Аналіз художніх образів.

У літературознавстві розрізняють образ-персонаж, образ-пейзаж, образ-річ. Розглянемо, в чому ж полягає аналіз художніх образів при роботі над казкою.

Аналіз художніх образів – це робота не стільки над словом, скільки над образами в їх взаємодії. В процесі розбору учні повинні зрозуміти і характеристику образу (героя, пейзажу і т. д.), і його сенс, тобто навантаження, яке він несете загальній структурі твору. Аналіз художніх образів має наступну послідовність:

· проводиться робота над характером героя з опорою на сюжет, оскільки характер виявляється тільки у дії;

· розглядаються взаємостосунки героїв. При цьому необхідно, щоб діти зрозуміли мотивацію, причини поведінки персонажів, які криються або в особистих якостях характеру, або в обставинах, що склалися.

· якщо в творі є опису пейзажу або інтер’єру, розглядається їх роль в тексті;

· на основі взаємодії образів виявляється ідея твору. Розуміння ідеї впритул наближає до усвідомлення позиції автора, тому що ідея – це те, що саме хотів сказати автор своїм твором;

· виявляється особисте ставлення читача до описаного.

Аналіз образу героя вчить розбиратися в тому, як автор зображує персонажів: думки і відчуття персонажів, риси їх вдачі. Потрібно навчити дітей судити про основні якості персонажів, оцінювати героя не тільки за вчинками, але і за мотивами.

Діти спостерігають вчинки й співставляють з героями казки.

5. У нашому дослідженні ми спробували ввести (на спрощеному рівні) ще один різновид аналізу казкового тексту – міфопоетичний, який дозволяє розглянути зміст казки у співставленні з народними уявленнями про світ і людину в ньому, народними звичаями, традиціями, обрядами. Це дозволяє з’ясувати:

- причину появи казки;

- мету її розказування;

- прихований (метафоричний) характер життєво необхідної інформації, що прихована в казковій оповіді.

Таким чином, аналіз змісту твору направлений на з’ясування його теми й ідеї, сюжету і композиції, образів і художніх засобів зображення, розгадування прихованої інформації.

З’ясування ідеї – кінцева мета аналізу твору. Розкриття ідеї об’єднує всі компоненти аналізу (роботу над образом, композицією, художньо-образотворчими засобами).

Традиційно методика роботи над казкою складається з таких етапів:

1. Первинне ознайомлення з текстом, виявлення жанрової приналежності.

2. Робота над змістом казки. Саме під час роботи над казкою учень має можливість оживити матеріал, „наповнити його додатковою інформацією», „ввійти в нього».

3. Запам’ятовування (пам’ять). Під час запам’ятовування дитина логічно мислить, а отже, створює певний асоціативний ряд, відповідно тексту.

4. Мислення. Виходячи із завдань сучасної школи – навчаючи, розвивати – казку можна неповністю розповідати, не розкривати її таємниці. Створення проблемної ситуації а потім її розв’язання – це вже робота логічного мислення таким чином, казка у навчальному процесі розвиває дитячу увагу, уяву, пам’ять, мислення, які допомагають учневі в оволодінні необхідним матеріалом.

Отже, вчителю початкових класів необхідно володіти всіма видами аналізу казок, щоб повніше й достовірніше донести ідею твору до дітей, виховувати інтерес і пошану до народної творчості, подати народознавчий матеріал, що відбито в тексті фольклорної казки. Таким чином, аналіз казки дозволить вплинути на світовідчуття, світогляд і світорозуміння дитини.