Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!
Пацієнти, яким не була проведена реперфузія
|
|
Використання антитромботичних засобів
Пацієнтам, які починають лікуватись не пізніше ніж через 12 годин після появи симптомів, і яким не проводилась реперфузійна терапія, або пацієнтам які починають лікуватись пізніше ніж через 12 годин після появи симптомів, повинні якнайшвидше призначатись АСК, клопідогрель і антитромбіновий засіб (нефракціонований гепарин, еноксапарин або фондапаринукс) (див. розділ 3.4.6).1, 156, 184 У дослідженні «OASIS-6» фондапаринукс виявився кращим, ніж нефракціонований гепарин, у підгрупі 1641 пацієнтів, і може вважатись переважним антитромбіном для показань, що вивчались у цьому дослідженні.185 Якщо пацієнту, який одержує фондапаринукс, потрібне ПКВ, під час такого втручання, для мінімізації ризику тромбозу катетера, повинен внутрішньовенно вводитись нефракціонований гепарин у такій самій дозі, як і при первинному ПКВ.186 Рекомендовані дози наводяться в Таблиці 16. Жодний з оральних засобів у цій конкретній підгрупі пацієнтів не вивчався, проте перевага клопідогрелю над плацебо була достовірною для пацієнтів з гострим коронарним синдромом в дослідженні використання клопідогрелю при нестабільній стенокардії для профілактики рецидивів (дослідження «CURE»).187 Тикагрелор виявився кращим, ніж клопідогрель, в лікуванні пацієнтів з гострим коронарним синдромом, які були рандомізовані в групи ранньої неінвазивної стратегії лікування, й аналогічна тенденція спостерігалась для пацієнтів, які не проходили реваскуляризацію під час облікової госпіталізації.188
Таблиця 16 Дози антитромбоцитарних та антикоагулянтних препаратів в схемах супутньої терапії
| Дози антитромбоцитарних препаратів в схемах супутньої терапії | |
| Проведення первинної ПКВ | |
| АСК | Навантажувальна доза 150-300 мг перорально або 80-150 мг в/в, якщо прийом всередину неможливий, з подальшою підтримуючою дозою 75-100 мг/добу |
| Клопідогрель | Навантажувальна доза 600 мг перорально з подальшою підтримуючою дозою 75 мг/день |
| Прасугрель | Навантажувальна доза 60 мг перорально з подальшою підтримуючою дозою 10 мг/добу У пацієнтів із масою тіла < 60 кг, рекомендовано призначати підтримуючу дозу 5 мг/добу У пацієнтів віком > 75 років в цілому прасугрель не рекомендований, але якщо лікування необхідне, слід призначати в дозі 5 мг |
| Тикагрелор | Навантажувальна доза 180 мг перорально з подальшою підтримуючою дозою 90 мг двічі на добу |
| Ептіфібатід | Подвійний болюс 180 мкг/кг в/в (з інтервалом в 10 хв.) з подальшою інфузією 2, 0 мкг/кг/хв впродовж 18 годин |
| Тірофібан | 25 мкг/кг впродовж 3 хвилин в/в з подальшою підтримуючою інфузією 0, 15 мкг/кг/хв впродовж 18 годин |
| З фібринолітичною терапією | |
| АСК | Початкова доза 150-500 мг перорально або в/в доза 250 мг, якщо прийом всередину неможливий |
| Клопідогрель | Навантажувальна доза 300 мг перорально, якщо вік пацієнта ≤ 75 років, з подальшою підтримуючою дозою 75 мг/добу |
| Без реперфузійної терапії | |
| АСК | Початкова доза 150-500 мг перорально |
| Клопідогрель | 75 мг/добу перорально |
| Дози антикоагулянтних препаратів в схемах супутньої терапії | |
| Проведення первинної ПКВ | |
| Нефракціонований гепарин | 70-100 Од/кг в/в болюсно, якщо не планується призначати інгібітори ГП IIb/IIIa |
| Еноксапарин | 0, 5 мг/кг в/в болісно |
| Бівалірудин | 0, 75 мг/кг в/в болюс з подальшою інфузією 1, 75 мг/кг/год впродовж до 4 годин після маніпуліції відповідно до клініки. Після припинення інфузії 1, 75 мг/кг/год можна продовжувати інфузію у зменшеній дозі 0, 25 мг/кг/год впродовж 4-12 год. відповідно до клінічного стану пацієнта |
| З фібринолітичною терапією | |
| Нефракціонований гепарин | 60 Од/кг в/в болюсно (максимум 4000 Од) з подальшою в/в інфузією 12 Од/кг (макисмум 1000 Од/год) впродовж 24-48 год. Цільовий АЧТЧ 50-70 сек або у 1, 5-2, 0 рази більше вихідного рівня, поточний контроль здійснювати через 3, 6, 12 та 24 год. |
| Еноксапарин | У пацієнтів віком < 75 років: 30 мг в/в болюсно, а через 15 хв. 1 мг/кг п/ш кожні 12 год. до виписки з лікарні (максимум 8 днів). Перші дві дози не повинні перевищувати 100 мг У пацієнтів віком > 75 років: В/в болюс не призначати; почати з першої дози 0, 75 мг/кг п/ш (максимум 75 мг для перших двох доз п/ш) У пацієнтів із кліренсом креатиніну < 30 мл/хв., незалежно від віку, підшкірно вводять один раз на добу |
| Фондапаринукс | 2, 5 мг в/в болюс з подальшим п/ш введенням 2, 5 мг один раз на добу впродовж максимум 8 днів або до виписку зі стаціонару |
| Без реперфузійної терапії | |
| Нефракціонований гепарин | Така ж доза, як і для фібринолітичної терапії |
| Еноксапарин | Така ж доза, як і для фібринолітичної терапії |
| Фондапаринукс | Така ж доза, як і для фібринолітичної терапії |
ГП – глікопротеїн; п/ш – підшкірно;
|
|