Форми позакласної роботи з інформатики

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Позакласній роботі з інформатики властива різноманітність форм, що класифікуються за різними ознаками: за активністю участі учнів, за часом проведення, за систематичністю, за дидактичною метою та ін. Це різноманіття створює труднощі класифікації форм позакласної роботи, тому єдиної класифікації на теперішній час не існує.

Форми позакласної роботи за кількістю учасників традиційно поділяють на індивідуальну, групову та масову [7, c. 205].

За систематичністю виділяють епізодичні та систематичні позакласні заняття.

За змістом існують такі форми позакласної роботи, як:

• змагальні (конкурс, гра, олімпіада, вікторина);

• засоби масового інформування (стінгазета, оголошення, бюлетень, вікторина);

• культурно-масові (вечір-свято, вечір-зустріч, вечір-хроніка);

• політико-масові (форуми, прес-конференції, телемости);

• об’єднуючі (дитячі і юнацькі клуби, шкільні музеї, бібліотеки, кіностудії, кінотеатри, клуби веселих і кмітливих) [7, c. 206].

Позакласна робота з школярами з інформатики в ряді випадків може проходити в традиційних формах (гуртки, факультативні курси, олімпіади), а може набувати нових, специфічних форм (комп'ютерні клуби, очні і заочні, літні і зимові школи юних програмістів, дистанційні олімпіади, участь в телекомунікаційних проектах тощо) [14, c. 171].

Гуртки з інформатики. Гурток – найбільш гнучка, глибоко індивідуальна форма роботи з різним змістом. У гуртку беруть участь учні різних вікових категорій, займаються тільки ті, хто проявив явний і підвищений інтерес до предмета. Гуртки успішно організовуються і працюють там, де є кабінети комп'ютерної техніки, однак для початку роботи гуртка достатньо навіть одного комп'ютера.

Робота гуртка проходить ефективніше, якщо він об'єднує відносно і стабільний склад учнів і працює за заздалегідь розробленим планом. План має передбачати не тільки доповіді вчителя, а й повідомлення самих гуртківців, створення веб-сайту, випуск стінної газети і проведення вечорів, участь в організації і проведенні тижнів або місячників інформатики, олімпіад, телекомунікаційних проектів тощо.

Завдяки вільному доступу до Інтернету набувають поширення нові, нетрадиційні організаційні форми позашкільної роботи учнів. У їх числі платні комп'ютерні клуби, що надають школяреві самостійний вибір мети і періодичність занять; Інтернет-кафе, в яких створено умови для використання послуг глобальної мережі.

О сновними напрямами проведення гурткових занять з інформатики є:
• основи роботи на комп'ютері для запуску прикладних програм навчального призначення та подальшою їх використання для розв'язування різних завдань;
• правила роботи з електронною поштою та браузерами для перегляду гіпертекстових сторінок, форумами для подальшої роботи в телекомунікаційних проектах;

• пошук інформації в глобальній мережі за допомогою використання пошукових систем;

• мова розмітки гіпертексту та створення веб-сторінок;

• основи алгоритмізації в середовищі Логосвітів тощо.

Для учнів старшого віку можна ставити задачі-проекти великого обсягу: створення баз даних для школи, розробка сервісних засобів – програм для вчителя інформатики.

Гурткова робота дає можливість враховувати і розвивати здібності і нахили учнів. У цьому одна із її переваг перед звичайними заняттями. Різноманітність пристроїв, які вивчаються та використовуються в гуртках, різний рівень складності і трудомісткості питань і завдань, необхідність широких теоретичних і практичних знань дають змогу шляхом продуманого добору тем задовольнити інтереси всіх членів гуртка незалежно від їхніх знань, досвіду і здібностей.

На основі гуртків можуть створюватись наукові спільноти (шкільні академії і ін.), які об'єднують і координують роботу гуртків, проводять масові заходи, організовують конкурси, олімпіади, телекомунікаційні проекти.

Масові заходи позакласної роботи з інформатики. До масових форм позакласної роботи з інформатики можна віднести:

1. Тематичні вечори. Залежно від мети, яку ставлять організатори, вечори з інформатики можуть бути кількох типів:

• вечори, головною метою яких є розширення і поглиблення знань та умінь учнів, набутих на заняттях з інформатики. Тематика таких вечорів визначається навчальною програмою. Можна планувати проведення таких вечорів: «Інформація в нашому житті», «Інформатика і зв'язок», «Комп'ютер на службі людини», «Комп'ютер і виробництво», «Перспективи розвитку комп'ютерної техніки», «Глобальна мережа Інтернет та можливості її використання», «Розвиток і становлення інформаційного суспільства», «Комп'ютер і захист інформації» тощо.

• вечори, головною метою яких є розвиток інтересу до інформатики, розширення кругозору учнів шляхом здійснення міжпредметних зв'язків. Вечори проводяться, як правило, один раз на півріччя або на рік для учнів паралельних класів.

2. Тижні інформатики. Заходи, що проходять під час тижня, різноманітні: зустрічі з програмістами та людьми, чия професія пов'язана з використанням комп'ютерів; екскурсія на комп'ютерну виставку або на виробництво, де використовується комп'ютерна техніка; випуск стінних газет; виставки з конкретними результатами робіт учнів на комп'ютері: перегляд програм, розроблених учнями, комп'ютерних газет, комп'ютерних презентацій, баз даних, графіків та малюнків, музичних фрагментів, рефератів, веб-сторінок тощо.
3. Турніри, творчі ігри з інформатики. Прикладом тут може бути гра-вікторина типу телевізійних ігор «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг», «Щасливий випадок», а також «КВК з інформатики» тощо.

Олімпіади займають особливе місце серед інших організаційних форм. Олімпіади націлені на пошук обдарованих, розвинених і освічених учнів, оцінку рівня навчання інформатики в школі загалом, пред'явлення граничного рівня вимог, далекого орієнтира при вивченні інформатики, реалізацію зворотного зв'язку в ланці школа – вуз.

Цей масовий захід проводиться на різних рівнях – від шкільного до міжнародного. Основною метою проведення олімпіад будь-якого рівня й спрямованості є виявлення талантів. Окрім того, учні, які беруть участь в предметній олімпіаді, в процесі напруженої інтелектуальної боротьби починають краще усвідомлювати як свої переваги, так і недопрацювання, певні прогалини в знаннях і вміннях.

Незважаючи на те, що кількість переможців завжди є меншою, ніж загальна кількість учасників, найбільше значення має той факт, що учасники цього заходу потрапляють у середовище, яке стимулює їхнє подальше інтелектуальне зростання, надихає на самовдосконалення й сприяє виробленню в свідомості молодої людини правильних життєвих орієнтирів, визначенню справжніх цінностей. Можна розрізняти два типи олімпіад з програмування і розв'язування задач та розв'язування різних задач без програмування, з використанням програмних засобів – користувацький підхід.

Форми проведення олімпіад з інформатики можуть бути різними. Останнім часом практикується проведення одного чи кількох практичних турів.

Під час підготовки олімпіади найважливішим є добір завдань. Потрібні не просто складні задачі, а різні завдання, які були б одночасно цікавими, навчальними і пізнавальними для більшості учнів. Робота щодо їх підготовки передбачає відпрацювання методики оцінювання очікуваних розв'язків. Однак, проведення лише практичного туру олімпіади не дозволяє виявити часткові розв'язки або цікаві ідеї таких розв'язків. Виявлення особливостей подальшого розв'язку добором спеціальних тестів дозволяє оцінити якість лише закінченого розв'язку. Крім того, якщо учень знайшов цікаву ідею, то це не означає, що він устигне чи зможе її реалізувати під час практичного туру. Саме тому доцільно розширити форми проведення олімпіад, і організовувати як класичні олімпіади, так і конференції, конкурси і чемпіонати. Завдання, що забезпечують підготовку учнів до шкільної олімпіади, доцільно висвітлювати в шкільних і класних математичних газетах або спеціальних бюлетенях.

Розвиток мережі Інтернет останнім часом надає можливість проводити дистанційні олімпіади учнів з інформатики. Так, наприклад, на освітньому сайті www.olimp.vinnica.ua можна ознайомитись з правилами організації і проведення олімпіади з інформатики з використанням Інтернету та взяти в ній участь.

У районних, обласних та Всеукраїнських олімпіадах беруть участь переможці шкільних олімпіад та олімпіад відповідною нижчого рангу. Досвід показує, що до обласних, Всеукраїнських та Міжнародних олімпіад треба спеціально готувати учнів, об'єднавши переможців шкільних олімпіад та олімпіад вищого рівня. Таку роботу в межах міста або району повинні проводити досвідчені вчителі.

Отже, позакласна робота з інформатики має різноманітні форми, які класифікуються за різними ознаками: за кількістю учасників, за активністю участі учнів, за часом проведення, за систематичністю, за дидактичною метою, за змістом та ін. Це різноманіття створює труднощі класифікації форм позакласної роботи, тому єдиної класифікації на теперішній час не існує.

Кожна з форм позакласної роботи має свої особливості. В процесі використання позакласних форм роботи підвищується, мотивується, стимулюється й активізується пізнавальна активність учнів, розвивається увага, сприйняття, мислення, пам'ять, уява. З використанням позакласних форм роботи в учнів підвищується інтерес до предмета. В процесі таких заходів розвиваються спеціальні здібності учнів до занять.