Види моделей розробки рекламних звернень.

1. Модель AIDA (attention — interest — desire — action, тобто увага — інтерес — бажання — дія). Запропонована Елмером Левісом у 1896 р. Суть моделі в тому, що ідеальне рекламне звернення повинно привертати мимовільну увагу. Шляхи досягнення: використання контрастів, яскраве, оригінальне колірне оформлення; помітний малюнок; курйозні рішення в розташуванні звернення; шокування аудиторії і т.п. Після того, як увага аудиторії притягнута, звернення повинно утримати її інтерес. Для цього воно може містити обіцянку задоволення потреб адресата, бути оригінальним, цікавим за формою і лаконічним. Звернення повинно збуджувати бажання адресата підтримати рекламну акцію. Наприкінці звернення може бути «підказка» (кода) одержувачеві, що він повинен зробити. Наприклад: «подзвоніть сьогодні ж», «приходьте та переконайтеся самі», «голосуйте за номер 5 у списку»і т.п.

2. Модель AIDMA (attention — interest — desire — action — motive, тобто увага — інтерес — бажання — дія— мотивація). Формули AIDA AIDMA відносяться до групи моделей, орієнтованих на дію (action — oriented). Моделі AIDMA і AIDA не достатньо враховують складність процесу прийняття рішення сучасним споживачем, тому на практиці їхнє застосування обмежене.

3. Модель АCСА характеризується тим, що пов’язує результати рекламного впливу з чотирма етапами споживчої поведінки: увага (attention), сприйняття аргументів (comprehension), переконання (convection) і дія (action).

4. Модель DIBABA запропонована Г. Гольдманом у 1953 р. Назва моделі також є абревіатурою німецьких визначень шістьох фаз процесу продажу:

ü визначення потреб і бажань потенційних споживачів;

ü ототожнення споживчих соціальних нестатків із пропозицією реклами;

ü «підштовхування» споживача до необхідних висновків, що асоціюються з його потребами;

ü облік передбачуваної реакції споживачів;

ü виклик у споживачів бажання підтримки акції;

ü створення сприятливої для підтримки обстановки.

5. Модель DAGMAR. Запропонована Расселом Колі в 1961 р. Назва формули включає початкові літери англійського визначення: «Defining advertising goals — measuring advertising results» (визначення рекламних цілей — вимір рекламних результатів). Як і в рекламі товару при цій моделі, коли акт покупки проходить чотири фази, так і в політичній рекламі підтримка акцій може проходити ці ж самі фази:

ü впізнавання марки (бренду);

ü асиміляція — усвідомлення адресатом актуальності проблеми акції;

ü переконання — психологічний нахил до підтримки;

ü дія — здійснення підтримки з боку адресата.

Ефект реклами визначається приростом числа адресатів, які підтримують акцію, на кожній із зазначених фаз. Використання цієї моделі припускає активне використання комунікатором технологій брендінгу. Саме з півізнавання одержувачем бренду починається вплив рекламного звернення.

6. Модель «Схвалення», яка припускає проходження потенційним покупцем наступних фаз:

ü усвідомлення необхідності покупки (приєднання до акції);

ü виникнення інтересу до рекламованого товару (акції, діяльності);

ü оцінка його основних якостей;

ü перевірка, випробування якості;

ü схвалення.

Таблиця 2.1.