ІІ. Справа КП № 236/1186/13-к [18].

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.01.2014м. Красний Лиман

Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Ткачова О.М.

при секретарі - Грицай Н.І.

за участю прокурора - Дзюби М.В.

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_7

Потерпілого - ОСОБА_2

Захисників - ОСОБА_3, ОСОБА_4

Представника потерпілого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м.Красний Лиман Донецької області, не судимого, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, відносно якого було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов*язання,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця м. Красний Лиман Донецької області, не судимого, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2, відносно якого було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов*язання,

у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. 121 ч.2, 185 ч. 2, 296 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08.12.2012 року ОСОБА_7, рухаючись із ОСОБА_1 по пішохідному мосту вокзалу станції Красний Лиман ДП «Донецька залізниця» в м. Красний Лиман Донецької області в напрямку автовокзалу, використовуючи малозначний привід, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, будучи в стані алкогольного сп'яніння, в період часу близько 02 годин 00 хвилин, групою осіб, здійснили хуліганські дії відносно ОСОБА_2, який йшов у попутному напрямку. Так, наздогнавши його, ОСОБА_7 безпричинно наніс удар скляною пивною пляшкою по голові ОСОБА_2, розбивши при цьому пляшку. Від удару останній впав на настил мосту. Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_7 стали наносити удари руками та ногами по голові, животу та спині ОСОБА_2

Після цього ОСОБА_1 дістав із карману куртки пневматичний пістолет марки EUROPE PATENT 202005 010 413.2 TAIWAN. USA і здійснив 4-5 пострілів в голову потерпілому ОСОБА_2, чим спричинив останньому згідно висновку судово-медичної експертизи № 2 від 21.01.2013 року рани округлої форми надбрівної дуги зліва-1, скроневої області зліва-2 по 0, 3 см в діаметрі, кульові (пневматичні), які не проникають в порожнину черепа, сліпі поранення м'яких тканин голови з наявністю сторонніх тіл металевої щільності, які відносяться за ступенем тяжкості до легких тілесних ушкоджень, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров'я, який вимагає для свого лікування термін понад 6, але не більше 21 днів.

Своїми спільними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_7 спричинили потерпілому, згідно висновку судово-медичної експертизи № 2 від 21.01.2013 року, наступні тілесні ушкодження: набряк м'яких тканин в лобово-тім'яно-скроневій області справа; синець повік правого ока; рану чола; забій головного мозку середнього ступеня тяжкості; пластинчасту епідуральну гематому лобової області справа; субарахноїдальний крововилив; посттравматичний менінгіт; фронтобазальний відкритий проникаючий багатооскольчатий перелом; пневмоцефалгію зі зниженням функції 7-го, 12-го нервів зліва по центральному типу, статико-кінетичними розладами, двосторонньою пірамідною недостатністю; забій грудної клітки справа; забої і садна м'яких тканин голови, тулуба та кінцівок, які відносяться за ступенем тяжкості до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.

Також, використовуючи непритомний стан ОСОБА_2, в якому він перебував після завдання йому тілесних ушкоджень ОСОБА_7 та ОСОБА_1, ОСОБА_7, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_1, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, умисно, з корисних мотивів, таємно викрали з карману куртки потерпілого мобільний телефон NOKIA X2-02, спричинивши останньому матеріальну шкоду, яка згідно висновку товарознавчої експертизи № 114 від 20.02.2013 року становить 587, 35 гривень, а також зарядний пристрій до мобільного телефону вартістю 30 гривень. Викраденим розпорядилися на свій розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_7свою вину в скоєні ним злочинів передбачених ст.ст. 121 ч.2, 185 ч. 2, 296 ч. 2 КК України визнав повністю та судові пояснив, що 07.12.2012 року він разом з ОСОБА_1.в нього вдома випили горілки а потім пішли приблизно о 12 годині в кафе-бар " Вокзал для двох" де попили пива і приблизно о 1 годині ночі вже наступного дня пішли прогулятись. Коли вони йшли по пішохідному мосту вокзалу станції Красний Лиман з південної сторони на північну то повстрічали ОСОБА_2 в якого він попросив сигарету та що той відповів йому нецензурною лайкою, це його образило і він вдарив того ззаду скляною пивною пляшкою по голові від чого пляшка розбилась а той впав на міст і вони з ОСОБА_1кілька разів вдарили ОСОБА_2 ногами, куди вже не пам’ятає, але він наніс 5-6 ударів. Після цього ОСОБА_1.з пістолета кілька разів вистрелив в потерпілого і вони вирішили йти далі в магазин, але ОСОБА_1запропонував подивитись чи є в потерпілого телефон, на що він обшукав у того кармани куртки і дістав мобільний телефон NOKIA та зарядний прилад до нього який забрав собі а телефон віддав ОСОБА_1.і вони пішли далі до магазину де купили собі пива, повернулись в кафе де пробули деякий час та пішли додому при цьому вважали що нічого такого вони не скоїли, з ранку продали телефон в м.Слов’янськ а гроші витратили.

Цивільний позов пред’явлений прокурором до нього та ОСОБА_1про стягнення з них солідарно на користь Комунальної лікувально- профілактичної установи " Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об’єднання" коштів на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2.в розмірі 16 441, 67 гривень визнав у повному обсязі.

Цивільний позов пред’явлений потерпілим ОСОБА_2до нього та ОСОБА_1 про стягнення з них солідарно на його користь в відшкодування матеріальної шкоди в відшкодування моральної шкоди спричиненої злочином в розмірі 100000, 00 гривень та відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 1500, 00 гривень визнав у повному обсязі, при цьому пояснившого, що позовні вимоги матеріального характеру вони потерпілому відшкодували вже у повному обсязі.

В скоєному щиро кається, просив вибачення у потерпілого який його простив та просив суд не позбавляти його волі.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в скоєні ним злочинів передбачених ст.ст. 121 ч.2, 185 ч. 2, 296 ч. 2 КК України визнав повністю та судові пояснив, що 07.12.2012 року він разом з ОСОБА_7.в того вдома випили горілки а потім пішли в кафе-бар " Вокзал для двох" де попили пива і пішли в магазин на іншу сторону міста. Коли вони йшли по пішохідному мосту вокзалу станції Красний Лиман з південної сторони на північну повстрічали ОСОБА_2 в якого ОСОБА_7 попросив сигарету та що той відповів нецензурною лайкою і ОСОБА_7 вдарив потерпілого скляною пивною пляшкою по голові від чого пляшка розбилась а той впав на міст і вони ОСОБА_7 почали того бити ногами при цьому ОСОБА_7 наніс приблизно 5 ударів а він вдарив один раз, куди вже не пам’ятає. Після цього він з пневматичного пістолета, який придбав щоб стріляти в тірі, кілька разів вистрелив в потерпілого і вони вирішили йти далі в магазин, але до цього ОСОБА_7 на його пропозицію обшукав у того кармани і дістав мобільний телефон NOKIA та зарядний прилад до нього які вони забрали собі і вони пішли далі до магазину де купили собі пива, повернулись в кафе де пробули деякий час та пішли додому, потім продали телефон а гроші витратили.

Цивільний позов пред’явлений прокурором до нього та ОСОБА_7.про стягнення з них солідарно на користь Комунальної лікувально- профілактичної установи " Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об’єднання" коштів на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2.в розмірі 16 441, 67 гривень визнав у повному обсязі.

Цивільний позов пред’явлений потерпілим ОСОБА_2до нього та ОСОБА_7 про стягнення з них солідарно на його користь в відшкодування матеріальної шкоди в відшкодування моральної шкоди спричиненої злочином в розмірі 100000, 00 гривень та відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 1500, 00 гривень визнав у повному обсязі, при цьому пояснившого, що позовні вимоги матеріального характеру вони потерпілому відшкодували вже у повному обсязі.

В скоєному щиро кається, просив вибачення у потерпілого який його

простив та просив суд не позбавляти його волі.

Крім повного визнання вини ОСОБА_1 та ОСОБА_7 по пред’явленому їм обвинуваченню по ст.ст. 121 ч.2, 185 ч. 2, 296 ч. 2 КК України, їх вина підтверджується показаннями потерпілого, свідків та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Так потерпілий ОСОБА_2судові пояснив, що це відбулось в ніч з 07 на 08 грудня 2012 року, ввечері 07.12.2012 року він спілкувався зі своїми друзями в ході чого вони вживали спиртні напої, а потім він пішов додому і коли йшов по пішохідному мосту вокзалу станції Красний Лиман з південної сторони на північну раптово відчув удар від якого втратив свідомість, коли він прийшов до тями та побачив поруч дружину а потім прийшов в себе тільки в лікарні, знає, що його санавіацією госпіталізували і потім зробили операцію. Також він суду пояснив, що ОСОБА_1та ОСОБА_7.йому сплатили всю суму в відшкодування матеріальної шкоди у зв’язку з чим він відмовляється від стягненні з них на його користь матеріальної шкоди але на інших позовних вимогах наполягав та просить стягнути з них на його користь солідарно, в відшкодування моральної шкоди спричиненої злочином в розмірі 100000, 00 гривень та в відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 1500, 00 гривень. Просить суд не позбавляти ОСОБА_1та ОСОБА_7 волі, оскільки він їх вибачив, бо вони зрозуміли що накоїли і не треба в молодому віці їм ламати життя. При цьому він суду пояснив, що спричинена йому моральна шкода полягає в тому що він впродовж значного часу лікувався, після того як це сталось в нього болить голова, тепер він у зв’язку з пошкодженням його здоров*я не може належним чином працювати і він вимушений докладати додаткових зусиль для налагодження свого життя, що завдає йому весь час моральних страждань, оскільки це призвело до необхідності йому суттєво змінити своє життя.

Якими підтверджується, що 08.12.2012 року на пішохідному мосту вокзалу станції Красний Лиман потерпілому ОСОБА_2були заподіяні тілесні ушкодження і що дійсно цим йому було заподіяно матеріальну та моральну шкоду.

Свідок ОСОБА_11судові пояснила, що вона є дружиною потерпілого та 08.12.2012 року приблизно о 4 годині ранку її чоловіка ОСОБА_2 було доставлено в лікарню м. Красний Лиман де йому надали медичну допомогу у зв’язку з отриманими ним на пішохідному мосту вокзалу станції Красний Лиман тілесними ушкодженнями, йому було дуже зле і його відправили до м. Донецьк для надання відповідної кваліфікованої медичної допомоги де він пробув до 04.01.2013 року і зараз її чоловік перебуває в незадовільному стані здоров’я і постійно скаржиться на головні болі у зв*язку з чим фізично та морально страждає. Якими підтверджується, що 08.12.2012 року на пішохідному мосту вокзалу станції Красний Лиман потерпілому ОСОБА_2були заподіяні тілесні ушкодження і що дійсно цим йому було

заподіяно матеріальну та моральну шкоду.

Свідок ОСОБА_12судові пояснив, що він перед тим як це здійснилось разом з

ОСОБА_2та ОСОБА_13вживали спиртні напої після чого ОСОБА_13пішов додому а вони з ОСОБА_2пішли в кафе-бар " Вокзал для двох" де ще випили після чого він пішов додому а ОСОБА_2залишився а з ранку йому зателефонувала мати та повідомила що того побили після чого вони з ОСОБА_13провідували потерпілого в лікарні. Якими підтверджується, що потерпілому ОСОБА_2були заподіяні тілесні ушкодження Свідок ОСОБА_14судові пояснив, що він перед тим як це відбулось разом з ОСОБА_2та ОСОБА_12вживали спиртні напої після чого розійшлись і що відбулось далі він не знає.

Свідок ОСОБА_15судові пояснив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 в грудні 2012 року продали йому мобільний телефон NOKIA за 200 чи 250 гривень при цьому запевняли його, що він не крадений, який в нього потім вилучили співробітники міліції.

Якими підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 розпорядились викраденим ними у ОСОБА_2 майном на власний розсуд.

Свідок ОСОБА_13судові пояснив, що ввечері 07.12.2012 року він разом з ОСОБА_2та ОСОБА_12вживали спиртні напої після чого він пішов додому, при цьому між ними ніяких сварок не було, а зранку йому ОСОБА_12повідомив, що ОСОБА_2 побили вночі на вокзалі. Якими підтверджується, що потерпілому ОСОБА_2.08.12.2012 були заподіяні тілесні ушкодження вже після того як вони з ОСОБА_13розтались.

Також вина ОСОБА_1 та ОСОБА_7 в скоєні ними зазначених злочинів підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами: протоколами огляду місця події (т.1 а.с.105-111, 121-126), якими підтверджується місце скоєння злочину - пішохідний міст вокзалу станції Красний Лиман ДП «Донецька залізниця» в м. Красний Лиман Донецької області та де було виявлено розбиту пляшку з під пива та плями бурого кольору; висновком експерта (т.1 а.с.114-118) яким підтверджується що на місці скоєння злочину було виявлено кров яка могла належати потерпілому ОСОБА_2, протоколом огляду (т.1 а.с.149) яким підтверджується вилучення у ОСОБА_15 мобільного телефону NOKIA який належав ОСОБА_2, протоколами пред’явлення особи для впізнання (т.2 а.с.149-156) якими підтверджується що саме ОСОБА_1 та ОСОБА_7 продали ОСОБА_15 мобільний телефон NOKIA який належав ОСОБА_2, протоколом огляду місця події (т.1 а.с.159-162) та протоколом огляду (т.1 а.с.163-165) яким підтверджується вилучення у ОСОБА_1 пневматичного пістолету марки EUROPE PATENT 202005 010 413.2 TAIWAN. USA з якого він здійснив постріли в ОСОБА_2, протоколами проведення слідчого експерименту (т.1 а.с.174-192, 208-211) якими підтверджується скоєння ОСОБА_1та ОСОБА_7.злочинів при обставинах встановленими судом, висновком експерта (т.1 а.с.200-204) яким підтверджується що ОСОБА_2 було нанесено удар пивною пляшкою, висновком експерта (т.1 а.с.213-215) яким підтверджується отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень при обставинах встановленими судом, висновком експерта (т.1 а.с.229-232) яким підтверджується вартість викраденого майна, і які не суперечать доказам добутими в судовому засіданні.

Пояснення обвинувачених відповідають фактичним обставинам справи та які ні ними ні іншими учасниками процесу не оспорюються.

Аналізуючи отримані в судовому засіданні та досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає:

-щодо обвинувачення по ст.121 ч.2 КК України, що оскільки ОСОБА_1та ОСОБА_7 умисно, групою осіб, нанесли ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння, то вони повинні нести відповідальність за ст.121 ч.2 КК України, як за умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб;

-щодо обвинувачення по ст.185 ч.2 КК України, що оскільки ОСОБА_1та ОСОБА_7 умисно, за попередньою змовою групою осіб, вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку), то вони повинні нести відповідальність за ст.185 ч.2 КК України, як за крадіжку, вчинену за попередньою змовою групою осіб;

-щодо обвинувачення по ст.296 ч.2 КК України, що оскільки ОСОБА_1та ОСОБА_7 умисно, групою осіб, грубо порушили громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, то вони повинні нести відповідальність за ст.296 ч.2 КК України, як за хуліганство, вчинене групою осіб, а отже їх дії правильно кваліфіковані на досудовому слідстві.

Визначаючі вид та міру кримінального покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_7 за скоєні ними злочини суд враховує ступінь тяжкості, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, особи винних.

До обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_7 за кожний з скоєних ними злочинів передбачених ст.ст. 121 ч.2, 185 ч. 2, 296 ч. 2 КК України суд відносить їх щире каяття, визнання вини у повному обсязі, повне відшкодування матеріальної шкоди завданої потерпілому та активне сприяння розкриттю злочину.

До обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_7 за кожний з скоєних ними злочинів передбачених ст.ст. 121 ч.2, 185 ч. 2, 296 ч. 2 КК України суд відносить скоєння їх в стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням обставин справи, та особи винних, суд вважає, що відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_7 за злочин передбачений ст. 121 ч.2 КК України необхідно обрати покарання у вигляді позбавлення волі, бо іншого покарання за зазначений злочини не передбачено ч.2 ст.121 КК України.

Відповідно до санкції ч.2 ст.121 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. При цьому, суд, відповідно до ст.69 КК України з врахуванням наявності в кожного з них декількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості злочину з врахуванням осіб винних, а саме тому що, вони є ще молодими людьми, вважає за можливе, призначити їм покарання за зазначений злочин нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст.121 КК України і що строк покарання в п’ять років буде відповідати обставинам скоєного ними злочину та особам винних.

З урахуванням обставин справи, та особи винних, суд вважає, що відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_7 за злочин передбачений ст.185 ч.2 КК України необхідно обрати покарання у вигляді арешту.

З урахуванням обставин справи, та особи винних, суд вважає, що відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_7 за злочин передбачений ст.296 ч.2 КК України необхідно обрати покарання у вигляді обмеження волі.

Вирішуючи питання про визначення ОСОБА_1 та ОСОБА_7 остаточної міри покарання за скоєні ними злочини, суд вважає, що відповідно до вимог ст.70 КК України їм необхідно визначити остаточну міру покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим як особам які здійснили ці злочини впродовж незначного часу і які витікають з кількох нерозривно пов’язаних між собою дій.

При цьому, суд вважає, що хоча ОСОБА_1та ОСОБА_7.і скоїли кілька злочинів, один з яких є тяжким, але злочини скоїли вперше, того що вони добре характеризуються за місцем проживання та роботи, того, що в ОСОБА_1на утриманні перебуває малолітня дитина, а ОСОБА_7.страждає певними захворюваннями, те що вони є ще молодими особами і потерпілий просив суд на підставі цього не позбавляти їх волі, їх виправлення можливе без застосування до них реального покарання, у зв’язку з чим їх можливо звільнити від покарання з випробуванням і що, на думку суду, дасть можливість стягнення з них на користь потерпілого грошових коштів в відшкодування завданої йому шкоди.

Цивільні позови пред’явлені до ОСОБА_1 та ОСОБА_7 прокурором про стягнення з них солідарно на користь Комунальної лікувально- профілактичної установи " Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об’єднання " коштів на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2.в розмірі 16 441, 67 гривень та потерпілим ОСОБА_2про стягнення з них солідарно на його користь, в відшкодування моральної шкоди спричиненої злочином в розмірі 100 000, 00 гривень та відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 1500, 00 гривень підлягають задоволенню у повному обсязі як визнані ними відповідно до ст.174 ЦПК України, оскільки це визнання ними позову не суперечить закону та правам як їх самих так і інших осіб і з наступних підстав.

Щодо стягнення коштів понесених потерпілим витрат на надання йому правової допомогу то в цій частині позов підлягає задоволенню відповідно до ст.ст.22, 1177 ЦК України та доведений матеріалами справи (т.1 а.с.45-58, 205, 207).

Щодо стягнення моральної шкоди, то відповідно до ст.ст.23, 1167 ЦК України - моральна шкода завдана фізичній особі, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала, у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.

Отже моральна шкода підлягає стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_7, оскільки їх вина в ушкодженні здоров’я ОСОБА_2 доведена встановленими судом обставинами справи, при цьому, суд вважає, що він дійсно поніс моральні страждання у зв’язку з ушкодженням його здоров’я і що призвело до зміни його образу життя і необхідності йому для цього докладати додаткових зусиль.

Таким чином, на думку суду, позивачем доведено в судовому засіданні заподіяння йому винними діями відповідачів моральної шкоди, а отже в цій частині позов теж слід задовольнити в повному обсязі, оскільки, суд, визначаючі розмір грошового відшкодування моральної шкоди, спричиненої потерпілому, враховує вимоги ч.3 ст.23 ЦК України в тому, що такий визначається в залежності від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, тяжкості наслідків, вини особи спричинившої шкоду а також з урахуванням вимог розумності і справедливості, вважає, що задоволення позову в повному обсязі буде дійсно відповідати моральним стражданням отриманим позивачем у зв’язку з ушкодженням його здоров’я винними діями відповідачів.

При цьому суд, вважає, що оскільки матеріальна та моральна шкода були спричинені

спільними діями відповідачів, які неможливо визначити щодо кожного з них і позивач наполягав на стягнення з них шкоди саме в солідарному порядку то зазначену шкоду слід стягнути з відповідачів в солідарному порядку.

Процесуальних витрат відповідно до КПК України немає.

Речові докази по справі, після набрання вироком законної сили, що перебувають на зберіганні в камері речових доказів ЛВ на станції Красний Лиман УМВС України на Донецькій залізниці:

- горлечко скляної пляшки з під пива " Балтика-7" (т.1 а.с.147-148), підлягає знищенню як не маюче цінності;

- мобільний телефон марки " Нокія" Х2-02, по квитанції №439 від 27.12.2012 року (т.1 а.с.157-158), підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_2, як власнику цього майна;

- пневматичний пістолет марки EUROPE PATENT 202005 010 413.2 TAIWAN. USA з повітряним балоном та 45 металевими шариками-кульками (т.1 а.с.166-167) як знаряддя вчинення кримінального правопорушення підлягають конфіскації.

Для зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_1та ОСОБА_7, до набрання вироком законної сили, підстав немає.

Керуючись ст. ст.368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_7 визнати винними у вчинені злочинів

, передбачених ст.ст. 121 ч.2, 185 ч. 2, 296 ч. 2 КК України, і призначити кожному з них покарання;

- за ст.121 ч.2 КК України з застосуванням ст.69 КК України у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі;

- за ст.185 ч.2 КК України у виді 4 (чотирьох) місяців арешту;

- за ст.296 ч.2 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України остаточно за зазначені злочини призначити ОСОБА_1 та ОСОБА_7 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим і остаточно призначити кожному з них покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п*ять) років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 та ОСОБА_7, від відбуття призначеного основного покарання у виді позбавлення волі звільнити з іспитовим строком 3 (три) роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 та ОСОБА_7 зобов’язання періодично з’являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов пред’явлені до ОСОБА_1та ОСОБА_7.прокурором про стягнення з них солідарно на користь Комунальної лікувально- профілактичної установи " Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об’єднання " коштів на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2.в розмірі 16 441, 67 гривень задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ІПН-НОМЕР_1 та ОСОБА_7 ІПН-НОМЕР_2, солідарно на користь Комунальної лікувально- профілактичної установи " Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об’єднання " м. Донецьк проспект Ілліча-14, ЗКПО 25672019, ДУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, р/р 35429002002128 в відшкодування коштів витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2.в розмірі 16 441, 67 (шістнадцять тисяч чотириста сорок одну) гривню 67 копійок.

Цивільний позов пред’явлений до ОСОБА_1 та ОСОБА_7 потерпілим ОСОБА_2 про стягнення з них солідарно на його користь, в відшкодування моральної шкоди спричиненої злочином в розмірі 100 000, 00 гривень та відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 1500, 00 гривень задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ІПН-НОМЕР_1 та ОСОБА_7 ІПН-НОМЕР_2, солідарно, на користь ОСОБА_2 в відшкодування моральної шкоди спричиненої злочином в розмірі 100 000, 00 гривень та в відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 1500, 00 гривень, а всього в сумі 101 500, 00 (сто одну тисячу п’ятьсот) гривень.

Речові докази по справі, після набрання вироком законної сили, що перебувають на зберіганні в камері речових доказів ЛВ на станції Красний Лиман УМВС України на Донецькій залізниці:

- горлечко скляної пляшки з під пива " Балтика-7- знищити;

- мобільний телефон марки " Нокія" Х2-02, по квитанції №439 від 27.12.2012 року - повернути потерпілому ОСОБА_2;

- пневматичний пістолет марки EUROPE PATENT 202005 010 413.2

TAIWAN. USA з повітряним балоном та 45 металевими шариками-кульками - конфіскувати.

До набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання залишити без змін.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено в Апеляційний суд Донецької області щляхом подання апеляційної скарги через Краснолиманський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Головуючий суддя.

Згідно даних справи Особа_1 та Особа_7 грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, будучи в стані алкогольного сп'яніння, в період часу близько 02 годин 00 хвилин, групою осіб, здійснили хуліганські дії відносно Особи_2, який йшов у попутному напрямку.

Особлива зухвалість дій, по матеріалам даної справи, полягає у нанесенні потерпілій особі побоїв та заподіянні тілесних ушкоджень. Тобто разом з безпосереднім основним об’єктом хуліганства, поєднаних з особливою зухвалістю – громадським порядком, маємо додатковий безпосередній об’єкт хуліганства – право на здоров’я особи.

Також, використовуючи непритомний стан Особи_2, в якому він перебував після завдання йому тілесних ушкоджень Особою_7 Та Особою_1, Особа_7, за попередньою змовою групою осіб із Особою_1, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, умисно, з корисних мотивів, таємно викрали з карману куртки потерпілого мобільний телефон NOKIA X2-02, спричинивши останньому матеріальну шкоду, яка згідно висновку товарознавчої експертизи № 114 від 20.02.2013 року становить 587, 35 гривень, а також зарядний пристрій до мобільного телефону вартістю 30 гривень. Викраденим розпорядилися на свій розсуд.

Визначення складу злочину:

Згідно ухвали суду Особа_1 та Особа_7 визнані винними у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. 121 ч.2, 185 ч. 2, 296 ч. 2 КК України.

Тобто маємо реальну сукупність злочинів. Реальна сукупність має місце там, де винний різними самостійними діями вчиняє два або більше злочини, а кожне діяння, вчинене винним, утворює, з точки зору кримінального закону, самостійний злочин [5].

Розглянемо підстави для кваліфікації злочинних дій Особи_1 та Особи_7 (Таблиця 2) згідно статті 121 ч.2 КК, тобто чи відповідають юридично значущі ознаки вчинених злочинних дій ознакам складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК, а саме: