Небезпечне для життя в момент заподіяння.

Призначаючи покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_1, у відповідності до ст.ст.65, 103 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене неповнолітнім кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого неповнолітнім кримінального правопорушення, обставини вчинення такого правопорушення, його тяжкість, ступінь здійснення злочинних намірів, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання неповнолітнього обвинуваченого, особу винного, його вік та його ставлення до вчиненого ним кримінального правопорушення, а також умови його життя і виховання, рівень розвитку.

Обставини, які пом'якшують покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст.66 КК України, судом визнаються, як щире каяття у вчиненому злочині, часткове відшкодування заподіяної шкоди та вчинення злочину неповнолітнім.

Обставини, які обтяжують покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Так відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

Визначаючи міру і вид покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує також і те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України є тяжким, по місцю проживання та навчання характеризуються позитивно, є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС, виховувався у неповній сім'ї, його вік, і з врахуванням вказаних вище декількох обставин, які пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, часткове (матеріальне) відшкодування заподіяної шкоди, вчинення злочину у неповнолітньому віці та визнання своєї провини у вчиненому кримінальному правопорушенні, оскільки неповнолітній ОСОБА_1, надав показання, як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні щодо обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, показання його були логічними, послідовними і незміненими, що свідчить про його не байдужість щодо вчиненого і наслідків, а також разом із конкретними обставинами справи, відсутністю тяжких наслідків від кримінального правопорушення, відсутністю претензій потерпілого у зв'язку із частковим відшкодуванням завданих збитків та думку потерпілого, який просить суд призначити ОСОБА_1, мінімальне кримінальне покарання, що свідчить про те, що ОСОБА_1, як особа не являється собою підвищено суспільно-небезпечною особою, що також істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого, з врахуванням особи винного та думку прокурора і захисника щодо застосування до ОСОБА_1, ст.69 КК України, суд приходить до висновку, що зазначені дані в їх сукупності дають можливість прийти до висновку про доцільність призначення ОСОБА_1, кримінального покарання на підставі ч.1 ст.69 КК України і призначення більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції частини статті за якою ОСОБА_1, притягується до відповідальності.

Зазначений вид і міра кримінального покарання на думку суду є справедливою, необхідною і цілком достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову заявленого прокурором Олевського району в інтересах держави, в особі Олевського районного фінансового управління Житомирської області до ОСОБА_1, та його законного представника - ОСОБА_3, про стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину в розмірі 3135.84 грн., суд вважає, що заявлений позов підлягає до повного задоволення, оскільки заявлені позовні вимоги підтверджено представником позивача належними та допустимими доказами, а тому в порядку ст.ст.1179, 1206 ЦК України підлягають стягненню із законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1, - ОСОБА_3, так як у судовому засіданні не здобуто належних доказів стосовно наявності у неповнолітнього ОСОБА_1, майна, достатнього для відшкодування завданої ним шкоди.

Відповідно до ст.1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Зі статті 1206 ЦК України слідує, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочин.

Процесуальні витрати та речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 128, 129, 318, 349, 368, 370, 373-376, 392, 393, 395 КПК України, ст.ст.50, 98, 65-69, 102, 103, 121 КК України, та ст.ст.22, 1167, 1179, 1206 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення,

передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити покарання із засто-

суванням ч.1 ст.69 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75, 104 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік і шість місяців, поклавши на нього передбачені ст.76 КК України обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов прокурора Олевського району Житомирської області в інтересах держави в особі Олевського районного фінансового управління Житомирської області задовольнити - стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН: НОМЕР_1, жительки АДРЕСА_1, не працюючої на користь Олевського районного фінансового управління Житомирської області, на р/р 31416544700460 ГУДКУ в Житомирській області, МФО 811039, код 02313364, 3135 (три тисячі сто тридцять п'ять) грн., 84 коп., понесених витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину.

Матеріали кримінального провадження № 12014060260000004 - залишити при обвинувальному акті, з подальшим їх зберіганні при кримінальному провадженні № 287/66/14-к.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН: НОМЕР_1, жительки АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в сумі 243.60 грн., який перерахувати на р/р 31215206700460, УДК у Олевському районі, код класифікації доходів бюджету - 220300001, Банк отримувача ГУ ДКУ у Житомирській області, МФО - 811039, за розгляд цивільного позову.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін -- особисте зобов'язання з'являтися за кожною вимогою до суду.

Вирок суду може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області, через Олевський районний суд Житомирської області на протязі 30 днів з моменту його проголошення.

Копію вироку суду, негайно, після його оголошення вручити неповнолітньому ОСОБА_1, через його законного представника - ОСОБА_3, та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати у суді.

Визначення складу злочину: Згідно матеріалів справи суд ухвалив Особу_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, саме: