Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Розрахунок площі зони зберігання автомобілів.






Площа зони зберігання залежить від числа автомобіле- місць, типу стоянки і способу розташування автомобілів. Спосіб зберігання автомобілів вибирають у відповідності до ОНТП – 01 – 91.

При укрупнених розрахунках площу зони зберігання автомобілів можна визначити за коефіцієнтом щільності їх розташування, Кп:

,

де fо – площа, яку займає автомобіль у плані, м2;

Аст – число (кількість) автомобіле-місць на стоянці;

Кп – коефіцієнт щільності, величина якого змінюється від 2,0 до 3,5 у залежності від способу розміщення автомобілів на стоянці.

Кінцева величина площі зони зберігання визначається при компонуванні стоянки з урахуванням відповідних нормативів та вимог. При розрахунках приймаємо що Аст = Ак.

Fзб = 15,2∙160∙2=4864 м²

 

 

КП ТОТЗ 178 06

 

 

2. Розробка планувального рішення виробничого корпусу та генерального плану АТП. 2.1. Розробка плану виробничого корпусу. На першому етапі розробляють планувальне рішення зони, поста, дільниці чи відділення що задане завданням на КП. У відповідності до отриманих у розділі 1 попередніх розрахунків виробничої площі, кількості працюючих та підібраного основного технологічного обладнання проводять графічне компонування заданої зони, поста, дільниці чи відділення. Наносять прийняту сітку колон, стіни і розташовують у технологічній відповідності основне обладнання, дотримуючись віддалей між ним, між стінами чи колонами і обладнанням. Визначають розміри і місце розташування дверей і технологічних проїздів. Масштаб вибираємо таким щоб забезпечити заповнення аркуша №1 графічної частини формату А1 та нанесення умовних позначень. Об’ємно-планувальне рішення передбачає поєднання планувального рішення з конструкцією будівель. Для централізації будівництва потрібна уніфікація конструктивних елементів, тобто використання уніфікованої сітки колон, котрі служать опорою перекриттям. Сітку колон вимірюють віддалями між осями рядів у поздовжньому і поперечному напрямку. Менша віддаль – крок колон, більша – проліт, іх розміри повинні бути кратні 6. Одноповерхові будівлі проектують каркасного типу з сіткою колон 12х6, 18х6, 18х12 і 24х12 (м). Для багатоповерхових будівель використовують сітку колон 6х6, 6х9, 6х12, 9х12. У верхньому поверсі допускається укрупнена сітка колон 18х6, 18х12. Висота приміщення – віддаль від підлоги до нижньої частини перекриття або конструкції – повинна бути не меншою 2,8м. Висота приміщень для зон ТО і ПР в залежності від типу рухомого складу, наявності вантажопід’ємного обладнання і оснащення робочих постів наведена у дод. 23. Висоту приміщень у одноповерхових стоянках слід приймати на 0,2 м більшою за висоту самого високого автомобіля. Фактично виходячи з уніфікації будівництва вона приймається 3,6 м при прольотах 12 м і 4,8 м – при прольотах 18 і 24 м: висота між поверхами багатоповерхових будівель – 3,6 і 4,8 м. Однак використання для всієї будівлі якої–небудь єдиної стандартної сітки колон не завжди забезпечує раціональне планувальне рішення. У приміщеннях постів ТО і ПР, місцях зберігання, де проходить рух автомобілів, їх маневрування необхідно мати вільний від колон простір, що забезпечується використанням великорозмірної сітки колон. Для виробничих дільниць і технічних приміщень доцільна дрібно розмірна сітка колон. Велике значення має взаємне розташування у зоні дільниць, котре залежить від виробничих зв’язків і повинне забезпечувати послідовне проходження автомобілем діагностики, обслуговування і ремонту.
          КП ТОТЗ 178 06
         
Зм. Ред Прізвище Подпись Дата
Виконав Дунай П.В.     2. Розробка планувального рішення виробничого корпусу та генерального плану АТП. Літ. Лист Листів
Перевірив Кужій В.А.          
        ННМІ, ТТАТ-11інт
       
     
                     

 



 




Наприклад, поряд з зоною ТО–1 і ТО–2 (на поточних лініях) розташовують карбюраторну, акумуляторну, електротехнічну дільниці, склад масел; поряд зони ПР розміщують агрегатну, жерстяницьку, арматурну, зварювальну, кузовну, оббивальну і інші дільниці. Норми віддалей між рухомим складом і елементами будівельних конструкцій, ширину внутрішніх проїздів слід приймати за даними [7] .

Проїздні оглядові канави, що розташовані паралельно, повинні, як правило, об’єднуватись тунелями, а тупикові канави – відкритими траншеями. Висота від підлоги до нижньої частини покриття тунелю повинна бути не меншою 2 м, ширина тунелю – не менше 1 м. Ширину траншеї приймають рівною 1,2 м без розміщення у ній обладнання і 2...2,2 м при його розміщенні. Вхід і вихід з оглядової канави здійснюють по сходах шириною не меншою 0,7 м в кількості: для тупикових, об’єднаних траншей – не менше одних на три канави; для індивідуальних проїздних, об’єднаних тунелями – не менше двох на чотири канави; для проїздних оглядових канав потокових ліній – не менше двох на кожні дві потокові лінії, що розташовані з протилежних сторін (віддаль до найближчого виходу не більше 25 м); для одиничних тупикових і проїздних по одних на кожну канаву. Довжина робочої зони канави – не менша габаритної довжини рухомого складу, що обслуговується. Ширина встановлюється у відповідності до розмірів колії з врахуванням зовнішніх або внутрішніх реборд. Глибина для вантажних автомобілів і автобусів 1,1...1,2 м, для легкових і автобусів особливо малого класу – 1,3...1,5 м, для позадорожніх автомобілів-самоскидів – 0,4...0,6 м.

Зовнішніх воріт у виробничих приміщеннях повинно бути: для ліній обслуговування – двоє; при кількості постів, що обслуговують до 25 автомобілів включно – одні; від 26 до 100 включно – двоє; більше 100 – двоє і додатково одні ворота на кожні наступні 100 автомобілів. Безпосереднім зовнішнім виходом обладнуються такі дільниці і склади: ковальсько-ресорна, зварювальна і вулканізаційна при їх площі більш ніж 100 м2, акумуляторна при площі більше 25 м2, склад мастил при площі більше 50 м2, склад матеріалів, що легко займаються, регенерації мастил, насосна по перекачуванню масел, малярний цех – незалежно від площі.

Планування виробничого корпусу здійснюють у такій послідовності:

- уточнюють склад виробничих зон, дільниць, складів і побутових приміщень;

- визначають загальну площу приміщень;

- визначають, з урахуванням завдання на КП, об’ємно-планувальне рішення поста, зони, дільниці чи відділення;

- враховуючи: вибрану функціональну схему обслуговування і ремонту, організацію технологічних процесів, взаємне розташування зон і дільниць пропрацьовують варіанти компонувальних рішень виробничого корпусу.

При плануванні площі приміщень окремих дільниць, складів і інших приміщень можуть дещо відрізнятись від розрахункових: для приміщень площею до 100 м2 допускається відхилення ±20%, а для приміщень більших 100м2 - ±10%.

 

 

КП ТОТЗ

 

 


Креслення схеми виробничого корпусу виконують у масштабі, на форматі А2 аркуша №2 графічної частини. На схемі повинні бути розміри по периметру будівлі та між простінками. Схематично зображують всі двері та технологічні проїзди, місця встановлення автомобілів і оглядові канави. Наносять лінії руху автомобілів та подають експлікацію всіх приміщень з вказанням розмірів площі, наносять умовні позначення.

 

Розробка генерального плану.

Генеральний план являє собою план відведеної під забудову земельної ділянки (конфігурація якої задана у завданні на КП), орієнтованої відносно сторін світу з вказаними на ній будовами, спорудами, зонами зберігання рухомого складу і шляхів його руху по території ділянки, проїздів загального призначення і відомчої приналежності сусідніх ділянок. Розробку генерального плану АТП здійснюють у відповідності до вимог СНіП ІІ – 60 – 80, СНіП ІІ – 93 – 74.

Попередньо, до прийняття планувального рішення, визначаємо потрібну площу (м2) ділянки під забудову.

,

Fділ. = (1146+144+504+4864)/0,34 = 19582,4 ≈ 20000 м2

де Fз.в.-с. – площа забудови виробничо-складськими приміщеннями, м2;

Fз.доп – площа забудови допоміжними будівлями, м2;

Fз.б. – площа стоянок для зберігання рухомого складу, м2;

Кз – щільність забудови території, % (наводиться у завданні на КП).

Далі визначають основні розміри земельної ділянки під забудову, що задана певною конфігурацією відповідно до завдання і співвідношенням сторін а, в, с.

Розробка генерального плана АТП тісно пов’язана з об’ємно-планувальним рішенням будівлі виробничого корпусу і умовами земельної ділянки, тому генеральний план і об’ємно-планувальне рішення будівель і споруд пропрацьовують одночасно.

В першу чергу вирішують питання характера забудови дільниці – блокована (усі функції підприємства виконують в одній спільній будові) чи павільйонна (основні функції підприємства виконуються в окремих будівлях). Перевагу слід надавати блокованій забудові, однак мийку для рухомого складу дозволяється розміщувати в окремих будівлях.

На плані позначають границі земельної ділянки, всі будівлі і споруди. Особливу увагу звертають на відстані між будівлями, що враховують санітарні, будівельні і протипожежні норми. Мінімальні відстані між будівлями всередині підприємства становлять 12 метрів. Якщо в одній із будівель розміщений склад пального і мастильних матеріалів, то відстань збільшують у 2 рази. Відстань від зони зберігання автомобілів (відкритої) до зони ТО і ПР повинна бути 10 метрів, між сусідніми підприємствами промислового типу 20 метрів, до огорожі (паркану) або глухої вогнестійкої стіни – 2 метра.

 

 

КП ТОТЗ

 


Адміністративно-побутові будівлі слід розташовувати поблизу головного входу на територію. Поряд необхідно передбачати площадку для стоянки транспортних засобів, що належать працівникам підприємства. Площу стоянок розраховують виходячи з нормативів: 10 автомобіле-місць на 100 працюючих у двох суміжних змінах, питома площа на один легковий автомобіль 25 м2. Адміністративно-побутові приміщення, як правило, розташовують у прибудові до виробничого корпусу. При їх розміщенні в окремих приміщеннях вони повинні з’єднуватись з виробничим корпусом коридором (галереєю), що опалюється. Будівлю центрального складу плануємо окремо з розмірами, що відповідають 80% площ складів, а проміжного – 20% від площ у виробничому корпусі.

Важливим елементом генерального плану є проїзди. Вони повинні мати тверде покриття і поздовжні ухили не більше як 4%. Ширина проїздів не менше 3 м при односторонньому і не менше 6 м при двосторонньому русі. Відстань між проїздом і будівлею завдовжки понад 20 м становить 3 м, в інших випадках – 1,5 м. Рух автомобілів на території АТП звичайно організовують кільцевим одностороннім способом. Якщо такий спосіб важко застосувати, то передбачають у тупиковому проїзді двостороннього руху майданчик для розвороту рухомого складу на 180º. В усіх випадках організації руху на території треба прагнути до скорочення шляху автомобілів, не допускати зустрічного руху на одній смузі і пересічення потоків.

У зоні зберігання автомобілі розміщують групами (не більше як 200 одиниць в групі). Відстань між групами повинна бути не менше як 20 м.

Підприємство, де передбачається більше як 10 постів обслуговування або зберігання більше 50 автомобілів, повинно мати не менше двох в’їздів (виїздів) на територію. Робочі ворота повинні бути розташовані з відступом від червоної лінії забудови (внутрішня лінія тротуару) не менше як на довжину основної моделі автомобіля, що обслуговується. При віддалі між воротами менше як 30 м в’їзд на територію повинен передувати виїзду за ходом дорожнього руху. Це забезпечує на території правосторонній рух і виключає пересічення шляхів. Запасні ворота допускається розташовувати без відступу від червоної лінії. Робочі ворота використовують, в основному, для постійного виїзду рухомого складу, тому їх розміщують зі сторони дороги з меншою інтенсивністю руху. Біля робочих воріт розміщують контрольно – пропускний пункт (КПП). Мінімальний розмір воріт при одноповерховому зберіганні автомобілів 3.5х3.5, а при багатоповерховому – 3.5х4.2 м. Необхідно передбачати благоустрій території, спорудження спортивних майданчиків, облаштування місць відпочинку, озеленення. Площа озеленення повинна складати не менше 15% площі підприємства при щільності забудови менше 50% і не менше 10% при щільності більше 50%. Генплан виконують у масштабі 1:2000; 1:1000; 1:500 з обов’язковим нанесенням рози вітрів. На генплані обов’язково наводяться умовні позначення [14]. Генеральний план викреслюють на форматі А2 аркуша №2 графічної частини.

 

КП ТОТЗ

 

 

32 3. Висновки Під час виконання курсового проекту була розглянута організація робіт на прикладі вантажного автомобіля ГАЗ 52-07. Дане автотранспортне підприємство (АТП) займається перевезеннями рухомим складом у кількості 160 одиниць, здійснює ТО і Р та зберігання автомобілів, також забезпечує необхідними експлуатаційно-ремонтними матеріалами та запасними частинами виробничі підрозділи для здійснення безперервного виробничого процесу. В ході виконання курсового проекту був проведений технологічний розрахунок АТП, а саме були знайдені такі показники : - Сумарний річний пробіг склав: =6681137 км. - Річна кількість ТО і КР по кожній моделі: Nk =53одн ; N2 =634одн;N1 =2062одн ;Nщо=52196одн;Nc =320одн. -Річна трудомісткість сезонного, другого, першого та щоденного ТО і ПР склали: Tc =1027 люд.год. ; T2 =6783 люд.год. ; T1 =5423люд.год. ; Tщо=30273люд.год. ; Tп.р. = 59395 люд.год. -Сумарна річна трудомісткість ТО і ПР склали: Тсум. =102901 люд.год. -Добова програма кожного виду ТО склала: Для ТО-2: N2д ≈ 2 обслуг.; Для ТО-1:N1д ≈ 6 обслуг.; Для ЩО:Nщо ≈ 147 обслуг. Також розрахували кількість постів та дільниць: Постові: Хп (д-1, д-2) ≈ 1 пост;1чол; Хп(ТО-1) ≈ 1 пост;2чол; Хп(ТО-2) ≈ 1 пост;3чол; Хп(ПР регулювальні та монтажно-демонтажні роботи) ≈ 3 пост;9чол; Хп(ПР зварювальні роботи)≈ 1 пост;1чол; Хп(ПР жерстяницькі роботи)≈ 1 пост;1чол; Хп(ПР малярні роботи) = ≈ 1пост;2чол; Хп(деревообробні роботи+оббивальні)≈ 1 пост;1чол;  
          КП ТОТЗ 178 06
         
Зм. Ред Прізвище Підпис Дата
Виконав Дунай П.В.     Висновки Літ. Лист Листів
Перевірив Кужій В.А.          
        ННМІ, ТТАТ-11інт
       
       
                     

 


Дільничні:

Хп(Агрегатна, шиномонтажні, вулканізаційні, арматурні ) ≈ 1дільниця = 6 чол.;

Хп(Слюсарно-механічна) ≈ 1дільниця =6чол

Хп(Електротехнічні,акумуляторні) ≈ 1дільниця =4чол

Хп(Ремонт приладів системи живлення) ≈1дільниця=1чол

Хп(Ковальсько-ресорна) ≈1дільниця=1чол

Хп(Мідницькі, жерстяницькі, зварювальні)=1дільниця=2чол

 

Також було розроблено генеральний план ділянки під забудову він склав:20000 м2

Зона для зберігання автомобілів склала: 4864 м²

Під час виконання курсового проекту була виконана графічна частина, яка складалася з двох етапів:

· На першому етапі було розроблене планувальне рішення поста що заданий завданням на КП. У відповідності до отриманих у розділі 1 попередніх розрахунків виробничої площі, кількості працюючих та підібраного основного технологічного обладнання проведене графічне компонування заданого поста. Нанесена прийнята сітка колон, дотримана віддаль між стінами, колонами та технологічним обладнанням.

· На другому етапі був розроблений план виробничого корпусу (формат А2) з експлікацією всіх приміщень та їх площею; Генеральний план АТП (формат А2) з нанесеною розою вітрів, експлікацією всіх будівель та споруд, їх площею і умовними позначеннями.

Після проведеної роботи можна сказати, що курсовий проект відповідає цілям і вимогам дисципліни „Технічне обслуговування транспортних засобів”. Крім застосування на практиці вивченого матеріалу при виконанні проекту були розвинуті навички самостійної роботи, поглиблені знання з інженерної графіки та проектування.

 

КП ТОТЗ 178 06

 

 

Література 1. База даних технологічного обладнання АТП, БЦТО, СТОА. Рівне: РДТУ, 2000.- 83с. 2. Градиль В.П., Марчук А.К., Єгошин Р.А. Справочник по единой системе конструкторской документации,- Харьков: Прапор, 1988. - 255с. 3. Канарчук В.Є. та ін. Організація виробничих процесів на транспорті в ринкових умовах, - К.: Логос, 1996. - 348 с. 4. Канарчук В.Є. та ін. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів. У 3-х кн. Кн.2. Організація, планування й управління: Підручник / В.Є. Канарчук, О.А. Лудченко , А.Д. Чигринець, - К.: Вища шк., 1994. – 383 с. 5. Марчук М.М. Технічна експлуатація автомобілів: Навчальний посібник, - Рівне 1999. - 194 с. 6. Напольский Г.М. Технологическое проектирование автотранспортных предприятий и станций технического обслуживания, - М.: Транспорт, 1985. - 228 с. 7. ОНТП – 01 – 91. Общесоюзные нормы технологического проектирования предприятий автомобильного транспорта. - М. Гипроавтотранс, 1991. - 187 с. 8. Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, - К.: Мінтранс України, 1998. - 16 с. 9. СНиП II-93-74. Предприятия по обслуживанию автомобилей / Госстрой СССР, - М.: Стройиздат, 1975. - 18 с. 10. СНиП II-89-80. Нормы проектирования. Генеральные планы промышленных предприятий,- М.: Стройиздат, 1981. - 33 с. 11. Табель технологического оборудования автотранспортных предприятий,- К.: Минавтотранс УССР, 1984. - 179 с. 12. Табель технологического оборудования и специализированного инструмента для АТП, АТО и БЦТО.- М.: ЦБНТИ Минавтотранса РСФСР, 1983.- 98 с. 13. Техническая эксплуатация автомобилей / под ред. Е.С. Кузнецова.- М.: Транспорт, 1991. - 413 с. 14. Шумик С.В. и др. Техническая эксплуатация автотранспортных средств: Курсовое и дипломное проектирование: Учебное пособие / С.В. Шумик, М.М. Болбас, Е.Н. Петухов: под ред. С.В. Шумика.- МН.: Выш. Шк., 1988. - 206 с.  
          КП ТОТЗ 178 06
         
Зм. Ред Прізвище Подпись Дата
Виконав Дунай П.В.     Література Літ. Лист Листів
Перевірив Кужій В.А.          
        ННМІ, ТТАТ-11інт
       
       
                     

 



mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2020 год. (0.014 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал