процес. Курси мають відповідати сучасним вимогам до фахівців, а не виходити з того, що викладачі звикли читати. Варто було б максимально спонукати викладачів до самовдосконалення і саморозвитку, спрямовувати їх діяльність на конкретні навчальні досягнення, а не на механічне викладання без зацікавленості студентами. Звичайно не зайвим було б покращення матеріальної бази факультету.

Актуальним є надання реальних можливостей для участі студентів у програмах стажування за кордоном, координація процесу налагодження зв’язку між студентами та випускниками вищого навчального закладу і роботодавцями, зацікавлених в освічених та професійних працівниках.

Дуже б хотілося, щоб до думки студентів прислухалися у нас на факультеті більше. Перш за все треба звертати увагу не на місця університету в рейтингах, а на забезпечення якісних освітніх послуг.

Висновки. На факультеті існують певні проблеми, і поки що на тій стадії, коли їх можливо вирішити без великих зусиль. Це буде значним кроком до покращення якості освіти. Незважаючи на все, щороку випускаються високоосвічені, кваліфіковані хіміки, які можуть реалізуватись в будь-якій сфері діяльності, їх знання і вміння користуються попитом на ринку праці. Видається велика кількість висококласних наукових праць, підручників, активно проводяться дослідження, багато студентів проходять стажування за кордоном. Тому, на мою думку, хімічний факультет КНУ є тим місцем в Україні, де надаються одні з найкращих освітніх послуг.

Подальші дослідження. Звичайно, кількість респондентів у вищевказаному дослідженні настільки мала, що результати важко вважати об’єктивними. Тому, задля вдосконалення процесу навчання, варто було б проводити опитування студентів різних курсів, порівнювати отримані результати з навчальними дисциплінами кожного окремо взятого семестру, виявляти існуючі проблеми, прослідковувати динаміку їх розв’язання. Масштаби роботи дуже великі. Таким чином можна значно покращити якість освіти.

4. Біла І.В. Формування еколого-естетичної культури майбутнього педагога/ Біла І.В. Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: педагогіка, психологія і соціологія. Випуск 2- Донецьк, ДонНТУ, 200. – 133с.

5. Пушкін В.Ю. Результати соціологічного моніторингу «Освітній процес в НГУ очима студентів»/ Пушкін В.Ю., Колісник Л.О., Мосьондз М.В. – Д.: ДВНЗ «НГУ», 2013. - 37 с.

6. Ильясов Ф. Н. Удовлетворенность трудом (анализ структуры, изменения, связь с производственным поведением) /Ф. Н. Ильясов; [под ред. В. Г. Андреенкова]. – А.: Ылым, 1988. – 100с.

8. Костишина Г. І. Формування навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук./Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. – 2003.- 22с.

9. https://asta.edu.ua/8-motivatsiya-viboru-studentami-navchannya-u-natsionalnomu-universiteti-dps-ukrajini)

10. О.Ю. Корж, І.В. Корчікова. Психологічні чинники ставлення студентів до педагогічного процесу. // Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка та психологія». Педагогічні науки.- 2015.- №1