Methods of perfect seminars in higher education

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

In the article describes one of the leading forms of educational process in higher education - seminars. Analyzes the basic requirements for the training seminar the students and teachers to achieve a successful outcome. Put forward and discusses the basic requirements for the perfect seminar. The article indicated that the seminar - is always direct contact with students, requiring the establishment of relations of trust, cooperation and mutual understanding atmosphere. It is concluded that the workshops develop the ability to think, to summarize, compare, learn.

Keywords: interview; discussion; seminars; special seminars; teaching; abstract; motivation; role-playing games; independent work; basic requirements for the training seminar; forms of educational process.

Актуальність. Основним завданням сучасної освіти є підготовка компетентних творчо обдарованих фахівців різноманітних сфер виробництва, яка неможлива без активізації форм і методів навчального процесу.

Однією з основних форм практичної підготовки є семінарські заняття, які забезпечують розвиток творчого професійного мислення, пізнавальної мотивації і професійного використання знань - вільне володіння мовою, оперування термінами, поняттями, визначеннями. Семінар відіграє важливу роль в процесі здобування освіти, проте завдяки системі нинішньої освіти та деяким неспеціалізованим кадрам зникає бажання щось вчити та сидіти на цих парах. Семінар необхідно побудувати в активній формі процесу дієвого засвоєння студентами навчальної інформації за моделлю управління їх навчально-творчою діяльністю, тим самим інтенсифікувавши процес підготовки кадрів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Варіативні форми організації навчальних занять (лекція, семінар, практичне, лабораторне заняття) досліджували К. Баханов. А. Булда, В. Власов, П. Мороз, О. Пометун, В. Сотниченко. Т. Чубукова та ін. Основні переваги та недоліки семінарських занять досліджували С. Вітвицька, А. Кузьмінський, З. Курлянд, В. Ординський, М. Фіцула, В. Лозова та ін. Але питання забезпечення високої якості та результативності даної форми навчання і досі актуальне, особливо в умовах постійного пошуку альтернативних форм. Тому спробуємо окреслити всі переваги семінару, дати практичні рекомендації для студентів та викладачів в ході реалізації основного змісту даної форми роботи.

Мета статті єрозкриття особливостей методики проведення ідеального семінарського заняття у вищій школі та покращення навиків викладача при проведенні занять.

Матеріал і результати дослідження. На сьогоднішній день існує багато інноваційних методів і форм проведення семінарських занять. Глобальна мета семінару - полягає в тому, щоб знання, які отримали студенти, наприклад, на лекції або в результаті самостійної роботи розширилися, поглибилися, закріпилися, набули якісно нового змісту.

Слово «семінар» походить від латинського слова «seminarim» - розсадник і пов’язане з функціями «посіву» знань, переданих від педагога до учня та студента (Кнодель Л. В., 2008, с.73). Маючи тривалу історію, семінари проводилися у давньогрецьких та римських школах у формі поєднання диспутів, повідомлень учнів, коментарів та висновків учителя. У добу Середньовіччя в доповнення до диспутів та дискусій прийшли самі семінари, щоб навчити студентів критично мислити та сприяти вмінню висловлювати власні думки. Ще пізніше, з ХVІІ-ХVІІІ ст. почали використовуватися у Західній Європі, а з XIX ст. - у Російській імперії. З цього часу подібна форма організації навчальних занять удосконалювалася. відповідаючи вимогам вищої школи та вимогам часу.

Якщо лекційна форма проведення заняття викликає суперечки, то стосовно семінару можна впевнено говорити, що це завжди безпосередній контакт із студентами, а отже, вимагає встановлення відносин довіри, атмосфери співробітництва та взаєморозуміння. Це повинен бути продуктивний процес педагогічного спілкування між викладачем та студентами, реалізовуючи основний зміст освіти. У вищих навчальних закладах І—II рівня акредитації використовуються такі три типи семінарів: просемінари, власне семінари і спецсемінари.

Перший тип є перехідною формою організації навчально-пізнавальної діяльності студентів, що відіграють вступну, підготовчу роль на оволодіння навичками й уміннями підготовки до безпосередньої участі в семінарах. Метою просемінарів є ознайомлення студентів із специфікою семінарського заняття: самостійна робота з основною та додатковою літературою та методикою роботи з нею, а також вимогами до підготовки рефератів та їх представленням перед публікою. Отже, головна його функція - оволодіння технологією, методикою і технікою роботи на власне семінарах з урахуванням специфіки самої дисципліни та професійної спрямованості студентів.

Другий тип - це вищий рівень організації навчальної діяльності, що передбачає підвищення пізнавальної активності студентів. Такі семінарські заняття розвивають вміння мислити, синтезувати, абстрагувати, конкретизувати, узагальнювати, порівнювати, пізнавати навколишній світ (Гуцуляк В., 2009, с. 5). Серед власне семінарських занять найпоширенішими є: розгорнута бесіда, доповідь (повідомлення), обговорення рефератів і творчих робіт, коментоване читання, розв'язання логічних задач, диспут, конференція тощо. Так розгорнута бесіда дозволяє залучити максимум студентів до обговорення проблемного питання. Викладач заохочує слухачів висловлювати власну думку, дискутувати, виступати з уточненнями та доповненнями.

І третій тип - спецсемінари. зазвичай проводяться серед старших курсів для поглибленого вивчення окремих тем чи проблем. Мета такого заняття: розширити й поглибити сферу навчально-наукового пізнання з конкретної проблеми, заохотити студентів до дослідницької роботи, розвинути творче мислення та розширити кругозір студента. Наділення людини певними надважливими функціями сприяє виробленню в неї рис відповідальності, самостійності, творчості. Тому студент, отримуючи функції вчителя, з більшим ентузіазмом поринає в самостійну роботу та заохочує інших до пошуку нових знань.

У сучасній педагогіці існує багато різноманітних форм та методів інноваційного навчання, спрямованих на якісне засвоєння знань студентами, розвиток їх розумової діяльності, виявлення умінь та навичок критичного осмислення проблем, набуття досвіду самостійного опрацювання навчального матеріалу, пошукової роботи, набуття якостей, які стануть у нагоді в подальшому розвитку самоосвіти і самореалізації.

Одним із пріоритетів інноваційного навчання є групова та індивідуальна форма навчання. Акцент зміщений на творчу імпровізацію педагога, на його взаємодію зі студентами. Довіра, повага, спілкування, стимуляція почуття гідності, здатності відповідати за себе є головним фактором групової та індивідуальної форм роботи. Студент розвиває свою індивідуальність у спільному вирішенні творчих завдань, коли залучається його життєвий досвід і отримані знання.

Іншим пріоритетом є диференціація навчання, коли урізноманітнюються форми і методи навчальної діяльності, коли опорою стає уміння студентів самостійно здобувати знання. Самооцінка студентів перетворюється на головний фактор оцінювання особистих досягнень. Навчання, таким чином, перетворюється на спілкування між людьми в отриманні нової інформації. Викладач має стати посередником між студентом і навчальним матеріалом, а не єдиним джерелом знань. Виходячи з цієї нової ролі, викладач повинен:

· використовувати різноманітні методи подачі нового матеріалу;

· ставити завдання, які дозволяють студентам засвоїти навчальний матеріал відповідно до рівня їх підготовки та можливостей пізнавальної діяльності;

· надати можливість студентам демонструвати свої досягнення в отриманні знань.

Якість та результативність семінару залежить і від самого викладача, його професіоналізму та ступеня підготовки, і від самого студента, його вміння та бажання здобувати знання. Готуючи повідомлення. реферат чи доповідь творчого характеру, викладач має можливість виявити не лише якість знань з обраної проблеми, а й їхнє ставлення до самого процесу навчання. Сам процес підготовки студента до семінарського заняття можна уявно розділити на кілька етапів. Перше - це відвідування лекцій, де викладач торкатиметься виділених на семінар питань, активне включення в діалог викладача зі студентами. Друге - це опрацювання рекомендованої літератури. Вміння підбирати інформацію, щоб якнайглибше розкрити запропоновані пункти плану семінарського заняття. В цьому плані необхідно враховувати такі вимоги: чіткість викладу, цінність та інформативність викладеного матеріалу. Не припустимо вдаватися до механічного переписування одного чи кількох джерел. Основна цінність підготовки - висвітлення власної думки, вміння її відстояти та аргументувати. Наступне - знання всіх вимог до написання творчої роботи та їх виконання. І останнє - вміння захистити свою роботу. Адже студент повинен вміти донести основний зміст роботи і бути готовим відповісти на питання товаришів, викладача.

Звичайно, на якість семінарського заняття впливає якість проведення та підготовки самим викладачем. Таку підготовку також можна уявно розділити на етапи. Перше - це опрацювання основної та додаткової літератури і ознайомлення самих студентів зі списком. Друге - ретельне продумування всього ходу даного заняття, побудова схематичного плану. Третє: наявність плану-конспекту заняття. Далі - ретельне продумування додаткових запитань, які можна буде використати під час заняття. Позитивним моментом є те, що в основному у ВНЗ І—II рівня акредитації і лекції, і семінари проводить один і той же викладач. Цим самим забезпечується єдиний підхід щодо викладення і бачення тих чи інших проблем, а також можливість систематичного контролю за самостійною діяльністю студентів. Важливим пунктом є використання різних матеріалів (карт, плакатів, схем, таблиць, фото, фільмів, репродукцій картин). Вміння аналізувати виступи студентів та підбивати підсумки, оцінювати здобуті знання та набуті вміння. Окремим пунктом можна винести особистісні якості викладача, його вміння розв’язувати нестандартні незаплановані моменти семінарського заняття. І останнє: визначення конкретних завдань на наступне заняття, зацікавлення студентів до його підготовки.

Семінарське заняття формує у студентів вміння та навички самостійно здобувати знання (самостійно аналізувати та систематизовувати велику кількість інформації). Воно розвиває пізнавальний інтерес, творче мислення та активізує увагу до відповідних тем з предмету. На семінарі добре засвоюються основні поняття та наукові терміни дисципліни, закріплюються вміння ними оперувати. Студент вчиться працювати з підручниками, посібниками та іншими джерелами інформації, набуває вміння готувати доповіді, реферати, виступи на конференціях. З іншої сторони він вчиться активно включатися в обговорення певної проблеми, висловлювати, аргументовувати і відстоювати власну думку, не боячись осуду з боку викладача та одногрупників. Крім того важливо вміти вислухати опонента та знайти докази на його підтримку чи противагу (вміння дискутувати). Семінарське заняття дозволяє оцінити себе та своїх колег за рівнем засвоєння навчального матеріалу, а набутий досвід сприяє формуванню власної життєвої позиції, ціннісних орієнтирів та переконань, а також професійної мотивації.

Не слід забувати, що студенти - це теж діти, які іноді хочуть погратися. Використання ігрових технологій є також ефективним методом кращого запам'ятовування та засвоєння матеріалу на семінарському занятті. «Юмор сам по себе - замечательньй инструмент понимания чего- либо» (Гордон Д., 2003, с. 221). Багато тем, винесених на семінар можна творчо розіграти (здійснити подорож, влаштувати судове засідання, рольові ігри...).

Цікавою формою є семінари з використанням ігрових ситуацій, які проводяться у формі пізнавальної гри за типом телевізійних ігор. При вивченні дисципліни «Неорганічна хімія» зі студентами проводиться командна гра «Хімічний брейн-ринг» на предмет знання неорганічної хімії та хімії загалом серед студентів. В результаті учасники мають можливість показати знання здобуті в школі, на самостійному опрацюванні матеріалу та при підготовці до ЗНО. Брейн-ринг допомагає підготувати до перших кроків до хімії загалом та зорієнтувати на те що чекає студентів при подальшому вивченні хімії. Більше того, знання краще засвоюються через гру.

Важливу роль у формуванні професійної зрілості студентів відіграють дослідницькі семінари, що є вищою сходинкою навчальної діяльності. Вони спрямовані на формування у студентів навичок та вмінь проведення наукових досліджень.

На мою думку, основними цілями проведення семінару є:

· забезпечення умов для поглиблення і закріплення знань студентів з курсу, набутих під час лекцій та у процесі вивчення навчальної інформації, що виноситься на самостійне опрацювання;

· спонукати студентів до колективного творчого обговорення найбільш складних питань навчального курсу, активізація їх до самостійного вивчення наукової та методичної літератури, формування у них навичок самоосвіти;

· оволодіння методами аналізу фактів, явищ і проблем, що розглядаються та формування умінь і навичок до здійснення різних видів майбутньої професійної діяльності.

Успіх семінарських занять значною мірою залежать від їх раціональної організації та активних методів проведення.

«Какое знание наиболее денно и важно? То знание, которое поможет молодим людям справляться с проблемами и подготовит их к решению задач, обьічно возникающих у взрослых людей в демократическом обществе» (Г. Спенсер) (Гордон Д., 2003, с. 131). Так і семінарське заняття повинно підготовити майбутнього випускника до реалій життя, допомогти м’якше адаптуватися до обраної професійної діяльності.

Семінарські заняття розвивають вміння мислити, синтезувати, узагальнювати, порівнювати, пізнавати та опрацьовувати величезну кількість інформації; розкривають творчий потенціал студента, активізують його внутрішні сили в процесі пізнання навколишнього світу. Але це зовсім не означає, що семінар є єдиним інструментом успішного навчання. І лекція, і самостійна робота, і всі інші форми організації навчального процесу, незважаючи на недоліки, в умілих руках лектора можуть стати незамінними та результативними. За даними сучасних психологів, «старший школяр (студент) може, читаючи очима, запам’ятати 10% інформації, слухаючи - 26%, розглядаючи - 30%, слухаючи і розглядаючи - 50 %, обговорюючи - 70 %, особистий досвід - 80 %, спільна діяльність з обговоренням - 90 %, навчання інших - 95 %» (Приходько А., 2007, с. 21). Тому в сучасних умовах треба не лише шукати якусь одну універсальну модель-форму організації навчального процесу, а визначити і обгрунтувати належне поєднання вже відомих, щоб забезпечити високу якість навчального процесу. Зазначене і складає основу перспектив подальших досліджень.

Для ідеального семінару зважаючи на всі попередньо вжиті фактори повинні присутні такі фактори:

1. Наявність різних матеріалів (таблички, малюнки, схеми, відео(різни дослідів або експериментів, якщо природничий факультет).

4. Часткове використання гуморливої лексики

6. Надання студентам проведення семінарів самим

Висновки Семінар – це живий, творчий процес і його не можна запрограмувати в усіх деталях, але викладачу слід добре продумати кожен етап заняття. За характером семінарські заняття поділяються на випереджальні, навчальні, узагальнюючі (підсумкові). Важливу роль у підвищенні ефективності семінарського заняття відіграють підготовка та технологія його проведення. Вчитель стежить за тим, щоб під час семінару була створена атмосфера доброзичливості та взаємної довіри, вільного обміну думками, співробітництва та співдружності. Доцільно поставити на занятті проблемне питання, викликати розгортання мікродискусій, а завершити семінар підбиттям підсумків обговорюваної теми та оцінюванням знань студентів. Саме тут формується і закріплюється вміння виступати в ролі оповідувачів і опонентів, доводити, заперечувати чи підтримувати, відстоювати власну точку зору. Семінарські заняття різних типів сприяють розвитку мислення студентів та сприяє інтенсивній самостійній роботі студентів, формує в них вміння працювати з додатковою літературою. На відміну від педагогічних технологій, заснованих на логіці науки " від знань до вмінь", сучасні педагогічні технології, зокрема і семінарські заняття, побудовані за принципом введення у навчально-виховний процес системи загальнолюдських цінностей, спрямування на розвиток професійних якостей та творчих здібностей особистості та способів діяльності, що забезпечують їх реалізацію. Результатами процесу формування знань, умінь та навичок у ході підготовки та проведення семінарського заняття ми вважаємо високий рівень оволодіння навчальним матеріалом. Розвиток творчого мислення, уміння самостійно працювати над навчальним матеріалом, презентувати матеріали дослідження тощо.