Главная страница
Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Розділові знаки в безсполучникових реченнях
| Правила
| Приклади
| Між частинами складного безсполучникового речення ставиться:
1) кома, якщо вони виражають одночасність, сумісність дій або їх послідовність і тісно пов'язані за змістом;
|
Тихо в полі, гай темніє, наступає літній вечір
(Л. Українка).
| 2) крапка з комою, якщо вони значно поширені або далекі за змістом;
| Навкруги тиша; скрізь ясно; з поля вітер віє; з гаїв холодок дише (М. Вовчок).
| 3)двокрапка, якщо друга частина: а) виражає причину того, про що говориться в першій (до неї можна поставити питання чому?);
б) доповнює або розкриває зміст першої (між частинами можна вставити а саме);
| Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля (М. Рильський). / пригадалося йому дитинство: над водами хиляться лози, лелека пливе в висоті (М. Рильський).
| 4) тире, якщо:
а) перша частина вказує на час або умову того, про що говориться в другій (перед нею можна поставити сполучники якщо, коли); б) друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що говориться в першій (можна поставити питання і який наслідок? і що це означає?); в) зміст обох частин зіставляється або протиставляється (можна поставитиначе, а).
| Махнула осінь в ліси — вони зацвіли пурпуровими, сірими та жовтими фарбами (І. Франко).
Танцюють зорі — на мороз чималий показують (М. Рильський).
Гляне — холодною водою обіллє (М. Вовчок).
| Пряма мова
Місце прямої мови
| Схема
| Приклади
| 1. Після слів автора.
| А: «П!» А: «П?» А: «П...» А: «П.»
| Багатий каже вбогому братові: «Віддай мені корову назад!» (Народна творчість).
| 2. Перед словами автора.
| «П?» — а. «П!» — а. «П...» — а. «П», — а.
| «Мене зовуть Олена Пилипівна», — сказала вчителька (О. Іваненко).
| 3. Пряма мова розірвана словами автора.
| «П, — а, — п». «П, — а. — П». «П! — а. — П». «П? — а. — П». «П... — а. — П».
| «Мамо, — питаю, — то льони цвітуть1?» (О. Гончар). «Помилуйте! — йому Ягнятко каже. — На світі я ще й году не прожив» (Л. Глі-бов).
| 4. Пряма мова у середині авторських СЛІВ.
| А: «П», а. А: «П?» — а. А: «П!» — а. А: «П...» — а.
| Казав пан: «Кожух дам», та слово його тепле (Народна творчість).
| 5. Діалог без слів автора.
| «П1» — «П2».
| «А в тебе земля ще де є?» — «Ні, нема».
(П. Мирний).
|
|
Цитати
Правила
| Приклади
| 1. Цитата може наводитись у вигляді прямої мови зі словами автора. Розділові знаки ставляться так само, як і при прямій мові.
| «Лиш праця, — підкреслював Іван Франко, — світ таким, як є, зробила».
| 2. Цитата може доповнювати авторське речення, бути його складовою частиною. Тоді до неї ставляться такі самі вимоги, як і до непрямої мови. Цитата береться в лапки і починається з малої літери.
| У своїх сонетах Рильський часто висловлював «пейзажем те, для чого слів нема людських».
| 3. Віршова цитата, записана у вигляді строфи, в лапки не береться.
| Там, у степу, схрестилися дороги. Немов у герці тихому мечі, 1 час неспинний, стиснувши остроги, Над ними чвалить вранці і вночі.
| 4. Вказівку на джерело, яка стоїть безпосередньо після цитати, беремо в дужки і після другої дужки ставимо крапку.
| «Все, що мав у житті, він віддав для одної ідеї, і горів, і яснів, і страждав, і трудився для неї» (1. Франко).
| 5. Епіграф у лапки не береться. Вказівка на джерело пишеться під епіграфом справа без дужок, і крапка після неї не ставиться.
| Земле, моя всеплодющая мати...
1. Франко
|
Данная страница нарушает авторские права?
|