Розділ І. Теоретико-методологічні основи дослідження проблеми фомування почуття патріотизму в учнів початкової школи

ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ФОМУВАННЯ ПОЧУТТЯ ПАТРІОТИЗМУ В УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

1. 1. Поняття „патріотизм ”: наукове обґрунтування ………………………….9

1.2. Міфосвіт української народної казки як система етнічних цінностей …..21

1.3. Значення казки в процесі формування почуття патріотизму……………...29

Висновки до 1 розділу…………………………………………………………….39

РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ФОРМУВАННЯ ПОЧУТТЯ ПАТРІОТИЗМУ В УЧНІВ 3КЛАСУ ЗАСОБАМИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ…

2.1. Аналіз шкільних програм, підручників та систем роботи з казкою на сучасному етапі.........................................................................................................41

2.2. Система роботи з формування почуття патріотизму засобами української народної казки. Результати педагогічного експерименту………………………58

Висновки до 2 розділу……………………………………………………………..79

Висновки…………………………………………………………………………...80

Список використаної літератури………………………………………….…… …83

Додатки ………………………………..……………………………………… …92

ВСТУП

Сучасна дитина зростає в атмосфері засилля мас-медіа, нових комп’ютерних технологій, культу кіноіндустрії, яка пропонує примітивні сюжети, інтерпретацію дитячих класичних творів (в осучасненому, почасти, звульгаризованому вигляді), установку на розважальність. До того ж процеси глобалізації, що останнім часом стали відчутні в дитячому середовищі (популярність закордонних кінофільмів, мультфільмів, телешоу тощо) призводять до затирання поняття про національну самобутність і автентичність, породжують викривлення базових понять патріотизму. Проте казка, знайома дитині з перших днів життя, утримує баланс у дитячій свідомості важливих складових світоустрою: добра і зла, справедливості й кривди, вічного й тимчасового тощо.

Відродження України неможливе без пробудження національної свідомості українського народу, насамперед молоді, яка мусить усвідомити себе частиною народу, співвіднести свою діяльність з інтересами нації. Реформування освітньо-виховної галузі в нашій державі спрямоване на підняття на вищий щабель гуманістичного виховання, освоєння фундаментальних цінностей людства, тож доволі актуальною є проблема формування почуття патріотизму, зорієнтованому на національні пріоритети.

Особистісний розвиток людини несе на собі віддзеркалення особливостей свого народу, нації, формує відчуття співпричетності до окремого етносу. З народом пов’язані характер діяльності людини, особливості її мислення, коло інтересів, а також світогляд, світовідчуття та світосприйняття. Традиції, звичаї і обряди об’єднують минуле і майбутнє народу, старші й молодші покоління, інтегрують етнічну спільність людей у високорозвинену сучасну націю. Практично прилучаючись до традицій, звичаїв і обрядів народу, молодь вбирає в себе їхній філософський, ідейно-моральний, психологічний і етнічний зміст, поступово стаючи невід’ємною частиною рідного народу, нації.

Сьогодні важливим завданням педагога є навчальних умов, що сприятимуть духовному, естетичному, національному вихованню дитини, формуватимуть у молоді громадянсько-активні, соціально-значущі якості, які вона зможе проявити в усіх видах діяльності, і, перш за все, пов’язаних із захистом інтересів своєї родини, рідного краю, народу та Батьківщини, реалізації особистого потенціалу на благо української держави.

Складовими почуття патріотизму – є національні світогляд, світосприйняття, світорозуміння та менталітет, тобто система принципових стійких понять про довкілля, місце людини в ньому, комплекс символів та стереотипів, які дозволяють дитині уявити себе частиною певної спільноти.

Казка як жанр усної народної творчості ґрунтовно досліджена у роботах українських (Л. Дунаєвська, О. Бріцина, В. Юзвенко) та російських (В. Анікін, В. Пропп, Е. Померанцева, Л. Ведерникова) фольклористів.

Проблемі впливу казки на розвиток особистості дитини приділено належну увагу в роботах психологів, педагогів та методистів (Д. Барановська, О. Заїка, О. Запорожець, Є. Цопа, В. Сухомлинський, Н. Гавриш, С. Домушкіна).

І в період дошкільного дитинства, і в початкових класах народна казка справляє значний уплив на особистість дитини. Так діти знайомляться з особливостями казки як жанру фольклору та жанру літератури. Казковий епос має велике значення у формуванні особистості молодшого школяра та його подальшого розвитку, а також служить джерелом залучення учня до національно-культурних традицій українського народу. Народна казка є чи не найпопулярнішим жанром фольклору, що розкриває безмежний світ людської уяви, полонить серця дітей і дорослих, залучає до вічно юних категорій материнства і дитинства, тобто є важливим засобом виховання особистості.

Патріотизм – це любов та відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Слово прийшло з грецької мови, що означає земля батька, предка. Патріотизм передбачає гордість за матеріальні і духовні досягнення свого народу, своєї Батьківщини, бажання збереження її характерних особливостей, її культурного надбання та захист інтересів своєї громади, народу в цілому.

Аналіз наукової, дидактичної, методичної літератури доводить, що фольклорна казка є об’єктом пильної уваги науковців, педагогів та методистів, які зосереджуються на виховному потенціалі цього жанру. Утім, практично відсутні наукові праці, де б казка розглядалася як прикладний жанр, що є формантом національної картини світу молодших школярів. Тому, взявши до уваги актуальність проблеми, її педагогічну й методичну значущість, ми й обрали тему магістерської роботи.

Об’єкт дослідження – українська народна казка як чинник формування почуття патріотизму школяра початкових класів.

Предмет дослідження – процес формування почуття патріотизму за допомогою української народної казки у третьому класі на уроках української мови.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально апробувати шляхи формування почуття патріотизму в учнів третього класу засобами народної казки.

Гіпотеза дослідження:

– процес формування почуття патріотизму в учнів третього класу засобами народної казки відбуватиметься ефективніше за умови комплексного підходу;

- використаннянауково обґрунтованих таметодично адекватних методів та прийомів літературознавчого аналізу казкових текстів;

- реалізація комплексного підходу до структурного та семантичного аналізу тексту народних українських казок;

- організація міжпредметного підходу до поглиблення змістовного аналізу казки (уроки малювання, праці, музики тощо);

- мотивація навчальної діяльності шляхом побудови системного вивчення народознавчого матеріалу.

Мета й гіпотеза дослідження потребували розв'язання таких завдань:

- проаналізувати психолого-педагогічну, літературознавчу, навчально-методичну літературу з проблеми дослідження, шкільну програму та підручник для 3 класу початкової школи;

- уточнити зміст поняття „народна казка”, її стереотипія;

- визначити значення казки у формуванні почуття патріотизму в учнів початкової школи;

- розробити систему роботи, спрямованої на формування національно зорієнтованої особистості;

- організувати та провести експериментальне дослідження, перевірити його ефективність.

Методологічною основою дослідження стали: філософська теорія пізнання, а саме філософське поняття „ патріотизму ”, наукове обґрунтування взаємозв’язку діяльності й свідомості, мислення, мови й мовлення; раціонального й емоційного.

Теоретичні засади дослідження становили праці науковців, в яких висвітлено літературознавчі аспекти вивчення народної казки (Л. Дунаєвська, О. Бріцина, В. Юзвенко), теорію навчання (К. Ушинський, М. Драгоманов, І. Вікторенко, О. Губенко, О. Скіпакевич), психологолінгвістичні положення (М. Кучинський, Г. Мільченко, Л. Осадченко, С. Савельєвої), ідеї особистісно-діяльнісного підходу до особистості (Д. Барановська, О. Заїка, О. Запорожець, Л. Стрелкова, Є. Цопа, В. Сухомлинський, А. Богуш, Н. Гавриш, Л. Романенко, С. Домушкіна).

Для розв’язання поставлених завдань використано такі методи дослідження: теоретичні (аналіз і синтез методичної літератури; аналіз програми, підручника, методичних рекомендацій); емпіричні (спостереження навчального процесу, бесіди з учнями, педагогічний експеримент); педагогічний експеримент – з метою виявлення стану роботи з народною казкою щодо формування почуття патріотизму в учнів третього класу й перевірки ефективності розробленої методики; статистичні (кількісний і якісний аналіз отриманих результатів).

Дослідження проводилось у два етапи.

На першому етапі – констатувальному – визначено тему дослідження й здійснено її теоретичне обґрунтування, вивчено й узагальнено літературознавчу, лінгвістичну, психолінгвістичну літературу з проблеми; сформульовано робочу гіпотезу й завдання дослідження; розроблено методику проведення експериментального дослідження.

На другому етапі – формувальному – визначались шляхи й методика формування основних елементів формування національної картини світу в молодших школярів, практично перевірялась ефективність пропонованого методичного підходу.

Експериментальною базою дослідження стала КЗ Щастинська загальноосвітня школа I-III ступенів № 2 Новоайдарської районної ради Луганської області.

Наукова новизна дослідження полягає в теоретичному та практичному обґрунтуванні оптимальної й раціональної методики роботи над формуванням почуття патріотизму в учнів третього класу за допомогою народної казки.

Практична значущість магістерської роботи випливає з актуальних завдань удосконалення навчально-виховного процесу в початковій школі. Матеріали дослідження можуть бути використані учителями для ефективної реалізації виховного і розвивального потенціалу уроків в третьому класі, а також для доповнення навчального матеріалу підручників та для інших педагогічних та освітніх цілей.

Апробація результатів магістерської роботи. Хід та результати дослідження висвітлювалися й обговорювалися на засіданнях кафедри філологічних дисциплін Інституту педагогіки і психології ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”, на ІV Всеукраїнській конференції „Мова і література в проекції різних наукових парадигм” (м. Старобільськ, 2015 р.). За результатами дослідження опубліковано 1 наукову статтю.

Структура й обсяг магістерської роботи. Структура роботи зумовлена логікою дослідження, визначеними завданнями, складається зі вступу, двох розділів та висновками до них, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел.

Магістерська робота завершується загальними висновками за результатами дослідження.

До списку використаних джерел уключено перелік основних наукових праць, законодавчих документів, опрацьованих автором і використаних у ході дослідження.

Додатки містять розроблені уроки для учнів початкових класів, матеріали, які підтверджують хід експерименту та його результати.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ФОМУВАННЯ ПОЧУТТЯ ПАТРІОТИЗМУ В УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ