Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Пацієнти, яким не була проведена реперфузія




Використання антитромботичних засобів

Пацієнтам, які починають лікуватись не пізніше ніж через 12 годин після появи симптомів, і яким не проводилась реперфузійна терапія, або пацієнтам які починають лікуватись пізніше ніж через 12 годин після появи симптомів, повинні якнайшвидше призначатись АСК, клопідогрель і антитромбіновий засіб (нефракціонований гепарин, еноксапарин або фондапаринукс) (див. розділ 3.4.6).1,156,184 У дослідженні «OASIS-6» фондапаринукс виявився кращим, ніж нефракціонований гепарин, у підгрупі 1641 пацієнтів, і може вважатись переважним антитромбіном для показань, що вивчались у цьому дослідженні.185 Якщо пацієнту, який одержує фондапаринукс, потрібне ПКВ, під час такого втручання, для мінімізації ризику тромбозу катетера, повинен внутрішньовенно вводитись нефракціонований гепарин у такій самій дозі, як і при первинному ПКВ.186 Рекомендовані дози наводяться в Таблиці 16. Жодний з оральних засобів у цій конкретній підгрупі пацієнтів не вивчався, проте перевага клопідогрелю над плацебо була достовірною для пацієнтів з гострим коронарним синдромом в дослідженні використання клопідогрелю при нестабільній стенокардії для профілактики рецидивів (дослідження «CURE»).187 Тикагрелор виявився кращим, ніж клопідогрель, в лікуванні пацієнтів з гострим коронарним синдромом, які були рандомізовані в групи ранньої неінвазивної стратегії лікування, й аналогічна тенденція спостерігалась для пацієнтів, які не проходили реваскуляризацію під час облікової госпіталізації.188

 

Таблиця 16 Дози антитромбоцитарних та антикоагулянтних препаратів в схемах супутньої терапії

Дози антитромбоцитарних препаратів в схемах супутньої терапії
Проведення первинної ПКВ
АСК Навантажувальна доза 150-300 мг перорально або 80-150 мг в/в, якщо прийом всередину неможливий, з подальшою підтримуючою дозою 75-100 мг/добу
Клопідогрель Навантажувальна доза 600 мг перорально з подальшою підтримуючою дозою 75 мг/день
Прасугрель Навантажувальна доза 60 мг перорально з подальшою підтримуючою дозою 10 мг/добу У пацієнтів із масою тіла < 60 кг, рекомендовано призначати підтримуючу дозу 5 мг/добу У пацієнтів віком > 75 років в цілому прасугрель не рекомендований, але якщо лікування необхідне, слід призначати в дозі 5 мг
Тикагрелор Навантажувальна доза 180 мг перорально з подальшою підтримуючою дозою 90 мг двічі на добу
Ептіфібатід Подвійний болюс 180 мкг/кг в/в (з інтервалом в 10 хв.) з подальшою інфузією 2,0 мкг/кг/хв впродовж 18 годин
Тірофібан 25 мкг/кг впродовж 3 хвилин в/в з подальшою підтримуючою інфузією 0,15 мкг/кг/хв впродовж 18 годин
З фібринолітичною терапією
АСК Початкова доза 150-500 мг перорально або в/в доза 250 мг, якщо прийом всередину неможливий
Клопідогрель Навантажувальна доза 300 мг перорально, якщо вік пацієнта ≤ 75 років, з подальшою підтримуючою дозою 75 мг/добу
Без реперфузійної терапії
АСК Початкова доза 150-500 мг перорально
Клопідогрель 75 мг/добу перорально
Дози антикоагулянтних препаратів в схемах супутньої терапії
Проведення первинної ПКВ
Нефракціонований гепарин 70-100 Од/кг в/в болюсно, якщо не планується призначати інгібітори ГП IIb/IIIa
Еноксапарин 0,5 мг/кг в/в болісно
Бівалірудин 0,75 мг/кг в/в болюс з подальшою інфузією 1,75 мг/кг/год впродовж до 4 годин після маніпуліції відповідно до клініки. Після припинення інфузії 1,75 мг/кг/год можна продовжувати інфузію у зменшеній дозі 0,25 мг/кг/год впродовж 4-12 год. відповідно до клінічного стану пацієнта
З фібринолітичною терапією
Нефракціонований гепарин 60 Од/кг в/в болюсно (максимум 4000 Од) з подальшою в/в інфузією 12 Од/кг (макисмум 1000 Од/год) впродовж 24-48 год. Цільовий АЧТЧ 50-70 сек або у 1,5-2,0 рази більше вихідного рівня, поточний контроль здійснювати через 3, 6, 12 та 24 год.
Еноксапарин У пацієнтів віком < 75 років: 30 мг в/в болюсно, а через 15 хв. 1 мг/кг п/ш кожні 12 год. до виписки з лікарні (максимум 8 днів). Перші дві дози не повинні перевищувати 100 мг У пацієнтів віком > 75 років: В/в болюс не призначати; почати з першої дози 0,75 мг/кг п/ш (максимум 75 мг для перших двох доз п/ш) У пацієнтів із кліренсом креатиніну < 30 мл/хв., незалежно від віку, підшкірно вводять один раз на добу
Фондапаринукс 2,5 мг в/в болюс з подальшим п/ш введенням 2,5 мг один раз на добу впродовж максимум 8 днів або до виписку зі стаціонару
Без реперфузійної терапії
Нефракціонований гепарин Така ж доза, як і для фібринолітичної терапії
Еноксапарин Така ж доза, як і для фібринолітичної терапії
Фондапаринукс Така ж доза, як і для фібринолітичної терапії

ГП – глікопротеїн; п/ш – підшкірно;






mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.004 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал