Хроматографія

1.16.1. За агрегатним станом рухомої фази хроматографія класифікується як:

а) газова; б) адсорбційна; в) капілярна; г) розподільча.

1.16.2 За агрегатним станом рухомої фази хроматографія класифікується як:

а) рідинна; б) абсорбційна; в) колонкова; г) капілярна.

1.16.3 За механізмом розділення хроматографію можна класифікувати як:

а) рідинна; б) абсорбційна; в) капілярна; г) газова.

1.16.4 За механізмом розділення хроматографію можна класифікувати як:

а) йонообмінна; б) газова; в) капілярна; г) тонкошарова.

1.16.5 За механізмом розділення хроматографію можна класифікувати як:

а) адсорбційна; б) капілярна; в) газо-рідинна; г) тонкошарова.

1.16.6 За механізмом розділення хроматографію можна класифікувати як:

а) осаджувальна; б) газо-рідинна; в) паперова; г) колонкова.

1.16.7 За способом проведення хроматографію можна класифікувати як:

а) колонкова; б) газова; в) адсорбційна; г) іонообмінна.

1.16.8 За способом проведення хроматографію можна класифікувати як:

а) капілярна; б) розподільча; в) газо-рідинна; г) адсорбційна.

1.16.9 За способом проведення хроматографію можна класифікувати як:

а) паперова; б) газова;

в) йонообмінна; г) абсорбційна.

1.16.10 За способом проведення хроматографію можна класифікувати як:

а) тонкошарова; б) рідинна;

в) адсорбційна; г) газо-рідинна.

1.16.11 Йонообмінна адсорбція відбувається за правилом:

а) Панета-Фаянса; б) Дюкло-Траубе; в) Гіббса-Гельмгольца; г) Бренауера-Еммета-Тейлора.

1.16.12 Нерухомою фазою в методі газової хроматографії можуть бути:

а) модифіковані сорбенти; б) капіляри; в) пластинки для ТНК; г) колонки.

1.16.13. Найбільш поширений адсорбент силікагель використовується як нерухома фаза у методі хроматографії:

а) газової; б) капілярної;

в) йоно-обмінної; г) паперової.

1.16.14. Рухомою фазою для тонкошарової хроматографії є:

а) водень; б) азот; в) елюєнт; г) вода.

1.16.15. Рухомою фазою для газової колонкової хроматографії є:

а) азот; б) елюєнт; в) вода; г) повітря.

1.16.16. Величина, що характеризує ступінь затримування компонента при хроматографії на папері і рівна відношенню довжини шляху компонента до довжини шляху розчинника від лінії старту до лінії фронту, це

а) ; б)

в) г)

1.16.17. На розділення йонів на колонці найбільше виливає:

а) маса йонів; б) заряд йонів; в) масова частка в суміші; г) елюент.

1.16.18. На розділення йонів на колонці найбільше виливає:

а) сила йонів; б) масова частка йонів; в) елюент; г) маса йонів.

1.16.19. Етапи хроматографування:

а) внесення проби, розділення на колонці, детектування;

б) розділення, проявлення, закріплення;

в) детектування, розділення, проявлення;

г) проявлення, проходження по колонці, детектування.

1.16.20. Скільки фаз потрібно для проведення хроматографування:

а. Одну б. Дві в. Три г. Чотири

1.16.21. Охарактеризувати хроматографію можна як метод:

а) синтезу сумішей; б) аналізу сумішей;

в) розділення і аналізу сумішей; г) додавання сумішей.

1.16.22. Найбільш технічно забезпеченою і апаратурно оформленою є метод хроматографії:

а) колонкової; б) газової; в) паперової; г) тонкошарової.

1.16.23. Найбільш доступним в лабораторних умовах є метод хроматографії:

а) газової; б) рідинної; в) капілярної; г) паперової.

1.16.24. Серед перелічених газів виберіть ідеальний газ, що може служити носієм в газовій хроматографії:

а) повітря; б) гелій; в) азот; г) кисень.

1.16.25. Серед перелічених газів виберіть ідеальний газ, що найбільш використовується як газ-носій:

а) повітря; б) гелій; в) азот; г) кисень.

1.16.26. Вид хроматографії, в якому елюент подається зверху вниз відноситься до типу:

а) висхідної; б) нисхідної в) кругової; г) радіальної.

1.16.27. Вид хроматографії, в якому елюент подається знизу вверх відноситься до типу:

а) висхідної; б) нисхідної в) кругової; г) радіальної.

1.16.28. Вид хроматографії, в якому елюент подається із центру відноситься до типу:

а) висхідної; б) нисхідної в) кругової; г) прямоточна.

1.16.29.Які фізико-хімічні принципи покладені в основу хроматографії:

а) адсорбції і десорбції; б) плавлення і кипіння;

в) адсорбції і хемосорбції; г) розчинення і кристалізації.

1.16.30. Яку величину використовують для ідентифікації речовин у паперовій і тонкошаровій хроматографії:

а) α; б) Р/Р; в) R_x; г) А_к.

1.16.31. Хроматографією можна скористатись для:

а) аналізу; б) розділення і аналізу;

в) розділення; г) синтезу.

1.16.32. Місце нанесення проби суміші на хроматограмі називається:

а) лінією старту; б) лінією фронту;

в) прямою лінією; г) зигзагоподібною лінією.

1.16.33. Лінія, до якої піднялася суміш розчинення на хроматограмі називається:

а) лінією старту; б) лінією фронту;

в) прямою лінією; г) зигзагоподібною лінією.

1.16.34. Швидкість пересування елюенту на хроматогамі залежить від:

а) віддалі на якій опинилась пряма розділеної речовини;

б) часу;

в) співвідношення компонентів;

г) кількості компонентів.

1.16.35.Щоб виявити незабарвлену речовину використовується метод:

а) проявлення хроматограм; б) відновлення хроматограм;

в) окиснення хроматограм; г) висушування хроматограм.

1.16.36. Для встановлення якої речовини піддавалися хромаграфування використовуєм метод:

а) електричний; б) спектральний; в) «свідків»; г) адсорбційний.