Дати визначення педагогіки творчості (предмет, завдання, принципи, закони). З якими науками тісно пов’язана педагогіка творчості?

Відповідь. Педагогіка творчості – це галузь загальної педагогіки, яка вивчає закони та закономірності: формування творчої особистості, розвитку та саморозвитку її творчих можливостей в процесі освіти та навчання; створення психолого-педагогічних умов для прояву творчого потенціалу особистості в суспільно-корисних і індивідуально-значущих для неї видах життєдіяльності.

Предметом педагогіки творчості є формування творчої особистості дитини в її навчально-виховній взаємодії з педагогом. У цьому процесі власні можливості як учня, так і педагога розвиваються й набувають об'єктивного характеру, відбиваючись у конкретних якостях і особливостях їх особистостей. Сааме тому процес формування творчої особистості учня неможливо відокремити від творчого розвитку того, хто його навчає й виховує. Цей процес є не тільки сукупністю послідовних і взаємопов'язаних дій педагога й учнів, спрямованих на свідоме й міцне засвоєння системи знань, умінь, навичок, формування світогляду учнів, культури поведінки тощо, а й сукупністю послідовних і взаємопов'язаних «перетворень» у їх творчому розвитку: мотивації, характерологічних особливостях, творчих уміннях, психічних процесах, що сприяють успіху людини у творчій діяльності. Саме цей процес відображає сутність педагогічної творчості. Таким чином, поняття «педагогіка творчості» містить в собі поняття «педагогічна творчість».

Завдання педагогіки творчості на сучасному етапі становлення

1) удосконалення змісту освіти, центральне місце в я кому посідає творча особистість учня;

2) розробка методологічних засад педагогіки творчості;

3) розвиток науково-педагогічного стилю мислення як першооснови становлення творчої особистості вчителя;

4) розвиток творчих здібностей кожної людини відповідно до її потенційних можливостей;

5) розробка й модернізація існуючих методик, спрямованих на виявлення й розвиток творчих якостей особистості учнів, вивчення обдарованості;

6) виявлення шляхів посилення креативності у ролі уроку й виховного заходу.

Педагогічний закон – це об'єктивний, необхідний, загальний і суттєвий зв'язок між завданнями, змістом, методами педагогічного процесу і його результатами, які виявляються у якісній зміні знань, умінь, а також переконань і поведінки вихованців. З одного боку, в педагогіці творчості як і в загальній педагогіці, функціонують загальні закони розвитку і виховання людей, закони і закономірності педагогічного процесу, а з іншого, діють закони і закономірності, притаманні творчому процесу. Їх слід вважати специфічними для формування творчої особистості.

Закони педагогічної творчості:

· закон розвиваючої взаємодії;

· закон фасилітаційного режиму педагогічного впливу;

· закон взаємозумовленості розвитку суб’єктів педагогічного процесу;

· закон неперервної творчої реалізації та самореалізації особистості.

Принципи педагогічної творчості:

1. Принцип діагностики.

2. Принцип оптимальності.

3. Принцип взаємозалежності.

4. Принцип фасилітації.

5. Принцип креативності.

6. Принцип доповнення.

7. Принцип варіантності.

8. Принцип самоорганізації.

Міжпредметні зв’язки педагогіки творчості – це її зв’язки з іншими науками, які дають можливість повніше пізнати педагогічні факти, явища і творчі процесу у їхньому взаємозв’язку. Педагогіка творчості пов’язана з такими науками, як філософія, педагогіка, психологія, етика, анатомія і фізіологія людини тощо. Типи зв’язку педагогіки творчості з іншими науками: взаємовплив, взаємодія, взаємопроникнення, інтеграція, між наукові та міждисциплінарні зв’язки. Форми зв’язку педагогіки творчості з окресленими вище науками: а) опирається на ідеї інших наук, насамперед філософії та педагогіки (наприклад – людина формується у діяльності (з філософії); б) використовує методи дослідження, запозичені з інших наук (анкетування – з соціології); в) використовує результати досліджень інших наук (насамперед, з психології); г) проводить дослідження спільно з іншими науками; д) дає замовлення іншим наукам на дослідження певних явищ.