Висновки. Отже, творчі здібності та творча обдарованість є характерною ознакою творчої особистості, спрямованої реалізувати свій творчий потенціал за власною

Отже, творчі здібності та творча обдарованість є характерною ознакою творчої особистості, спрямованої реалізувати свій творчий потенціал за власною ініціативою і вибором відповідних засобів. Найбільш істотним чинником особистісного розвитку школяра виступають здібності - як база формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості, як основа формування індивідуальності учня та творчих здібностей. Головними компонентами яких є когнітивний, емоційний, мотиваційно-ціннісний, діяльнісно-творчий. Важливо знати показники творчих здібностей, серед яких психологи виділяють: швидкість та гнучкість думки, оригінальність, допитливість та сміливість. Аналізуючи ці показники, робимо висновок, що на сьогоднішній день вони притаманні майже всім дітям молодшого шкільного віку, а отже, здібності можна розвинути у всіх учнів початкової школи.

У дослідженні виявлено, що результатом використання програми «Шлях до творчості» є формування у молодших школярів активності, творчого інтересу, самостійності, комунікативних умінь, набуття учнями творчого досвіду.

Нами доведено, що активізація навчальної діяльності, розвиток творчих здібностей учнів початкових класів відбувається завдяки використанню комплексу вправ визначених програмою «Шлях до творчості».

Ми переконані, що використання даної програми у навчальному процесі невпинних щоденних роздумів батьків, вимагає творчості і фантазії від нас, педагогів. Виховання дитини – велика відповідальність, велика праця і величезна творча радість, що дає усвідомлення вагомості нашого існування на землі.

Список використаних джерел:

1. Аніскіна Н. О. Педагогічна підтримка обдарованості / Н. О. Аніскіна. – К.: Вид. дім «Шкільний світ», 2005. – 128 с.

2. Антонова О. Є., Клименюк Ю. М. Підготовка майбутнього вчителя до розвитку інтелектуальної обдарованості учнів початкової школи: Монографія. – Житомир: Житомир. держ. ун-т, 2011. – 263 с.

3. Антощак О. Розуміння – розум – творчість / О. Антощак, І. Ганжала, Н. Ніколанко. – К.: Шкільний світ, 2006. – 112 с.

4. Бабанський Ю. К. Методи навчання в сучасній загальноосвітній школі. – М.: Просвещение, 1985. – 135 с.

5. Бабанський Ю. К. Як оптимізувати процес навчання. – М.: 1998. – 365 с.

6. Беляева З. В. Одаренные дети в системе работы учителя [Електронный ресурс] / З. В. Беляева. – Режим доступа: // http festival. 1 september. ru/ articles/ 417089/.

7. Волков І. П. Вчимо творчості // Педагогічний пошук / Упоряд. І. Н. Боженова. – М.: Педагогіка, 1990. – С. 101-143.

8. Давидов В. Психологічний розвиток в молодшому шкільному віці // Вікова психологія. – М.: 1973. – С. 88-102.

9. Дрозденко К. С. Загальна психологія в таблицях і схемах: Навч. посіб./ К. С. Дрозденко. – ВД «Професіонал», 2004. – 304 с.

10. Дружинін В. М. Психологія творчості // Психологічний журнал, 2005. – Т. 26, №5. – С. 25-27.

11. Ильин Е. П. Психология: [ учебник для средних учебных заведений]/ Е. П. Ильин. – СПб.: Питер, 2004. – 560 с.

12. Кудрявцев В. Т. Уява дитини: природа і розвиток // Психологічний журнал, 2001. – №5. – С. 21.

13. Маценко В. Індивідуальний розвиток дитини. – К.: Главник, 2007. – 220 с.

14. Махмутов М. І. Організація проблемного навчання у школі. Книга для вчителів. М.: 1989. – 365 с.

15. Натадзе Р. Г. Уява як фактор поведінки. Хрестоматія з психології. – М.: 1987. – 236 с.

16. Нечипорук Н. І., Томе О. П. Розвивальні ігри. – Харків: Основа, 2007. – 136 с.

17. Роменець В. А. Психологія творчості. – К.: Либідь, 2001, – 286 с.

18. Рудика П. О. Психологія, М.: Фізкультура і спорт, 1976. – 239 с.

19. Степанов О. М., Фіцула М. Основи психології та педагогіки: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 504 с.

20. Савенко А. И. Современные концепции одаренности / А. И. Савенко // Обдарована дитина. – К.: 2001. – №6. – С. 2-10.

21. Савченко О. Я. Новий етап розвитку 4-річної початкової школи // Початкова школа. – Харків, 2001. – №1. – С. 21.

22. Тихомирова А. Ф. Развитие познавательных способностей детей. – Ярославль, 1997. – 375 с.