Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ НА УРОКАХ ІСТОРІЇХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ




Уже на першому уроці історії, учитель під час вступної бесіди кілька хвилин приділяє з'ясуванню ролі і значення художньої літератури для вивчення історії України і не тільки однієї її, розкриває суть тих форм роботи над художньою літературою, які будуть застосовуватись на уроці і вдома. Потім він ознайомлює учнів з бібліографією художньої літератури,

пропонує її записати. Список рекомендованої художньої літератури можна також вивісити в класі. На першому ж уроці треба запропонувати учням, щоб вони фіксували свої враження від прочитаних художніх творів в зошиті історії. Одним із методів роботи над художньою літературою, який використовується вчителями історії, є методлітературно-художнього

ілюстрування. Суть даного методу полягає втому, що вчитель, висвітлюючи те або інше питання, явище чи подію і даючи їм певну оцінку, з'ясовуючи теоретичні поняття, роблячи узагальнення і висновок, наводить яскравий, конкретний уривок з художньої літератури. Уривок наводиться, по-перше, для того, щоб – коли він відіграє роль посібника – розкрити соціальне коріння історичного явища, з'ясувати абстрактні категорії і поняття, оживити іноді сухо, схематично змальовані в підручнику картини. По-друге, уривок наводиться для того, щоб у тому випадку, коли він відіграє роль документа, надати учням можливість почути живого свідка минулих епох. Слова очевидця, а можливо й учасника подій, яким іноді буває

автор подібного твору, поглиблять, розширять їхні значення про ту або іншу історичну особу, явище, подію. Літературно-художнє ілюстрування застосовується по-різному: викладач

може цитувати уривок з книги. Наприклад, при вивченні теми «Російська імперія у другій половині ХІХст.» можна звернутися до праці Е. Тарле, «Город русской славы Севастополь», де дана характеристика адміралу Павлу Нахімову. Крім цитування вчитель історії може текстуально переказувати його зміст. Читання уривка повинне бути виразним, а переказ – точним. Якщо викладач вдається до текстуального переказу уривка, необхідно прагнути, щоб в цьому переказі відчувався дух твору, його художні та композиційні особливості, його мова і стиль. Тоді учні ясно сприймають не просто художній твір, а саме даний твір, твір певної епохи і певного автора. Вдаючись до методу літературно-художнього ілюстрування, учитель повинен пам’ятати, що взяті ним для залучення на уроці уривки необхідно органічно вплітати у виклад програмного матеріалу. Іноді його доцільно використовувати в процесі розповіді вчителя, і тоді він замінить собою цю розповідь або не стане доповненням, поглибленням останньої. Іноді уривок краще прочитати перед початком розповіді вчителя, в ,подібному випадку він ніби зіграє роль увертюри, яка відповідно настроює учнів на сприйняття нового матеріалу. Широко розповсюдженим методом роботи в школі є аналіз



літературного тексту. Аналіз може робити: сам вчитель, або спільно всім класом. Упершому випадку уривок читається частинами, текст яких відразу ж коментується вчителем. Таким чином, вчитель ніби розкриває перед учнями процес свого мислення, прищеплює їм елементарні навики проведення наукового дослідження. В іншому разі вчитель читає весь уривок, потім ставить перед класом ряд питань щодо прочитаного. З'ясування цих питань сприятиме закріпленню почутого в пам'яті учнів, правильному сприйманню його, допоможе їм прийти до потрібного висновку, цінність якого буде особливо значною тому, що до нього учні прийдуть самостійно. Крім цього учитель може використовувати комбінований метод, за яким робота над художньою літературою проводиться в поєднанні з іншими прийомами роботи. Уривок з художнього твору в значній мірі замінює коментарі викладача і доповнює живим картинам скупі слова документу. При висвітленні питання воєнні дії в 1916 році на уроці присвяченому темі «Перша світова війна» вчитель знайомить учнів з ходом військової операції, що увійшла в історію під назвою «Брусиловський прорив». Уході роботи пропонує ознайомитись з відзивами тогочасної преси на цю військову операцію. Для підсилення

емоційного сприйняття матеріалу учитель підсилює свою розповідь, зачитуючи уривок з книги Ю. Сльозкіна «Брусилов». Ефективним методом використання художньої літератури –в процесі викладання історії є залучення окремих образів і картин з художніх творів у ролі будівельного матеріалу, з якого створюється розповідь вчителя. Так., при вивченні теми «Війни Наполеонівської Франції» вчитель може побудувати свою пояснювальну розповідь таким чином: «У червні 1812 року Наполеон розпочав війну проти Росії. Другого дня Наполеон, випередивши армію, в колясці під'їхав до Німану і, щоб оглянути місцевість переправи переодягнувся в польський мундир і виїхав та берег... Побачивши широкі простори… серед яких була Москва, священне місто, столиця тієї, схожої на Скіфську, держави, куди ходив Олександр Македонський – Наполеон несподівано для всіх, всупереч як стратегічним, так і дипломатичним міркуванням наказав наступ, і другого дня війська його почали переходити Німан» (цит.За кн. Толстой Л. «Війна і мир») У планах Наполеона, було



завдати удару по головних центрах Росії. Російське ж командування віддало наказ про відступ з метою заманити супротивника вглиб країни і забезпечити з’єднання трьох армій, що протистояли агресору. У серпні 1812 року російські війська, з’єднавшись урайоні Смоленська, дали об’єднаними силами бій Наполеону». …Була сьома година ранку, «коли корпуси Мюрата і Нея трьома колонами рушили до Смоленська... Одна колона наступала вздовж річки; друга – на кладовище, а третя – прямувала просто на Королівський бастіон... Наполеон наказав своїй артилерії громити смоленські мури… він звелів бити по місту гранатами й запалювальними снарядами… Смоленськ запалав… Близько п’ятої години дня Даву почав другий штурм Молоховських воріт і майже вдерся до міста…» (цитата за кн. Голубова С. «Багратіон»). Після падіння Смоленська перед Наполеоном був відкритий шлях на Москву.‖


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал