На підставі означення В.Андреєва про творчість як вид людської діяльності, охарактеризувати її ознаки.

Відповідь. У сучасній науковій літературі проблема творчості розглядається у таких аспектах: філософському, психологічному, педагогічному і спеціальному (відповідно до вимог кожної конкретної професії).

На підставі аналізу наукової літератури можна стверджувати, що існують такі тенденції вивчення проблеми творчості:

Ø творчість розглядають як певну діяльність людини або колективу людей, що спрямована на створення нових, оригінальних суспільнозначущих цінностей. Така творча діяльність відбиває найвищу ступінь людської активності щодо створення продукту цієї діяльності. Крім того, творчість розглядається і як сукупність особистісних якостей, які визначають і зумовлюють відношення людини до світу і самої себе. Саме ці якості дозволяють їй самоактуалізовуватись, самореалізовуватись і самоутверджуватись. Критерієм такого виду творчості є становлення і розвиток особистості. Саме тому дослідники цієї групи вважають, що мотиваційна сфера є найсуттєвішим стимулом дій механізму творчості;

Ø у гуманістичній психології творчість розуміється як необхідна для повноцінного життя людини форма її існування. Такий підхід до творчості зумовлений тим, що пошук сенсу життя невід'ємно пов'язаний із творчим відношенням людини до дійсності, необхідністю повної реалізації її потенційних можливостей. А як відомо, знаходження сенсу життя допомагає людині знайти своє місце в житті, самоствердитись та самореалізувати свої потенційні можливості, тобто плідно й повноцінно прожити своє життя;

Ø С.Сисоєва вважає, що творчість окремої людини може бути розглянута у двох аспектах: як сутність якості особистості, в якій відбивається ставлення суб'єкту до самого себе і світу, а також спосіб її самоствердження; як діяльність певного характеру, яка відбиває вищий ступінь активності людини, спрямованої на подолання певного протиріччя у відповідності з поставленою метою;

Ø деякі науковці зазначають, що творчість не в усіх випадках обов'язково є створенням чогось нового, вона може мати форми рекомбінації певних існуючих і відомих елементів, або бути руйнівною по відношенню до цих елементів;

Ø крім того, в останні роки спостерігаються тенденції щодо об'єднання когнітивного й особистісного аспектів психології творчості (операційного, мотиваційного, інтелектуального, особистісного тощо);

Ø у роботах В.Андрєєва, на наш погляд, дається інтерактивний підхід до визначення творчої особистості у плані можливостей практичної педагогічної оцінки та самооцінки рівня її сформованості.

Визначаючи творчість як вид людської діяльності, В.Андрєєв виокремлює низку ознак, які характеризують її як цілісний процес:

– наявність суперечності, проблемної ситуації або творчого завдання;

– соціальна та особиста значущість і прогресивність; результат творчості – це внесок до розвитку суспільства та особистості (антисоціальна діяльність, навіть в її найвинахідливішій формі, – це не творчість, а варварство);

– наявність об'єктивних (соціальних, матеріальних) передумов, умов для творчості;

– наявність суб'єктивних (особистісних якостей – знань, умінь, особливо позитивної мотивації, творчих здібностей) передумов для творчості;

– новизна та оригінальність процесу або результату.