Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!
Коагуляція
|
|
1.13.1. Процес злипання частинок дисперсної фази при втраті системою агрегативної стійкості називається:
а) коагуляція; б) електрофорез
в) седиментація г) електроосмос.
1.13.2. Мінімальна молярна концентрація електроліту, яка викликає явну коагуляцію колоїдного розчину за певний проміжок часу, називається:
а) поріг коагуляції; б) коагулюючи здатність в) седиментація г) електроосмос.
1.13.3. Правло значності – коагулюючу дію має лише той йон електроліту, який має заряд протилежний заряду гранули встановив:
а) Гарді; б) Шульце
в) Паннет-Фаянс; г) Штерн.
1.13.4. Правило валентності – коагулююча дія йона-коагулятора тим більша, чим вища його валентність – встановив:
а) Шульце б) Гарді;
в) Паннет-Фаянс; г) Штерн.
1.13.5. Критична концентрація (поріг коагуляції) йона-коагулятора із збільшенням його заряду:
а) зменшується; б) збільшується;
в) не змінюється;
г) заряд не впливає на поріг коагуляції.
1.13.6. Значення порогу коагуляції для золю з позитивно зарядженими гранулами найбільше для розчину електроліту:
а) NaCl; б) Na3PO4; в) Na2SO4; г) однакові для всіх трьох розчинів.
1.13.7. Значення порогу коагуляції для золю з негативно зарядженими гранулами найменше для розчину електроліту:
а) AlCl3; б) Na3PO4;
в) Na2SO4; г) CaCl2.
1.13.8. Зміна забарвлення золя, поява каламуті, утворення осаду свідчать про явище:
а) коагуляції; б) опалесценції;
в) пептизації; г) коацервації.
1.13.9. Коагуляцію золю викликають всі фактори, крім:
а) зміна зовнішнього тиску;
б) інтенсивна механічна дія;
в) випромінювання, дія світла;
г) різка зміна температури.
1.13.10. Основною умовою седиментаційної стійкості колоїдів є:
а) висока дисперсність і участь дисперсної фази у броунівському русі;
б) явища електроосмосу і електрофорезу;
в) низька дисперсність і низький осмотичний тиск;
г) втрата агрегативної стійкості.
1.13.11. Явище коагуляції спостерігається при:
а) згортанні крові; б) гемолізі крові;
в) плазмолізі крові; а) ацидозі.
1.13.12. Для очищення природних і промислових вод використовується взаємна коагуляція золів, утворених солями:
а) Al2(SO4)3 або FeCl3; б) NaCl або MgCl2; в) K2SO4 або K2CO3; а) CaCl2 або Na3PO4.
1.13.13. Найсильніший вплив на явище коагуляції золів має:
а) дія розчинів електролітів;
б) інтенсивна механічна дія;
в) випромінювання, дія світла;
г) різка зміна температури.
1.13.14. Якщо електроліт додають невеликими порціями, то коагуляція настає при вищій сумарній його концентрації, ніж при одноразовому внесенні. Це явище:
а) звикання золю;
б) взаємної коагуляції золів;
в) адитивності електролітів;
г) синергізму електролітів.
1.13.15. Для зони повільної коагуляції золю швидкість коагуляції:
а) збільшується із збільшенням концентрації електроліту;
б) рівна нулю;
в) зменшується із збільшується концентрації електроліту;
г) не залежить від концентрації електроліту.
1.13.16. Для зони швидкої коагуляції золю швидкість коагуляції рівна:
а) збільшується із зменшенням концентрації електроліту;
б) збільшується із збільшенням концентрації електроліту;
в) зменшується із збільшується концентрації електроліту;
г) не залежить від концентрації електроліту.
1.13.17. Явище спрямованого переміщення дисперсійного середовища відносно нерухомої дисперсної фази в постійному електричному полі називається:
а) електроосмосом; б) електрофорезом;
в) електрокінетичним потенціалом;
г) потенціалом седиментації.
1.13.18. Явище спрямованого переміщення частинок дисперсної фази в електричному полі називається:
а) електрофорезом; б) електроосмосом;
в) електрокінетичним потенціалом;
г) потенціалом седиментації.
1.13.19. Електрокінетичні явища в колоїдно-дисперсних системах були відкриті:
а) Рейссом; б) Гельмгольцем;
в) Чепменом; г) Шульце-Гарді.
1.13.20. Згідно правилом Шульце-Гарді вкажіть йон, що має найбільшу коагулюючи здатність для золю гідроксиду Fe(ІІІ), добутого методом гідролізу:
а) Na3PO4; б) K2SO4 в) AlCl3 г) Ca(NO3)2.
1.13.21. Встановити заряд гранули міцели золю, якщо найбільшу коагулюючи здатність має електроліт Na3PO4;
а) позитивний; б) негативний;
в) нульовий; г) неможливо визначити.
1.13.22. Встановити заряд гранули міцели золю, якщо найбільшу коагулюючи здатність має електроліт AlCl3;
а) негативний; б) позитивний;
в) нульовий; г) неможливо визначити.
|
|