Соціально історичні та науково-філософські витоки модернізму

Модернізм як літературний напрям і тип художнього мислення

Загальна назва літературних напрямів та шкіл XX ст., яким притаманні формотворчість, експериментаторство, тяжіння до умовних засобів, антиреалістична спрямованість. Модерністські напрями виникли як заперечення натуралістичної практики в художній царині, обґрунтованої філософією позитивізму. Модерністи, на відміну від раціоналізму попередників, на перше місце ставили творчу інтуїцію, втаємничення у трансцендентну (за філософією І. Канта ту, що лежить поза межами свідомості і пізнання, тобто не може бути пізнаною) сутність буття. Вищим знанням проголошувалася не наука, а поезія, зважаючи на її феноменальну здатність одуховнювати світ, проникати в найінтимніші глибини буття. Модерністи свідомо роблять свою творчість антидемократичною, елітарною.

Визначальні риси модернізму:

- новизна та антитрадиціоналізм (хоча модерністи ніколи не поривають із літературною традицією цілком);

- у творах затверджується перевага форми над змістом;

- заперечення матеріалістичного детермінізму, визнання інтуїтивного поруч із логічним шляхом пізнання;

- індивідуалізм, зосередження на «Я» автора, героя, читача;

- психологізм, пильна увага до позасвідомих сфер психіки, до внутрішньої боротьби роздвоєного людського «Я»;

- широко використовуються такі художні прийоми, як «потік свідомості» та монтаж, що прийшов у літературу з кіномистецтва;

- використання символу як засобу пізнання і відтворення світу;

- ліризм (навіть у прозі, драматургії, публіцистиці);

- естетизм.

Окремі напрями модерністської літератури сьогодні стали класикою. Серед найвизначніших — імпресіонізм, неоромантизм, символізм, імажинізм, футуризм, акмеїзм, експресіонізм, сюрреалізм, «театр абсурду», дадаїзм, «новий роман» тощо.

Одним з найперших виявів модернізму, точніше його провісником в Україні був декаданс.

Соціально історичні та науково-філософські витоки модернізму

Витоки модернізму

Переорієнтація, що відбулася у світогляді інтересів людини на рубежі XIX-XX століть, вплив сучасних філософських концепцій світу і людини на розвиток суспільства, в свою чергу викликали зміну пріоритетів у значимості творчих орієнтирів. Реалізм, який значною мірою був естетичним показником ідей європейського позитивізму, в кінці XIX початку ХХ століть починає поступатися новим художнім явищам і тенденціям. Ті істотні зміни, які відбуваються в цей час в європейському мистецтві і літературі, прийнято називати терміном модернізм(фр. Moderne - сучасний, новий). Під модернізмом, насамперед, розуміють сукупність напрямків у мистецтві, течій і шкіл, які протиставили себе традиційній естетиці (реалізм і натуралізм). Модернізм - складне і багатогранне явище, в якому прийнято виділяти декілька хронологічних етапів. Перший, найбільш ранній з них, - так званий декаданс або ранній модернізм, який охоплює останню третину XIX століття. Наступний етап, який починається з кінця XIX століття і триває майже до середини ХХ ст., - Цей період і є власне модернізм, який також називають зрілим модернізмом. Третій етап пов'язаний з розвитком специфічного, художнього відображення модернізму, який отримав назву авангардизм і поширився в європейській літературі приблизно в 10-х роках ХХ століття. Розглянемо детальніше ці етапи модернізму.1.2 Характерні риси модернізмуДух першої половини минулого століття, епохи модерну, в мистецтві і літературі висловився в модернізмі - провідному напрямку західного мистецтва першої половини XX століття. Ще довго залишаючись, з погляду більшості, маргінальним і

дивним літературним явищем, потроху модернізм знаходив критичне визнання, і з 60-х років XX століття твори модерністів включаються в університетські курси, з них знімаються судові заборони і вони вперше друкуються без купюр, починається систематичне вивчення модернізму. Ця інституціалізація напрямки в сучасній критиці природно привела до зміни сприйняття модерністської літератури: ті, в кому ми сьогодні бачимо класиків літератури XX століття, у свій час були невизнаними і гнаними бунтарями. Підкреслимо силу модерністського бунту, його повну неприйнятність для середнього класу, нагадаємо про те, що провідні газети представляли модерністів божевільними або більшовицькими агітаторами, багато з них змушені були покидати свої країни, поневірятися по світу (сьогодні «модерністської літературної діаспорі» присвячують цілі монографії), опинятися в центрі літературних скандалів. Навіть ті, хто найбільш послідовно цурався участі в суспільному житті, хто був відносно матеріально благополучний, сповна зазнали гіркоту невизнання і ворожої критики.

Модернізм - явище інтернаціональне, що складається з різних шкіл (імажизм, дадаїзм, експресіонізм, конструктивізм, сюрреалізм та ін.). Це революція в літературі, учасники якої оголосили про розрив не тільки з традицією реалістичного правдоподібності, але і з західною культурно-літературною традицією взагалі. Будь-яке попереднє напрямок у літературі визначало себе через ставлення до класичної традиції: можна було прямо проголошувати античність моделлю художньої творчості, як класицисти, або віддавати перевагу античності середньовіччя, як романтики, але всі культурні епохи до модернізму тому сьогодні і називаються все частіше класичними raquo;, що розвивалися в руслі класичної спадщини європейської думки. Модернізм - перша культурна і літературна епоха, покінчила з цією спадщиною і що дала нові відповіді на вічні питання. Як писав англійський поет lt; # justify gt; 1. Основою твору оголошувався поетичний образ, тобто якийсь фантом, що виникає в уяві художника. Це не реальна дійсність, а плід фантазії.