Методи вивчення живописних традицій групи «Бубновий валет» в загальноосвітній школі

Більш докладне вивчення живописних традицій групи «Бубновий валет» може відбуватися на уроках світової художньої культури в старших класах загальноосвітньої школи.

Треба враховувати, що багаторічний досвід художньо-естетичного виховання школярів і викладання курсу «Світова художня культура» показали, що ефективне введення старшокласників в емоційну атмосферу художніх творів, організація зацікавленого, цілісного сприймання можуть бути забезпечені лише за рахунок упровадження методів художньо-педагогічного впливу, широкого використання в роботі вчителя проблемних ситуацій.

На відміну від молодших школярів підлітки та учні старшого шкільного віку сприймають художні образи творів не лише через форму, а й через зміст. Водночас підготувати учнів до сприймання творів мистецтва в єдності форми й змісту можна лише тоді, коли формування їхньої естетичної та моральної позиції буде набувати провідного значення.

Старшокласники відрізняються яскраво вираженою емоційністю, що є позитивним чинником для більш докладного вивчення експресивно-направлених течій, таких як: імпресіонізм, пост-імпресіонізм та відповідно сезаннізм групи «Бубновий валет». В їхньому емоційному житті починається новий етап: значення гри послаблюється, провідну роль відіграє усвідомлення серйозних, важливих для них проблем людського життя, власної системи цінностей, відбувається формування смаків. І хоча вони живуть головним чином сьогоденням, але передчуття майбутнього і підготовка до нього помітно впливає на їхню поведінку. У школярів у цей період виникає коло переживань, пов’язаних із ставленням до дорослих, великого значення набуває спілкування з однолітками, формується інтерес до молодіжних субкультур, тобто в цілому вже в підлітковому віці створюються сприятливі умови для розвитку художнього мислення.

Усе це дозволяє вирішувати на уроках і позакласній роботі головні завдання курсу – збагачувати духовний світ і розвивати почуття учнів, знайомити їх з шедеврами світового мистецтва, дати їм широку полі художню освіту.[12]

Для максимально широкого уявлення про світову художню культуру учням необхідно розуміти не лише класичні, а й авангардні течії образотворчого мистецтва, саме тому творчість групи «Бубновий валет», як одне з найяскравіших явищ в світі авангардного живопису, є дуже актуальної і важливою складовою курсу.

В передбаченій програмою Темі 7: «Російський живопис» в 11 класі передбачено 2 години для загального засвоєння всіх основних напрямків в російській живописній традиції. Виходячи з цих часових рамок, складно серйозно підійти до питання авангардного мистецтва в Росії та безпосередньо до питання групи «Бубновий валет», тому необхідно залучати учнів до самостійного вивчення учнями цієї теми.

Також, відповідно до програми, зацікавлені учні можуть скласти оповідання за сюжетом картини одного з художників групи. Це дозволить їм творчо опрацювати своє враження і краще зрозуміти мотиви та ідеї художників «бубнововалетівців».

Можливий також показ документального фільму «Москва. Бубновий валет», який, був знятий в 2004 році з нагоди відкриття виставки «Російські художники в об'єднанні «Бубновий валет»: між Сезанном і авангардом», яка відбулась в Монако. Тривалість фільму 14 хвилин, тому його можна легко показати на уроці, не втрачаючи при цьому весь передбачений час, або порекомендувати його учням для самостійного перегляду.[16]

Актуальним є також метод аналізу та обговорення безпосередньо картин по даній темі. Під час обговорення учителеві необхідно так ставити запитання, щоб вони створювали діалог-роздум, діалог-ставлення. Вихідним моментом для такого обговорення можуть бути запитання типу: який настрій викликає ця робота? та ін.

Учителеві слід ураховувати, що основою змісту курсу «Світова художня культура» в старших класах є художній твір, репрезентований для свого історико-художнього часу і в якому відбивається характерна для суспільної свідомості епохи картина світу.

Важливо шукати несподівані, незвичайні шляхи до творів мистецтва, в кожному з них знаходити щось особливе, унікальне, те заради чого автор його створював. Тому найдоцільніший методичний принцип побудови уроків – це рух від конкретного до загального, від безпосереднього переживання художніх образів до проникнення в духовний світ художника та його історичний час, до розуміння загальних закономірностей художнього розвитку народів та країн.

Зробити це можна лише за рахунок впливу на психіку кожного учня і на загальний емоційний стан класу, який дозволив би школярам перенестись у своїй уяві в ту епоху, коли був написаний твір, на якийсь час відволіктися від своїх повсякденних справ і турбот, на якусь мить поринути в життя, яке оточувало і хвилювало художника.[12]

Художні твори бубнововалетівців як найкраще підходять для цих цілей, бо чітко та яскраво відображають ідеї та світосприйняття епохи, в яку вони були створені. Відчутний потяг художників до міського примітивного мистецтва дрібних міщан початку XX століття, особливий колорит та впізнаваний стиль заставляє нас пережити ті самі відчуття, що тоді переживали позитивно настроєні молоді митці-бунтарі.

Великого значення для розкриття творчого задуму набуває також і розуміння композиційного та кольорового вирішення в полотнах – важливих виражальних засобів художнього твору.

Якщо є можливість, слід співвідносити художній твір із внутрішнім світом школярів, допомогти їм виробити особисте ставлення до твору. При цьому об’єктивні знання повинні зливатися з художнім досвідом учнів, вивільнювати глибинні шари їхнього світосприйняття.

Не треба боятися логіки цілого. Вивчаючи живописні твори об’єднання «Бубновий валет», учні повинні легко проводити аналогію між їх творчістю та творчістю Сезанна, народною російської традиціє лубка, або з сучасною творчістю художників-постмодерністів.

Таким чином, елементи художньо-педагогічного аналізу стають засобом розуміння художніх образів з одночасним розкриттям духовного світу учнів, з формуванням їхніх художніх смаків та ідеалів. Тому залучення старшокласників до різних творів мистецтва передбачає такий рівень їх осягнення, коли учні захоплюються, радіють, засмучуються, дивуються, хвилюються і задають запитання.[12]

Для глибокого засвоєння учнями матеріалу необхідно починаючи вже з середніх класів, створюючи інтерес до даної теми на уроках образотворчого мистецтва.