Дисперсні системи

1.12.1. Ступінь дисперсності грубодисперсних систем:

а) 10^-7 – 10^{-9 м; б) 107} – 10⁹ м^-1;

в) 10^-4 – 10^{-7 м;} г) 10⁴ – 10⁷ м^-1;

1.12.2. Розміри частинок дисперсної фази колоїднодисперсної системи:

а) менше 10^{-9 м; б) 10-7} – 10^{-9 м};

в) 10^-4 – 10^{-7 м; г) більше 10-4 м}

1.12.3. Розмір частинок істинних молекулярних та йонних розчинів:

а) 10^-7 – 10^{-9 м; б) менше 104} м^-1;

в) більше 10⁹ м^-1; г) 10⁷ – 10⁹ м^-1.

1.12.4. Розміри частинок дисперсної фази грубодисперсної мікрогетерогенної системи:

а) менше 10^{-9 м; б) 10-7} – 10^{-9 м;}

в) 10^-4 – 10^{-7 м;} г) більше 10^{-4 м}

1.12.5. Згідно класифікації за агрегатним станом емульсії – це дисперсні системи типу:

а) Р/Г; б) Р/Р; в) Т/Р; г) Г/Р.

1.12.6. Вільнодисперсні системи, які складаються з бульбашок газу, що дисперговані в рідині, називаються:

а) суспензії; б) емульсії;

в) аерозолі; г) піни.

1.12.7. Згідно класифікації за агрегатним станом аерозолі, туман – це дисперсні системи типу:

а) Г/Р; б) Р/Г; в) Т/Г; г) Р/Р.

1.12.8. Вільнодисперсні системи, що складається з частинок твердої фази, що дисперговані в рідині, називаються:

а) суспензії; б) піни;

в) емульсії; г) аерозолі.

1.12.9. Згідно класифікації за агрегатним станом суспензії – це вільно дисперсні системи типу:

а) Р/Р; б) Т/Р; в) Г/Р; г) Р/Т.

1.12.10. Згідно класифікації за агрегатним станом дим, пил – це дисперсні системи типу:

а) Т/Г; б) Т/Р; в) Р/Г; г) Г/Т.

1.12.11. Методи одержання колоїдних розмірів частинок:

а) конденсаційні і диспергаційні;

б) діаліз і ультрафільтрація;

в) електроосмос і електрофорез;

г) нефелометрія і електронна мікроскопія.

1.12.12. Які із методів колоїдних розмірів частинок одержання відносяться до конденсаційних:

а) відновлення і окислення;

б) обміну і сполучення;

в) пептизації і електрофорезу;

в) ультразвуковий і гідролізу.

1.12.13. Які із методів колоїдних розмірів частинок одержання відносяться до конденсаційних:

а) гідролізу і подвійного обміну;

б) заміни розчинника і відновлення;

в) окислення і обміну;

в) механічний і електричний.

1.12.14. Якими методами очищають колоїдно-дисперсні системи, щоб підвищити їх стійкість:

а) електрофорез, електроосмос; б) опалесценція, ефект Тіндаля;

в) пептизація, акустичні методи (ультразвук);

г) діаліз, електродіаліз, ультрафільтрація.

1.12.15. За характером взаємодії між дисперсною фазою золі поділяють на:

а) ліофільні і ліофобні; б) аерозолі і лізолі;

в) вільнодисперсні і зв’язанодисперсні;

г) корпускулярні, ламінарні і фібрилярні.

1.12.16. Які із перелічених методів одержання колоїдного розміру частинок можна віднести до дисперсійних:

а) ультразвуковий електричний;

б) механічний і гідролізу;

в) пептизації і коагуляції;

г) відновлення і розчинення.

1.12.17. Складові колоїдної частинки по мірі їх утворення складають ряд:

а) агрегат, ядро, гранула, міцела;

б) ядро, агрегат, гранула, міцела;

в) гранула, ядро, агрегат, міцела;

г) агрегат, гранула, ядро, міцела.

1.12.18. Який з розчинів електролітів потрібно використати в надлишку, щоб добутий золь аргентум йодиду мав негативно заряджені гранули?

а) AgNO₃; б) NaNO₃; в) NaI; г) Будь-який інший електроліт.

Напишіть рівняння реакції добування і формулу міцели цього золя.

1.12.19. Електронейтральна частинка дисперсної фази називається згідно з міцелярною теорією будови колоїдних розчинів:

а) агрегатом; б) гранулою;

в) міцелою; г) ядром.

1.12.20. Який з електролітів необхідно використати як стабілізатор, щоби золь берлінської лазурі мав негативнозаряджені гранули:

а) KCl; б) K₄[Fe(CN)₆]; в) FeCl₃; г) Будь-який інший електроліт.

Напишіть рівняння реакції добування і формулу міцели цього золя.