Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Мета і завдання соціального супроводу,принципи та етичні норми,форми,ролі і функції соціального працівника.






Соціальний супровід – технологія, спрямована на здійснення со-ціальної опіки, допомоги та патронажу соціально незахищених кате-горій людей з метою подолання життєвих труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу.

Метою соціального супроводу є захист і забезпечення дотримання прав і найкращих інтересів дитини шляхом надання якісних соціальних послуг прийомній сім'ї / ДБСТ. - Завданнями соціального супроводу є забезпечення якісних: - соціально-економічних послуг (відстеження вчасності отримання батьками державних виплат на утримання дитини; сприяння в залученні додаткових ресурсів для задоволення потреб прийомної сім'ї, на лікування, оздоровлення; сприяння у вирішенні проблеми житла, працевлаштуванні прийомних дітей після досягнення ними повноліття чи закінчення навчання тощо). - соціально-побутових послуг (сприяння в забезпеченні м'яким і твердим інвентарем, побутовою технікою, засобами малої механізації, - продуктами харчування тощо). - юридичних послуг (здійснення заходів із захисту прав і законних інтересів сім'ї та дитини; консультації з питань чинного законодавства; представлення й захист прав та інтересів прийомної сім'ї, сприяння в оформленні документів, необхідних для розв'язання проблем клієнтів, зокрема державної допомоги, пенсій, пільг; контроль за наявністю всіх необхідних документів у справах прийомних сімей); - соціально-педагогічних послуг: - сприяння у вирішенні питань навчання прийомних дітей, здобуття ними освіти: організація додаткових занять, консультування, розвитку навичок, необхідних для навчання; залучення до науко-во-дослідної, гурткової роботи; забезпечення підручниками, посібниками, книгами, іграми, які розвивають, та іншими ресурсами для задоволення освітніх потреб дитини; забезпечення доступності відповідних освітніх послуг для дітей з вадами розумового або фізичного розвитку шляхом індивідуального навчання; • сприяння у формуванні життєвих навичок дитини: планування свого життя і здійснення намічених планів; збереження здоров'я; • розв'язання конфліктів; підготовці до виходу з сім'ї, самостійного життя; розвиток уміння приймати відповідальні рішення; • розвиток виховного потенціалу сім'ї: організація навчання батьків ефективним методам виховання без покарання, кращому розумінню почуттів, контролю своїх емоцій; сприяння мобілізації власних ресурсів сім'ї для вирішення проблем у подальшому; допомога батькам у здійсненні статевого й тендерного виховання; • встановлення й розвиток стосунків з біологічною сім'єю, якщо це не суперечить інтересам дитини; • сприяння в адаптації дитини в новій сім'ї та сім'ї до дитини; створенні турботливого сімейного середовища, належного психологічного клімату, для якого характерними є повага, любов, • емоційні зв'язки, душевність, прив'язаність; запобіганні виникненню непорозумінь і конфліктів між усіма членами сім'ї, в тому числі дітьми; формуванні в дитини почуття власної гідності, адекватної самооцінки, самосвідомості, самостійності, громадянськості позиції; • мінімізація негативних наслідків попередніх травм; • реабілітаційні заходи, пов'язані з занедбаністю, жорстоким поводженням або насильством, зокрема спрямовані на подолання затримок, відставань у розвитку, серйозних психічних проблем; • корекція поведінки дітей; • моніторинг психічного стану й розвитку дитини; консультування, організація сімейної психотерапії; - соціально-медичних послуг: • допомога у вирішенні питань збереження, підтримки та охорони здоров'я прийомної дитини; надання необхідної інформації, настанов щодо здорового способу життя, профілактики туберкульозу, венеричних захворювань і ВІЛ/СНІДу; сприяння в проходженні прийомними дітьми обов'язкового медичного огляду та, у разі необхідності, забезпечення виконання призначень лікаря; допомога у вирішенні питань, пов'язаних з оздоровленням прийомних дітей і рідних дітей (до 18-ти років); інформаційних послуг: • інформування про ресурси громади та допомога в їх використанні задля дитини (дитячі ясла й садочки, гуртки, спортивні школи заняття, про діяльність дитячих, молодіжних громадських організацій, турпоходи, культурні заходи); можливості отриманнядовготривалої підтримки після виходу з сім'ї тощо); -інше (здійснення функцій посередника між сім'єю й адміністрацією школи, центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами опіки й піклування; виконання ролі представника сім'ї в різних установах і закладах; сприяння в налагодженні добрих стосунків з соціальним оточенням; здійснення моніторингу захисту дитини від жорстокого поводження й.насильства).

Принципи та етичні норми соціального супроводу

Сім'я є основою суспільства та природним середовищем для розвитку й благополуччя всіх її членів, особливо дітей... Дитина має рости в сімейному середовищі в атмосфері щастя, любові та розуміння» - у цих словах з Преамбули до Конвенції ООН про права дитини сенс соціального супроводу прийомних сімей. Соціальний супровід базується на цілісному підході до виховання й догляду за дитиною, що передбачає підтримку її психофізіологічного, інтелектуального, емоційного, соціального та духовного розвитку. Прийомні батьки / батьки-вихователі не просто замінюють дитині сім'ю. Особливість потреб дітей, більшість яких зазнали втрат, неналежного догляду, зловживань, зумовлюють необхідність професійних знань і навичок у прийомних батьків та батьків-вихователів, які діютьіз соціальними працівниками, як одна команда, залучаючи всі можливі ресурси громади для забезпечення повноцінного розвитку дитини.У сімейних формах влаштування дитині гарантується захист і забезпечення дотримання її прав. Прийомна дитина / дитина-вихованець зурахуванням її зрілості повинна бути почута, її думка має бути врахована. Постійні зміни оточуючого середовища шкодять дитині, тому їх потрібно уникати. Стабільність, тривалість сімейних форм виховання сприяють зростанню та процесу формування особистості. • Прийомну дитину / дитину-вихованця заохочують і допомагають підтримувати сімейні та дружні зв'язки, розуміти і цінувати власну культурну, етнічну та релігійну спадщину. • Відновлення стосунків дитини з біологічною сім'єю та наступне повернення в неї є одним із завдань соціального супроводу. У ситуаціях, коли це неможливо й не відповідає інтересам дитини, соціальний і супровід сприяє пошуку можливостей для всиновлення, встановлення •опіки / піклування над дітьми їхніми родичами. • Стандарти й процедури соціального супроводу підлягають періодичному перегляду з урахуванням результатів наукових досліджень, досвіду й найкращої практики. • Супроводжуючи прийомну сім'ю, ДБСТ, соціальний працівник керується положеннями Етичного кодексу спеціалістів із соціальної роботи України. Зокрема, соціальний працівник не використовує інформації про приватне життя прийомної сім'ї/ДБСТ, якщо це незумовлене конкретними обставинами, вимогами чинного законодавства, чим забезпечує принцип конфіденційності надання соціальних послуг. • Основними принципами здійснення соціального супроводу є: індивідуальний підхід до кожної дитини, кожної сім'ї з урахуванням їхніх потреб та особливостей; системність, комплексність, безоплатність, доступність соціальних послуг. Форми соціального супроводу: відвідання сім'ї; телефонна розмова; бесіда; консультування; організація зустрічей (зокрема, зустрічей дитини з біологічними батьками, зустрічей соціального працівника з педагогічним персоналом і керівництвом навчальних закладів); тестування, діагностика, інтерв'ю (з сусідами, лікарем, учителями, вихователями); проведення тренінгів; організація груп взаємопідтримки, написання запитів, листів, клопотань, звернень тощо; документування. Ролі соціального працівника під час здійснення соціального супроводу прийомних сімей /ДБСТ Ролі соціального працівника під час здійснення соціального супроводу прийомної сім'ї / ДБСТ можуть бути об'єднані у п'ять основних груп: практичні - консультант, соціальний менеджер, помічник клієнта, вуличний працівник, учитель соціальних умінь; посередницькі - брокер соціальних послуг, керуючий справами клієнта, захисник прав та інтересів клієнта; керівні - керівник персоналу, адміністратор, лідер команди; дослідницькі - експерт, аналітик, дослідник; сервісні - викладач, супервізор. Соціальний працівник, який здійснює соціальний супровід, одночасно виконує декілька ролей. По-перше, він є лідером команди спеціалістів, залучених до роботи з сім'єю (керівна роль). По-друге, соціальний працівник є безперечно помічником клієнтів (як дітей, так і батьків), консультантом (практична роль). Крім того, соціальний працівник має виступати захисником прав та інтересів клієнта, бути посередником між сім'єю й різноманітними організаціями та установами (посередницькі ролі). Постійно працюючи з сім'єю, соціальний працівник досліджує сім'ю, аналізує основні тенденції розвитку сім'ї, визначає й попереджує можливі кризові ситуації (дослідницькі ролі). Функції соціального працівника під час здійснення соціального супроводу прийомних сімей і ДБСТ Виходячи з тих ролей, які виконує соціальний працівник, здійснюючи соціальний супровід сім'ї, можуть бути визначені такі його функції: оцінювальна - визначення конкретних потреб і ресурсів сім'ї, яка виховує прийомних дітей; допоміжна - забезпечення послуг сім'ї в питаннях, які вони не спроможні самостійно вирішити; організаційна - об'єднання зусиль різних організацій, установ і фахівців з метою задоволення потреб сім'ї; освітньо-виховна - забезпечення членів сім'ї необхідними знаннями й навичками; консультативна - надання членам сім'ї інформації щодо наявних можливостей вирішення конкретної проблеми, а також допомоги іншим фахівцям у виборі найбільш ефективного методу підтримки; посередницька - направлення батьків і дітей у відповідні установи й до конкретних фахівців; координаційна - координація процесу допомоги, що надається різними установами й фахівцями; адвокатська - захист прав та інтересів як прийомних дітей, так і батьків; аналітична - збір та аналіз інформації, необхідної для прийняття рішень.

Супервізія. План соціального супроводу, його структура.

План соціального супроводу - це план цілеспрямованих спільних дій соціального працівника, фахівців, котрі надають соціальні послуги, членів прийомної сім'ї, спрямований на створення необхідних умов для оптимального функціонування сім'ї та розвитку дитини. План соціального супроводу періодично аналізується й коректується за участю прийомних батьків і дитини з урахуванням ступеня її зрілості (в тому числі віку, стану здоров'я). Перші півроку після влаштування дитини план соціального супроводу складається на кожний місяць функціонування прийомної сім'ї, потім - на півріччя, у подальшому - щорічно. План соціального супроводу складається з двох частин: забезпечення умов для підвищення виховного потенціалу сім'ї та плану індивідуального розвитку прийомної дитини І дитини вихованця Планом соціального супроводу передбачаються конкретні заходи щодо надання соціально-економічних, юридичних, психологічних, соціально-медичних, соціально-педагогічних та інших послуг. Роль соціального працівника під час складання плану соціального супроводу прийомної сім'ї / ДБСТ полягає у: - встановленні довіри між соціальним працівником і прийомними батьками / батьками-вихователями; - спільному визначенні рівня компетентності та існуючих потреб прийомних батьків / батьків-вихователів, їх співвідношенні; - підтримці ініціативи батьків у розвитку власних компетенцій з метою усунення перешкод у вихованні дітей; - розумінні, що визначення потреб дитини є частиною процесу розвитку прийомних сімей / ДБСТ; - орієнтації на індивідуальні потреби батьків; - використанні різних методів визначення потреб розвитку батьків та умов, які заважають їм виконувати свої обов'язки (обмаль часу, хвороба тощо). Соціальний працівник аналізує потреби дитини у здоров'ї, освіті, емоційному й поведінковому розвитку, соціальній адаптації, формуванні ідентичності, навичок самообслуговування, стосунках із сім'єю та суспільством, зіставляє їх з потенціалом і ресурсами батьків та з можливістю забезпечити відповідний догляд, безпеку, емоційне тепло й розвиток, виховувати й надавати дитині відчуття стабільності й захищеності. Адаптаційний період у житті дитини та сім'ї має контрольні межі -1 місяць, 3 місяці, 6 місяців, 12 місяців. Як правило, першого місяця соціальні працівники відвідують сім'ю щотижня; наступні три місяці - 1 раз на 2 тижні; потім - 1 раз на місяць. У подальшому - за потребою, але для прийомної сім'ї - не рідше, ніж 1 раз на 3 місяці. Соціальний працівник готує інформацію про результати супроводу для керівництва не рідше, ніж 1 раз на рік. Соціальний супровід завершується, коли прийомна сім'я /ДБСТ припиняє свою діяльність. Зокрема, це відбувається, коли: - прийомні діти / діти-вихованці повертаються до рідних батьків чи над ними встановлюється опіка / піклування, усиновлення; - дитина досягає повноліття; - батьки досягають дозволеного віку, передбаченого Положенням про прийомну сім'ю, й подальше існування сім'ї неможливе, батьки/прийомна сім'я змінюють місце проживання; - виникають несприятливі умови для виховання та спільного проживання дітей (важка хвороба прийомних батьків, відсутність взаєморозуміння з дітьми, конфліктні стосунки між дітьми, невиконання батьками-вихователями обов'язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей); - має місце смерть батьків чи одного з них; смерть дитини. Завершенню соціального супроводу передує звіт про підсумки та причини завершення (планові, позапланові, надзвичайні), відповідний наказ ЦСССДМ. Щонайменше за два роки до досягнення дитиною офіційного віку виходу з прийомної сім'ї / ДБСТ в її плані соціального супроводу передбачаються види допомоги, яку дитина зможе отримати, варіанти вирішення житлового питання й можливу підтримку в період кризи. Діти, їхні рідні сім'ї і прийомні батьки / батьки-вихователі залучаються до складання плану виходу з прийомної сім'ї / ДБСТ. Дитину готують до виходу з прийомної сім'ї / ДБСТ у спосіб, що відповідає її віку, рівню розвитку, розумінню та зрілості. Підготовка відображає майбутній план, що передбачає її проживання з біологічною або іншою сім'єю, тощо. Дитину інформують про низку наявних послуг, які пропонує соціальна служба для сім'ї, дітей та молоді та іншіорганізації, заохочують до користування ними.

 

Супервізія соціальних працівників, які здійснюють соціальний супровід

Супервізія діяльності/роботи соціальних працівників як засіб методичного забезпечення соціальної роботи є важливим елементом соціального супроводу прийомних сімей і ДБСТ. За її допомогою забезпечуються професійна підтримка, навчання на робочому місці й наставництво, попередження професійних ризиків, визначаються шляхи ефективного виконання поставлених перед соціальним працівником завдань. Вона може здійснюватися в чотирьох основних різновидах: наставницька супервізія, коли супервізор виконує роль учителя, наставника; навчальна/тренінговасупервізія, коли мова йде про підготовку до практичної діяльності соціального працівника, у якого немає попереднього досвіду соціального супроводу прийомних сімей; менеджерська супервізія, коли в ролі супервізора виступає безпосередній керівник соціального працівника; консультаційна супервізія, коли супервізор виступає в ролі консультанта, формує рекомендації, але не несе безпосередньої відповідальності за результати соціального супроводу. Метою супервізії є забезпечення якості соціального супроводу, його вдосконалення та оптимізація діяльності соціальних працівників. Супервізія здійснюється за потребою, але не менше, ніж 1 раз на 3 місяці для прийомних сімей першого року існування та 1 раз на 6 місяців для всіх інших прийомних сімей. її здійснюють визначені відповідними наказами спеціалісти районних, міських, обласних ЦСССДМ, Держсоцслужби. Крім того, для здійснення супервізіїможуть бути залучені за згодою фахівці, представники неурядових організацій, національні, регіональні тренери. За результатами супервізії готується письмовий звіт, у якому формулюються рекомендації та пропозиції для соціальних працівників, які здійснюють соціальний супровід.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.