Формувальний експеримент

Мета нашого експерименту: розширити відомості третьокласників про українські народні казки, їхню семантику, виробити первинні навички аналізувати та інтерпретувати українські народні казки, сприяти формуванню вихідних життєвих принципів та якостей, що складають світогляд, світовідчуття та світорозуміння дитини.

Виходячи з того, що об’єктом нашого дослідження є народна казка, маємо зазначити переваги казкового матеріалу в шкільному дискурсі. Казка може допомогти вирішити такі завдання педагогічної діяльності [83, с. 30]:

1. Перш за все, це встановлення контакту з дитиною, створення комфортного, відповідної віковим особливостям середовища. Будучи емоційно включений в те, що відбувається, дитина охоче приймає завдання на різноманітну пізнавальну діяльність. Це активно використовує, наприклад, система, де казковий сюжет виступає і як канва деякого заняття (до якого включені вправи на дрібну моторику, образне мислення, тощо), і як матеріал для перетворення, експериментування, експериментування зі словами, пропозиціями, ситуаціями (розвитку мовного, словесно-логічного мислення).

2. Ідентифікуючи з героями літературного твору, співпереживаючи їх пригод, дитина отримує можливість реагування багатьох почуттів: страху, сорому, образи тощо. Це відбувається і при звичайному слуханні казки. Посилення ж терапевтичного ефекту досягається при програванні казкових сюжетів. Ігри-драматизації доступні дітям вже з 3-річного віку. При відповідному участі дорослого вони наближаються до психодрами, тому що дитина не переживає щось, але і висловлює почуття в реальній взаємодії. Тому ігри-драматизації на казкові сюжети можуть входити в програму психотерапевтичної роботи.

3. Казки розмовляють з дитиною на емоційно насиченому, близькому йому мовою метафор, без прямого настанови. Вони не тільки „дають дитині відчути, що він не самотній у своїх страхах і переживаннях”, а й пропонують в образній формі аналогічні навчальні ситуації, тобто дозволяють дитині „бачити” нові рольові позиції, нові способи дії. Більшість дослідників вважають, що казка спрямована на усвідомлення дитиною морально-етичних норм, тобто впливають на розширення поведінкового репертуару.

4. В усвідомленні потребують не тільки етичні норми, а й власне почуття. Казка, з одного боку, залучає дитину у світ переживань, з іншого боку – зберігає здатність бачити те, що відбувається „ззовні”.

Експеримент складався з трьох частин:

- ознайомчої: знайомили дітей з українськими народними казками, перевіряли розуміння змісту казок, уміння зробити висновки про її значення;

- формувальної: після докладного знайомства зі змістом та метафоричним підтекстом казки формували основні аспекти національного менталітету;

- підсумкової: перевіряли рівень сформованості уявлень про розуміння дітьми поняття патріотизму, що його передає народна казка.

Представимо етапи окремо.