Тема 5.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Тема 5.

Михайло Іванович Глінка – видатний руський композитор ХІХ ст., основоположник російської класичної музики. Здобувши серйозну музичну освіту в Європі, М. Глінка зумів глибоко усвідомити особливості руської національної музики.

Перші музичні враження М. Глінки пов’язані з народними піснями, які він чув у сільській садибі батьків. Ще в дитинстві Михайло долучився до професійної музики (слухав концерти кріпосного оркестру, часто сам брав у них участь).

У 20-х роках М. Глінка набуває популярності як піаніст і співак. Тоді ж з’явилися перші твори М. Глінки, серед яких яскраво вирізняються романси. У 30-х роках М. Глінка подорожував Італією, Австрією, Німеччиною; там він познайомився з музичним життям найбільших європейських центрів.

Вивчення шедеврів італійського оперного мистецтва викликало в композитора бажання писати так само досконало, але „по-руські”. Повернувшись до Росії, композитор створив романси, симфонічні твори, дві опери („Життя за царя” або „Іван Сусанін” та „Руслан і Людмила”).

Як виконавець і педагог М. Глінка велику увагу приділив мистецтву співу; він служив капельмейстером петербурзької Придворної співочої капели; щоб підібрати голоси для цієї капели, М. Глінка їздив до України. На його думку, „серафимські” (тобто ангельські) голоси можна було знайти саме там. В Україні М. Глінка познайомився з чудовим співаком Семеном Гулаком-Артемовським, майбутнім українським композитором, автором опери „Запорожець за Дунаєм”.

У 40-50-х рр. М. Глінка подорожував Францією, Іспанією, Польщею. Під враженням від іспанської музики він створив „іспанські” увертюри: „Арагонську хоту” та „Ніч у Мадриді”.

Творчість М. Глінки – це свідчення могутнього підйому національної культури. У руській музиці М. Глінка має таке значення, як О. Пушкін – у поезії. Обидва – геніальні, обидва – основоположники нового руського мистецтва, обидва – глибоко національні митці, що черпали великі сили з коріння свого народу, обидва створили нову російську мову.