![]() Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Управління економічними ризиками
Оскільки економічні ризики об’єктивно неминучі, то першою умовою управління ними є вміння їх передбачити і знизити до максимально можливого рівня. Для цього потрібно знати загальні та конкретні причини певного виду ризику, оцінити його ступінь, визначити обставини, за яких він виникає, з’ясувати альтернативні напрями діяльності підприємства, зіставити вигоду і ризик, притаманні кожному з них. З’ясування причин та обставин економічних ризиків передбачає розмежування об’єктивних факторів, які не залежать від діяльності підприємців (наявність конкурентів, інфляції, якість чинного законодавства та ін.), і суб’єктивних (рівень організації виробництва і праці, якість форм і систем заробітної плати тощо). Лише після цього можна обрати найоптимальніші напрями діяльності, а отже раціонально контролювати ризик. Управління екононіічниии ризиками — діяльність підприємства, банку, установи чи організації, спрямована на подолання невизначеності альтернативного вибору, скорочення можливих втрат, зумовлених ризиком. За ступенем ризику розрізняють: допустимий рівень, критичний і абсолютний (або катастрофічний). Допустимий економічним ризик — загроза втрат більшої частини прибутку від певного виду діяльності підприємства або діяльності загалом. Критичний економічний ризик — загроза втрати усього прибутку й усієї очікуваної виручки. Абсолютний економічний ризик — загроза банкрутства підприємства і втрати всього майна. Для визначення ступеня економічного ризику необхідно ретельно стежити за динамікою витрат і отримуваного прибутку, вивчати досвід підприємців і менеджерів з найактуальніших для підприємства проблем. Певну роль при вивченні ступеня економічного ризику та управління ним відіграють три критерії американського ученого Б.Берлімера: 1) втрати від різних видів ризику незалежні між собою; Забиваем Сайты В ТОП КУВАЛДОЙ - Уникальные возможности от SeoHammer
Каждая ссылка анализируется по трем пакетам оценки: SEO, Трафик и SMM.
SeoHammer делает продвижение сайта прозрачным и простым занятием.
Ссылки, вечные ссылки, статьи, упоминания, пресс-релизы - используйте по максимуму потенциал SeoHammer для продвижения вашего сайта.
Что умеет делать SeoHammer
— Продвижение в один клик, интеллектуальный подбор запросов, покупка самых лучших ссылок с высокой степенью качества у лучших бирж ссылок. — Регулярная проверка качества ссылок по более чем 100 показателям и ежедневный пересчет показателей качества проекта. — Все известные форматы ссылок: арендные ссылки, вечные ссылки, публикации (упоминания, мнения, отзывы, статьи, пресс-релизы). — SeoHammer покажет, где рост или падение, а также запросы, на которые нужно обратить внимание. SeoHammer еще предоставляет технологию Буст, она ускоряет продвижение в десятки раз, а первые результаты появляются уже в течение первых 7 дней. Зарегистрироваться и Начать продвижение 2) втрати від одного із видів ризику та відповідних альтернативних напрямів діяльності підприємства не обов’язково збільшують ймовірність втрат від іншого виду ризику; 3) максимально можливі збитки не повинні перевищувати фінансові можливості суб’єкта господарської діяльності. На основі зазначеного вище формується ризикова політика підприємства. Ризикова політика — комплекс захисних заходів проти основних форм ризиків (передусім проти критичного та абсолютного). Найважливішими з них є: 1) страхування ризику; 2) вивчення ринку; 3) вивчення клієнтів, зокрема перевірка їх платоспроможності; 4) поточний контроль; 5) використання застави; 6) диверсифікація ризику, тобто наявність кількох торговельних компаній (ринків збуту), або поділ загальної суми кредитів з боку банківських установ на кілька банків; 7) вивчення конкурентів; 8) ефективне стимулювання діяльності працівників, від яких найбільшою мірою залежить зниження ступеня ризиків. Враховуючи неминучість економічних ризиків, підприємство, компанія повинні створювати спеціальні резерви для їх часткового покриття, здійснювати активний пошук додаткових джерел та інші заходи.
|