Тема 18.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Тема 18.

Емоційна дія музики на людину закладена вже в самих властивостях музичного звуку. Ці ж властивості визначають і засоби музичної виразності, до яких відносяться лад, ритм і метр, мелодія, гармонія, форма.

Лад – це взаємозв’язок музичних звуків, який проявляється в залежності нестійких звуків від стійких. У музиці виділяють декілька різновидів ладу, основними ж є мажорний і мінорний. Відповідно до закономірностей ладів будується мелодія, поєднуються звуки в гармонії. Лад часто надає загальне емоційне забарвлення музичному твору.

Г. Свірідов. „Весна і осінь” (з музичних ілюстрацій до повісті О. Пушкіна „Заметіль”).

Ритм (грец. – „співмірність, стрункість”) – закономірне чергування музичних звуків; на основі ритму будуються музичні твори. Ритм – одно з головних засобів виразності і формоутворення в музиці. Метр – порядок чергування рівних за тривалістю часток музики, що розділяються на опірні й неопірні. Метр є системою організації ритму; саме за метроритмом визначається характер музики, називаючи її вальсом (тридольний метр), маршем (чотиридольний метр).

П. Чайковський. „Неаполітанський танець”; С. Прокоф’єв. „Класична” симфонія, Ч.І; Й. Штраус. „Російський марш”; вальс „На прекрасному блакитному Дунаї”.

Мелодія – художньо осмислений послідовний ряд звуків різної висоти, організований за допомогою ритму і ладу. Музичний твір може складатися з однієї тільки мелодії. У багатоголосій музиці мелодія складає основу твору. Важлива якість мелодії – її співучість, співучість. Передача інтонації мови в музиці наближає мелодію до речитативу. Мелодія, як і ритм, найяскравіший засіб виразності, що дозволяє людині відрізняти одно твір від іншого.

Й. Брамс. Симфонія № 3, Ч. ІІ; В. Моцарт. Концерт для фортепіано з оркестром №21, Ч. ІІ; Симфонія № 40, Ч. І (експозиція); Т. Альбіноні. Адажіо; С. Рахманінов. Вокаліз.

Гармонія – виразний засіб у музиці, грунтується на об’єднанні звуків в співзвуччя (акорди) і на їх послідовне звучання. Гармонія будується за законами ладу і створює благозвучний фон, що підтримує, збагачує мелодію твору.

П. Чайковський. Серенада для струнного оркестру; Ж. Бізе. Музика з опери „Кармен”; Дж. Гершвін. Коханий мій.

Форма – композиційний план музичного твору. Форма надає порядок музичної композиції, забезпечує цілісність її структури. Надання задуму музичного твору адекватної форми дозволяє якнайповніше виразити його.

Й. Гайдн. Симфонії, фінальні частини яких представлені різними музичними формами; Л. Бетховен. Рондо „Лють з приводу загубленого гроша”; М. Глінка. Рондо Фарлафа з опери „Руслан і Людмила”; Й. Бах. Чакона для скрипки соло; С. Рахманінов. Варіації на тему Паганіні.

Симфонічний оркестр: Л. Бетховен „Симфонія №5”, П. Чайковський „Симфонія №4”; Ф. Шуберт „Неокончена симфонія”, В. Моцарт „Симфонія №40”.

Камерний ансамбль: К. Сен-Санс „Карнавал тварин”, Л. Бетховен „Струнні квартети”, Й. Брамс „Квартет № 1” для двух скрипок, альта і віолончелі (ор. 51, № 1), Т. Альбіноні „Концерт” (C-dur) для скрипки, струнних і чембало (або органа), Л. Бетховен „Дует” для кларнета і фагота. №1

Духовий оркестр: Й.-С. Бах „Прелюдія і фуга” (ре мінор), інструментовка для квінтету мідних духових інструментів, О. Пахмутова „Марш на теми популярних пісень”, Л. Бетховен „Марш” для духового оркестру.

Оркестр народних інструментів: М. Будашкін „На ярмарці”, „Руська фантазія”, В. Волченко „Полюшко-поле” для голоса і оркестра руських народних інструментів.

Джазовий оркестр: Дж. Гершвін „I got rhithm”, Глен Міллер „Chattanooga Choo-Choo”.

Естрадний оркестр: Ю. Саульський Сюїта „Джазовий калейдоскоп”

Гобой – Л. Ревуцкий „Молдавська колискова” для гобою і струнних

Фагот – А. Томазі Концерт для фагота з оркестром

Труба – О. Арутюнян Концерт для труби з оркестром

Саксофон – Д. Еллінгтон „Караван” (транскрипція для саксофона і фортепіано)

Тромбон – А. Марчелло Соната для тромбона и клавира

Туба – П. Хіндеміт Соната для туби і фортепіано

Валторна – В. Моцарт Концерт для валторни з оркестром № 1 (ре мажор), ор. 412

Ксілофон – А. Хованес „Фантазія на теми японських гравюр” для ксілофону з оркестром, оp. 211

Фортепіано – Ф. Шопен Етюд №12 „Революційний”, С. Рахманінов „Італійська полька”, П. Чайковський „Концерт №1” для фортепіано з оркестром

Орган – Й. Бах „Токката і фуга” (ре мінор), „Органна прелюдія і фуга” (фа мінор)

Скрипка – Н. Паганіні „Капріс” №24, Ф. Мендельсон „Концерт” для скрипки з оркестром

Альт – Б. Барток „Концерт” для скрипки з оркестром

Віолончель – Г. Форе „Елегія” для віолончелі з фортепіано, А. Хачатурян „Соната-фантазія” для віолончелі соло

Контрабас – Л. Беріо „Psy” для контрабаса соло

Арфа – А. Кос-Анатольський „Концерт” для арфи з оркестром

Баян – П. Фібіх „Поема”, В. Зубицький „Прелюдія і токката”

Акордеон – А. Альбеніс „Танго”, Ф. Марокко „Попробуємо на десять”

Балалайка – О. Репніков „Наспів и частушка”, А. Шалов обробка р.н.п. „Волга-реченька глубока”

Домра – О. Циганков „Фантазія” на тему р. н. п. „Не брани меня, родная”