Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Тема 20.⇐ ПредыдущаяСтр 31 из 31
Музична бібліографія 1. Барышева Т. А. Диагностика эстетического развития личности. – СПб.: Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена, 1999. – 256 с. 2. Березовчук Л. Н. Музыка и мы. Самоучитель элементарной теории музыки. – СПб.: Композитор, 2008. – 400 с. 3. Васина-Гроссман В. А. Первая книжка о музыке. – М.: Музыка, 1976. – 176 с. 4. Выготский Л. С. Психология искусства. – М.: Лабиринт, 2008. – 352 с. 5. Гаккель Л. Е. В концертном зале. – СПб.: Композитор, 1997. – 227 с. 6. Галеев Б. М. Содружество чувств и синтез искусств. – М.: Знание, 1982. – 96 с. 7. Ершова А. П. Искусство в жизни детей. – М.: Просвещение, 1991. – 127 с. 8. Кабалевский Д. Б. Воспитание ума и сердца. – М.: Просвещение, 1981. – 192 с. 9. Кадцын Л. М. Музыкальное искусство и творчество слушателя: учеб. пособие для вузов. – М.: Высш. шк., 1990. – 303 с. 10. Каган М. С. Музыка в мире искусств. – СПб.: Изд-во „Ut”, 1996. – 232 c. 11. Кац Б. А. Времена – люди – музыка. – Л.: Музыка, 1988. – Изд-е 2-е. –143 с. 12. Кленов А. С. Там, где музыка живет. – М.: Педагогика-Пресс, 1994. – 152 с. 13. Коваль Л. Г. Виховання почуття прекрасного. – К.: Музична Україна, 1983. – 224 с. 14. Кожохина С. К. Путешествие в мир искусства. – М.: ТЦ Сфера, 2002. – 192 с. 15. Крылова Н. Б. Культурология образования. – М.: Нар. образование, 2000. – 269 с. 16. Левашова Г. Я. Музыка и музыканты. – Л.: Детская литература, 1969. – 272 с. 17. Левчук Л. Т. Західноєвропейська естетика ХХ століття: навч. посібник. – К.: Либідь, 1997. – 224 с. 18. Назайкинский Е. В. Звуковой мир музыки. – М.: Музыка, 1988. – 254 с. 19. Неменский Б. М. Мудрость красоты. – М.: Просвещение, 1981. – 192 с. 20. Осовицкая 3. М., Казаринова А. В. В мире музыки. – М.; СПб.: Музыка, 1994. – 200 с. 21. Петрушин В. И. Музыкальная терапия. – М.: ВЛАДОС, 2000. – 176 с. 22. Раабен Л. Н. О духовном ренессансе в русской музыке 1960-80-х годов. – СПб.: „Бланка”, „Бояныч”, 1998. – 351 с. 23. Радынова О. П. Слушаем музыку: Кн. для воспитателя и муз.руководителя дет. сада. – М.: Просвещение, 1990. – 158 с. 24. Рачина Б. С. Путешествие в страну музыки: учеб.-метод. пособие. –СПб.: ГУПМ, „МиМ-Экспресс”, 1997. – 128 с. 25. Смирнов М. А. Эмоциональный мир музыки: Исследование. – М.: Музыка, 1990. – 87 с. 26. Терентьева Н. А., Шитикова Р. Г. Музыка: Музыкально-эстетическое воспитание. – СПБ.: Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена, 1999. – 72 с. 27. Торшилова Е. М. Развитие эстетических способностей детей 3-7 лет: теория и диагностика / Е. М. Торшилова, Т. В. Морозова. – Екатеринбург: Дел. книга, 2001. – 141 с. 28. Элькин В. М. Целительная магия музыки. – СПб.: Респекс, 2000. – 224 с. 29. Юсов Б. П. Когда все искусства вместе. – Мурманск: МГПИ, 1995. – 120 с. Музичні сайти: 1. Архив классической музыки. Записи. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://midugolok.narod.ru/ 2. Биографии композиторов, термины, афоризмы [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://m-classic.com.ru/ 3. Вокальная музыка. Кто есть кто [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.vocal.ru/ 4. Історія музики, музичні жанри, музичні інструменти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.muzzal.ru/zhanri.htm 5. Классическая музыка. Статьи, композиторы, исполнители, факты, инструменты, словарь, форум [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.classic-music.ru/ 6. Методичні пособія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://metodposobiya.ucoz.ru/index/anekdoty/0-115 7. Музыканты о классической музыке и джазе [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.all-2music.com/ 8. Музична бібліографія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: academic.ru 9. Музыкальная коллекция. Коллекция музыкальных фрагментов в форматах mp3 и wma. Краткие биографии композиторов [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://music.edu.ru/ 10. Музикотерапія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: smart-paradox.metdioz.ru 11. Музична трибуна київської молоді [Електронний ресурс]. – Режим доступу: MuisicTribune.ucoz.ua 12. Орган в России. Органная музыка, органостроение, игра на органе, эрудиция [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://rus-organ.narod.ru/ 13. Планета Джаза [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.jazzpla.net/ 14. Портал класичної музики [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.classicalmusic.com.ua 15. Сайт класичної музики [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.classic-music.ru 16. Современный оркестр. Состав симфонического оркестра. Музыкальные инструменты, история их создания [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://musicbox.narod.ru
Завдання для самоперевірки. Назвіть композитора або виконавця за таким асоціативним рядом: · орган, фуга, поліфонія; · вальс, Відень, свято; · полістилістика, сюїта, авангард; · Бразилія, арія, Й.-С. Бах; · джем-сешн, труба, імпровізація; · хабанера, тореадор, Іспанія; · рок-н-рол, король, Америка; · психоделічний рок, сюрреалізм, Англія; · Ліверпуль, біг-біт, квартет; · шансон, пристрасність, „горобчик”; · Франція, блюз, драматичність; · „український соловейко”, опера, пісня; · естрада, Буковина, „Червона рута”; · Монсеррат Кабальє, перший відеокліп, Фарух Бульсара.
Питання для самоперевірки:
1. Яку музику ви вважаєте сучасною? 2. Як ви відчуваєте „відлуння” епох у сучасному музичному мистецтві? 3. На думку С. Рахманінова, „неможливо відкрити новий світ, не ознайомившись добре зі старим”. Як ви розумієте цей вислів? 4. Чи є для вас спорідненими поняття „модна музика” та „сучасна музика”? Поясніть свою думку. 5. Яка музика не має „ефекту перенасичення”? 6. За якими ознаками ви відрізняєте легку (розважальну) від серйозної (академічної) музики? 7. Наведіть приклади творів академічного або розважального жанрів. 8. Яке місце у вашому житті посідає серйозна академічна музика? 9. Поясніть вираз Ф. Ліста: „Існує музика, яка до нас іде, та інша, яка вимагає, щоб ми до неї йшли”. 10. Як ви розумієте думку німецького філософа та поета Й. Гете: „Техніка у поєднанні з вульгарністю – це найстрашніший ворог мистецтва”.
ЗАКЛЮЧЕННЯ
Музика – це взаєморозуміння. Цей унікальний, універсальний засіб людського спілкування, що долає межі і час. За допомогою музики людина не просто має можливість розповісти про себе, свій внутрішній світ, свої почуття і переживання, але і може бути зрозумілий іншою людиною. Музика – це приналежність усіх часів і народів. Музыка існувала, існує і існуватиме завжди. У різні часи вона виконувала різні функції, але ніколи людство не уявляло собі життя без музики. Різноманітність музики зумовлює її органічне включення у будь-яку подію у житті людини. Музика – уся людина. Різноманіття музики дорівнює різноманіттю самої людини. Музичне мистецтво вміщує світ людини, ставши „мовою його душі”. Музика як духовна категорія, здатна корегувати світоглядні позиції людини, спонукати до моральних вчинків і приводити до емоційно-почуттєвої рівноваги, сприяти розвитку внутрішньої гармонії людини. Мистецтво як джерело духовно-естетичного розвитку актуалізує творчі можливості людини, дає досвід переживань, розвиває емоційну сферу особистості, формує духовний ідеал краси. Вихователі дошкільних закладів знайомлять дітей із світом людської культури, створюють необхідні умови для всебічного гармонійного розвитку дошкільників, забезпечують успішність формування особистості в дошкільному віці, сприяють розкриттю творчих нахилів і здібностей дітей. У зв’язку з цим, вихователь повинен мати власний художньо-естетичний досвід, власні музично-естетичні враження, виявляти творчу активність, прагнути до творчого самовираження. Взагалі, мета дошкільного виховання – це, перш за все, формування основ духовності особистості.
|