Діагностика рівня розвитку творчих здібностей в учнів початкових класів у навчально-виховній діяльності

Для визначення рівня розвитку творчих здібностей в учнів молодшого шкільного віку ми провели дослідження, яке виконувалося на базі Житомирської ЗОШ №33. Всього дослідженням було охоплено 20 учнів навчального закладу. Вони були поділені на дві групи: експериментальну та контрольну (по 10 учнів у кожній).

Експеримент складався з трьох етапів:

I етап – констатуючий.

На цьому етапі була проведена діагностика рівня розвитку творчих здібностей молодшого шкільного віку в експериментальній і в контрольній групах.

II етап – формуючий.

На цьому етапі проводилися заняття на розвиток творчих здібностей молодших школярів. З контрольною групою на формуючому етапі експерименту проводилися заняття, передбачені навчальним планом. Діти, що складали цю групу, не включилися до формуючого експерименту.

III етап – контрольний.

На цьому етапі була здійснена повторна діагностика рівня сформованості творчих здібностей в учнів початкових класів в експериментальній та контрольній групах, проведено аналіз отриманих результатів.

Для проведення експерименту розроблено необхідний дослідний апарат: критерії, показники, рівні сформованості творчих здібностей молодших школярів, комплекс відповідних методик (анкетування, інтерв’ю, психодіагностичні методики).

Отже, спочатку обґрунтуємо вибір зазначеного діагностичного апарату, а далі охарактеризуємо стан актуалізації творчих здібностей в учнів початкових класів, виявлені на основі використання цього апарату.

Рівні сформованості творчих здібностей особистості виявляється через певні ознаки – показники ступеня прояву творчих здібностей у спілкуванні, діяльності, поведінці тощо. Діагностуючи ці ознаки, ми будемо звертати увагу на основні попередньо визначені критерії та показники творчих здібностей:

-когнітивно-пізнавальні (наявність пізнавальних питань, емоційна залученість дитини у діяльність);

-емоційно-вольові (прояв позитивних емоцій у процесі діяльності і стійкість інтересу до вирішення творчих завдань);

-мотиваційно-ціннісні (створення ситуацій успіху і радості, цілеспрямованість діяльності, її завершеність);

-діяльнісно-творчі (ініціативність у творчості, прояв рівнів творчої діяльності та наполегливості, ступінь ініціативності дитини).

На основі виділених критеріїв, а також для аналітичної обробки результатів дослідження та отримання кількісних показників було виділено три рівні розвитку творчих здібностей в учнів молодшого шкільного віку: низький, середній, високий.

Низький рівень – не проявляють ініціативності і самостійності в процесі виконання завдань, втрачають до них інтерес при труднощах і виявляють негативні емоції (прикрість, роздратування); потребують поетапного пояснення умов виконання завдання, показу способу використання тієї чи іншої готової моделі, допомоги дорослого.

Середній рівень – більший ступінь самостійності у вирішенні завдання і пошуку способу його виконання. Зазнаючи труднощів у виконанні завдання, діти не втрачають емоційного ставлення до них, а звертаються за допомогою до вихователя, задають запитання для уточнення умов його виконання та отримавши підказку, виконують завдання до кінця, що свідчить про інтерес дитини до даної діяльності і про бажання шукати способи розв’язання задачі, але спільно з дорослим.

Високий рівень – прояв ініціативності, самостійність, інтерес та бажання вирішувати творчі завдання. У випадку ускладнень діти не відволікаються, виявляють завзятість та наполегливість у досягненні результату, який приносить задоволення, радість і гордість за досягнення.

Однією з основних процедур виявлення творчих здібностей та обдарованих дітей у школі є опитування класного керівника. Розроблена проста й об’єктивна процедура експертного опитування вчителя щодо рівня творчих здібностей його вихованців. У результаті даного опитування за даними вчителя було виявлено, що 3 дітей мають низький рівень розвитку творчих здібностей, 3- високий, 14- середній.

Для діагностики ми будемо використовувати тест Гілфорда. У нашому дослідженні ми опираємося на наступні фактори, встановлені в дослідженнях Гілфорда:

1. Швидкість (продуктивність) – цей фактор характеризує швидкість творчого мислення і визначається загальним числом відповідей.

2. Гнучкість – фактор характеризує гнучкість творчого мислення, здатність до швидкого перемикання і визначається числом відповідей.

3. Оригінальність – фактор характеризує оригінальність, своєрідність творчого мислення, незвичайність підходу до вирішення проблеми й визначається числом відповідей.

4. Точність – фактор, характеризує стрункість, логічність творчого мислення, вибір адекватного рішення, що відповідає поставленій меті.

Відзначимо кілька моментів, пов’язаних із процедурою проведення тестів. Тести можна проводити як індивідуально так і в групі. Для того щоб уникнути занепокоєння учнів і створити сприятливу психологічну атмосферу, роботу з тестами проведемо як заняття. Часто ці заняття проводяться у ігровій формі.

У інструкції, яка дається у довільній формі, ми просимо досліджуваних (учнів) запропонувати якнайбільше різноманітних відповідей на наші питання, виявити свій гумор і уяву, постаратися придумати такі відповіді, які не зможе придумати ніхто іншої. Час проведення процедури – приблизно 40 хвилин. З дітьми від 5 до 8 років процедура проводиться в індивідуальній формі. З віковою групою від 9 до 15 років робота з тестами проводиться у груповій формі (можливі проведення й в індивідуальній). Слід зазначити, що субтест 1 (слова або вираження) має дві модифікації, одна модифікація слова – призначена для дітей від 5 до 8 років, друга – вираження – призначена для дітей від 9 до 15 років.

У результаті діагностики ми виявили на низькому (репродуктивно-наслідувальному) рівні розвитку пізнавальних інтересів перебувало 38% дітей. Діти цієї групи не виявляли ініціативності і самостійності в процесі виконання завдань, втрачали до них інтерес при труднощах і виявляли негативні емоції (прикрість, роздратування); потребували поетапного пояснення умов виконання завдання, допомоги дорослого. На середньому (пошуково-виконавчому) рівні пізнавальних інтересів виявилося 58% дітей. Ця група характеризувалася більшим ступенем самостійності у рішенні завдань і пошуку способу їх виконання. Зазнаючи труднощів у вирішенні завдання, діти не втрачали емоційного ставлення до нього, а зверталися за допомогою до вчителя, ставили запитання для уточнення умов виконання та отримавши підказку, виконували завдання до кінця, що свідчить про інтерес дитини до даної діяльності і про бажання шукати способи розв’язання задачі, але спільно з дорослим. Найменша кількість дітей 4% перебували на високому (пошуково-продуктивному) рівні пізнавальних інтересів. Дана підгрупа відрізнялася проявом ініціативності, самостійності, інтересу і бажання вирішувати пізнавальні завдання. У випадку ускладнень діти не відволікалися, виявляли завзятість і наполегливість у досягненні результату, яке приносило їм задоволення, радість і гордість за досягнення. Показники рівня сформованості творчих здібностей на констатуючому етапі експерименту подані у таблиці 2.2. У відсотковому відношенні результати діагностики за групами представлені у таблиці 2.3.

Таблиця 2.2