Варіаційний ряд кількості колосків у колосі пшениці

n=∑ f = 100

З поданих даних видно, що частіше усього зустрічаються варіанти, що знаходяться в середині ряду, рідше - на початку і наприкінці ряду.

Побудова кривої варіаційного ряду. Варіювання ознаки значно наочніше, ніж числовим рядом (або таблицею), ілюструється графічним зображенням - так званою варіаційною кривою, або полігоном розподілу.

Криву дискретного варіювання будують так: на горизонтальній осі (осі абсцис) відкладають у певному масштабі можливі значення варіюючої ознаки (х) у вигляді точок. З цих точок ставлять пунктиром перпендикуляри (ординати), довжина яких виражає частоти варіюючої ознаки (f). Верхні вільні кінці ординат з'єднують лінією - це і є варіаційна крива (Для прикладу див. рис. 8).

Рис. 8. Крива варіювання числа колосків у колосі пшениці

Маючи варіаційний ряд (наприклад, кількості колосків у колосі), можна одержати достатньо повну характеристику досліджуваної ознаки. Для цього необхідно обчислити такі статистичні показники: середню арифметичну, стандартне відхилення (або середнє квадратичне відхилення), коефіцієнт варіації, або мінливості, похибку середньої арифметичної.

Обчислення середнього арифметичного. Середнє арифметичне (М) є середнім, найбільш характерним для даної сукупності значенням ознаки. Обчислення середнього арифметичного варіаційного ряду проводять за формулою

де М — середня арифметична,

f — частота зустрічності варіанта,

х— варіанти,

Σ — знак суми,

п— сума частот, тобто загальний об’єм вибірки.

Для підрахунків варто скористатися таблицею (табл. 8).

Таблиця 8.