Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






  • Как продвинуть сайт на первые места?
    Вы создали или только планируете создать свой сайт, но не знаете, как продвигать? Продвижение сайта – это не просто процесс, а целый комплекс мероприятий, направленных на увеличение его посещаемости и повышение его позиций в поисковых системах.
    Ускорение продвижения
    Если вам трудно попасть на первые места в поиске самостоятельно, попробуйте технологию Буст, она ускоряет продвижение в десятки раз, а первые результаты появляются уже в течение первых 7 дней. Если ни один запрос у вас не продвинется в Топ10 за месяц, то в SeoHammer за бустер вернут деньги.
    Начать продвижение сайта
  • Розвиток корпоративних відносин у країнах з перехідною економікою






     

    У країнах з перехідною економікою ринок і притаманна йому корпоративна інфраструктура розвиваються майже з нуля. В багатьох країнах Східної Європи державна влада була серйозно підірвана процесом приватизації державних підприємств. Економічні реформи у посткомуністичних країнах передали значну частину влади від держави до різних інсайдерів підприємств і структур усередині самих підприємств. Нижче наведено декілька прикладів процесу корпоративного управління у різних країнах Східної Європи:

    ■ В Угорщині законодавством була започаткована система самоуправління, яка на найвищих рівнях характеризувалась збільшенням привілеїв управлінців.

    ■ У Польщі реформи проводились профспілками і держава погодилась із правовими гарантіями участі робітників у керівництві підприємств. Трудові колективи стали основними власниками акцій підприємств.

    ■ У Чеській та Словацькій республіках держава утримала свою командну роль і розпочала швидке здійснення реформ. Підприємства швидко приватизувались, і держава підтвердила свою владу над ними, успішно перешкодивши появі могутніх інсайдерів. У зв’язку з цим розпорошена власність почала концентруватися в інвестиційних фондах.

    У країнах з перехідною економікою, до яких належить Україна, Росія та інші країни Центральної та Східної Європи, поки що не сформувалась стійка модель корпоративного управління. Для систем корпоративного управління в цих країнах притаманне поєднання багатьох рис англо-американської та німецької моделей управління.

    На розвиток моделей корпоративного управління України, Росії та інших країн СНД впливають такі фактори:

    ■ Перехідний етап реформування економіки йде повільно, а приватизовані підприємства часто не мають необхідного капіталу.

    ■ Недовіра до акціонерної форми власності.

    ■ Відсутність розвинутого фондового ринку та в переважній більшості можливості купівлі й продажу акцій на вторинному ринку цінних паперів.

    ■ Інформаційна прозорість та розкриття інформації щодо діяльності учасників фондового ринку перебуває на дуже низькому рівні.

    ■ Неефективне державне регулювання соціально-економічних процесів.

    ■ Неналежне управління державою своїми корпоративними правами призводить до тіньового розподілу доходів від державної частки власності в акціонерних товариствах не на користь державі.

    ■ Використання державних механізмів впливу (оподаткування, ліцензування, тощо) часто призводить до того, що держава реалізує свої інтереси як акціонера всупереч інтересам інших заінтересованих осіб, акціонерів і самого акціонерного товариства.

    ■ Головними учасниками корпоративних відносин виступають приватні сторонні власники та керівництво.

    ■ Роль працівників і дрібних акціонерів надзвичайно мала.

    ■ Управління акціонерним товариством має дворівневу структуру, в якій управління й контроль розділені між наглядовою радою та правлінням при низькому рівні підзвітності.

    ■ Триває розвиток банківського сектора.

    ■ Банки часто є крупними акціонерами.

    ■ На ринку мало потужних інституційних інвесторів.

    ■ Повільне здійснення правової реформи та недосконалість нормативного забезпечення економічних реформ.

     

     
     

     


    Рис. 4.4. Українська модель

     

    Українська модель корпоративного управління (рис. 4.4) є комбінацією англо-американської та німецької моделей.Вона характеризується такими основними рисами:

    Дворівнева система органів управління:

    · Подібна до німецької моделі.

    · Наглядова рада обирається власниками-акціонерами.

    · Законодавство нечітко визначає повноваження наглядової ради і правління.

    · Наглядова рада недостатньо активна.

    · Правління «контролює» роботу компанії.

    · Правління несе основну відповідальність за результати фінансово-господарської діяльності підприємства.

    Концентрація власності:

    · Основні акціонери – держава, банки, керівництво, працівники.

    · Мало уваги приділяється дрібним акціонерам.

    Брак прозорості:

    · Члени наглядової ради та акціонери отримують мало достовірної і суттєвої інформації.

    Головне джерело фінансуваннябанки.

    В Україні ключовими учасниками корпоративних відносин є акціонери, менеджери, інвестори, посередники, емітенти.

    Інвесторами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, включаючи інституціональні організації, такі як інвестиційні фонди і банки, а також відповідних державних органів та установ.

    Особливістю української моделі є те, що держава виступає і як найбільший акціонер, і як емітент, оскільки більшість корпорацій утворені з колишніх державних підприємств. Відрізняється і роль банків: вони виступають і як інвестори, і як емітенти, і як посередники.

    Емітентами в українській моделі можуть виступати, крім держави і банків, ще органи місцевої виконавчої влади, самі акціонерні товариства, інституціональні емітенти.

     






    © 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
    Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
    Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.