💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Музичний словничок. Бард(англ. bard — співець) — 1

Бард (англ. bard — співець) — 1. Народний співець давніх кельтських родів, в середні віки — валійський, ірландський, шотландський професійний поет-співець, який співав у супроводі схожого на ліру інструмента. Музика бардів не збереглася.

2.У наш час бардами називають авторів-виконавців «авторської» пісні.

Прообразами сучасних бардів були давньогрецькі лірники, російські гуслярі, українські кобзарі та подібні поети, які були практично в кожного народу.

Подібність, перш за все, полягає в тому, що сучасний бард, як і стародавній поет, виконує власні вірші, найчастіше акомпануючи собі на струнному інструменті (як правило, на гітарі).

Українські барди — виконавці пісень (у тому числі власних) у жанрах бардівської пісні, співаної поезії тощо. Виконання пісень ведеться переважно під акомпанемент шестиструнної гітари класичної форми або ж стилізованої під кобзу; трапляються і барди, які акомпанують собі на інших музичних інструментах: фортепіано (Сергій Шишкін), ліра та кобза (Едуард Драч).

Багато українських бардів виступають проти використання назви «барди» та воліють називатися «співцями», «кобзарями» чи просто «виконавцями».

Хоча окремі митці творили самодіяльну українську пісню ще наприкінці 60-х — на початку 70-х років XX століття, (наприклад, Олександр Ігнатуша), проте рух українських бардів як явище сформувався лише наприкінці 80-х років. Організаційне оформлення жанру відбулося під час перших фестивалів авторської пісні «Оберіг» та «Червона рута».

Українські барди «першої хвилі», як правило, брали активну участь у здобутті незалежності України.

Наприкінці 90-х років минулого століття з’явилася «друга хвиля» українських бардів, які виконували гостросоціальні пісні. Вони зосередилися на переспівуванні творів своїх попередників чи обробці народних, стрілецьких, повстанських пісень.

4.Музичне сприймання. Фрагменти композицій (на вибір вчителя): Б. Окуджава. «Ваше величество женщина» Б. Окуджава. «Молитва Франсуа Вийона» у виконанні Ж. Бічевської. Ю. Візбор. «Изгиб гитары жёлтой». Е. Драч. «Б’ють пороги» (на слова Т. Шевченка). М. Бурмака. «Ми йдемо».

5.Аналіз музичних творів.

1. Які особливості бардівської пісні вам вдалося розпізнати у прослуханих піснях?

2. Розкажіть про музичні образи кожної пісні.

3. Охарактеризуйте тембр кожного виконавця.

4. Розкажіть про зміст пісень та характерні засоби їхньої музичної виразності.

6.Новий матеріал для засвоєння. Знайомство із творчістю видатних бардів.

Булат Окуджава — російський поет, прозаїк, автор близько двохсот пісень, написаних на власні вірші, один із засновників та найяскравіших представників жанру авторської пісні.

Всенародну славу Б. Окуджава здобув після того, як почав писати музику для своїх віршів і привселюдно виконувати ці пісні. Твори Б. Окуджави звучать у кінофільмах, спектаклях і радіопостановках.

Юрій Візбор — радянський кіноактор, журналіст, письменник, сценарист і поет, бард, один із засновників жанру авторської пісні, а також жанру пісні-репортажу. Всього за 33 роки Ю. Візбор написав понад 300 пісень, а багато його віршів було покладено на музику іншими композиторами.

Василь Жданкін — український бард, кобзар, бандурист; акомпанує собі на кобзі. У репертуарі — пісні на вірші українського лемківського поета Богдана-Ігоря Антонича. Восени 1989 р. на заключному концерті фестивалю «Червона Рута» вперше заспівав «Ще не вмерла України» публічно.

В. Жданкін — автор низки музичних творів на власні слова та вірші українських поетів. Знявся у кінострічках «І снігом стелиться життя» та «Українці, ми врятовані».

Едуард Драч — український бандурист, кобзар, лірник, поет, бард і рок-музикант, виконує-реконструює традиційний кобзарсько-лірницький репертуар у супроводі вересаївської кобзи, старосвітської бандури та колісної ліри. Значну частину репертуару становлять авторські псальми та пісні в народному стилі, так звані «запорозькі пісні», лицарські пісні, невольничі плачі, богомільні пісні, побожні псальми та канти, духовна та світська лірика.

Марія Бурмака — українська співачка, народна артистка України. У 1989 р. перемогла на фестивалі співаної поезії «Оберіг» (Луцьк), а на «Червоній руті» отримала другу премію в жанрі авторської пісні. У 1990 р. «Кобза» випустила альбом співачки «Ой, не квітни, весно...» (альбом містить пісні М. Бурмаки на вірші українських поетів «розстріляного відродження», невідомих українських поетів та народні пісні, зокрема записані нею під час етнографічних експедицій).

Пісня «Лишається надія» досить довго була своєрідною візитівкою М. Бурмаки, а пісня «Ми йдемо» в різний час ставала саундтреком різних політичних подій, зокрема Помаранчевої революції.