Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ХУДОЖНЬО-ІСТОРИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС




Позакласне читання з історії є засобом самостійного поповнення знань з історії. Якщо однією книгою з історії, яку прочитає учень залишається підручник, коло його історичних знань буде обмеженим, а уява про минуле буде бідною і сухою. Учитель повинен навчити і привчити учнів читати і любити книги. Література для додаткового читання учнів по історії може бути розділена на три розділи: науково-популярна книга, історична белетристика, художня література епохи. Науково-популярна література має значення джерела для розширення історичних знань учнів; разом з тим використання цієї книги є важливим засобом зацікавлення учнів до читання серйозної книги. Для організації читання науково-популярної літератури вчителю потрібно вести системну роботу, бо інтерес до неї у учнів не дуже сильний, як художньої літератури. В цілях пропозиції на початку року чи при переході до нового розділу курсу дають список книг для читання. Історична белетристика. Найбільш цінні твори історичної белетристики бажано зробити предметом колективного обговорення на позакласному читанні. Ставитись до цієї літератури потрібно обачно. Необхідний відбір по історичній правдивості подій, які описуються. Художня література епохи. Твори художньої літератури епохи і фольклору є своєрідним документом ознайомлення з способом життя, думки людей минулого. Але не тільки зміст художньої літератури минулого, але й сама їх форма, образи, мова допомагають відчути минуле в його красі. Учитель повинен навчити учнів правильно користуватися книжкою. Насамперед не можна пускати на самоплив вибір літератури для читання. Вчитель та працівник шкільної бібліотеки повинні подбати про списки рекомендованих видань. Учитель повинен пояснити, що самостійну роботу над книжкою треба розпочати з ознайомлення з її апаратом анотацією, змістом, передмовою. Тільки склавши загальне уявлення про характер і зміст видання, можна приступити до читання. Не треба читати швидко. Вдумливо прочитана книга дасть більше користі, ніж кілька, прочитаних наспіх. Читання вголос рекомендується під час колективної роботи над книгою. До нього вдаються тоді, коли вивчають напам'ять вірш чи прозовий текст. У разі читання про себе швидше охоплюється зміст, легше засвоюється і усвідомлюється текст. Опрацьовуючи матеріал вперше, рекомендується вголос закріплювати найважливіші місця. Організувати позакласне читання з історії важливий обов'язок кожного вчителя історії.

Для вирішення цього завдання потрібно слідкувати за літературою, яка з'являється; продумати систему керівництва позакласним читанням; запропонувати книгу. Перш за все це знайомство учнів з списками художньої літератури для відповідного віку, складання ілюстративного каталогу; оформлення коротких анотацій на книги; організація книжкових виставок в класі перед початком вивчення конкретної темні чи до узагальнюючого уроку. Хороший результат дають огляди книжкових новинок, усна рекомендація книг на уроці з показом екземпляра книги та з зчитуванням з неї цікавих уривків. Керівництво вчителем засвоєнням змісту книги складається у навчанні учнів продуктивному читанню, яке виражається в бесіді про прочитані книги. Учитель ставить питання на розкриття змісту, на розуміння суті, на вміння оцінювати та виражати своє відношення до історичних подій, які описані в книзі. Вчитель повинен зробити все можливе для того, щоб учень зрозумів, що без прочитання художньої літератури ні про яке розуміння шкільного курсу з історії України,чи всесвітньої історії, мова не може йти. Велику допомогу може подати ведення читацького щоденника. Він може служити основою під час проведення бесід з учнями. Для подання допомоги учням учитель може запропонувати їм пам'ятку по якій піде бесіда по прочитаній книзі:



– автор книги та її назва;

– про яку історичну епоху і які історичні події розповідаються в ній?;

– яких героїв з прочитаної книги можете назвати?;

– що тобі сподобалось з прочитаної книги і що ні?

Така бесіда про прочитану книгу буде носити не тільки пізнавальний інтерес, але й виховний. Ефективним засобом у роботі з книжкою є читацька конференція, яка показує не тільки ступінь засвоєння змісту тієї чи іншої праці, а й привчає учнів до виступів, до самостійного судження про наукову книгу з історії чи історичну белетристику. Добре підготовлені конференції допомагають розгорнути цікаві і повчальні дискусії з багатьох питань історії, збагатити учнівські знання. Конференція – зручна трибуна для пропаганди книги. Починати конференцію рекомендується з вступного слова вчителя, який ставить завдання, повідомляє короткий план заходу, потім розпочинається виступи учнів. Одні з них коротко розповідають зміст книжки, її окремих розділів; інші – подають характеристику героям твору, розповідають про найважливіші події. Старшокласники зупиняється на ідейних мотивах художніх особливостях книжки, дають повнішу характеристику вчинків героїв тощо. Добре, коли письменник, історик або учитель розкаже про задуми, деталі написання твору; про прототипів, подадуть характеристику історичної епохи, про яку розповідається в книжці. Таким чином, позакласне читання має велике значення для розширення історичних знань і уявлень. Створює цілісну систему знань та вмінь використовування їх, формує логічне мислення без якого неможливо розібратися в історичному сплетінні подій.



 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.004 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал