Практична робота. 4 страница

1. За п’ятибальною шкалою виставте оцінку, залежно від того, який тип уроку Ви проводите найчастіше, вивчаючи природознавство.

а) комбінований урок ____________

б) предметний урок _____________

в) урок-екскурсія __________

г) урок засвоєння нових знань __________

д) узагальнюючий урок ______________

2. Підкресліть, у якому класі Ви найчастіше проводите уроки-екскурсії.

а) 1 клас; б) 2 клас; в) 3 клас; г) 4 клас.

3. Підкресліть, у якому класі Ви найчастіше проводите предметні уроки.

а) 1 клас; б) 2 клас; в) 3 клас; г) 4 клас.

4. Чи проводите Ви позаурочні заняття?

а) так; б) ні; в) іноді.

5. Які види позаурочної роботи Ви використовуєте?

а) ведення індивідуального календаря спостережень за сезонними змінами в природі і праці людей;

б) ведення класного календаря природи і праці людей;

в) закладання і проведення випереджувальних довготривалих дослідів;

г) домашня навчальна робота;

д) завдання з природознавства на літо.

6. Чи проводите Ви позакласні заняття?

а) так; б) ні; в) іноді.

7. При проведені позакласних занять перевагу надаєте:

а) індивідуальним формам роботи; б) груповим формам роботи;

в) масовим формам роботи.

8. Чи доцільно, на Вашу думку, використовувати різні форми організації навчання під час вивчення природознавства?

а) так; б) ні; в) іноді.

Анкетуванням було охоплено 26 вчителів початкових класів загальноосвітніх шкіл міста Зборова та Зборівського району.

Аналіз результатів опитування показав, що близько 88, 5 % вчителів як основну форму організації навчання природознавства використовують комбінований урок; 11, 5 % — іноді проводять уроки-екскурсії в природу; 42, 3 % проводять також предметні уроки та узагальнюючі уроки. Що стосується позаурочної роботи, то серед усіх її видів 96, 1 % учителів систематично використовують лише домашню навчальну роботу, яка полягає, в основному, в опрацюванні дітьми статей підручника і відповідей на запитання після них. 38, 4 % вчителів систематично проводять спостереження за змінами в природі, але жоден не дає учням спостереження на літо. Зі всіх опитаних нами вчителів позакласні заняття на природничу тематику проводять лише 7, 7 %. Те саме стосується і завдань для учнів на літо.

На нашу думку, такий стан справ є неправомірним, оскільки крім традиційних, стандартних і одноманітних форм організації навчання, потрібно проводити й інші форми організації навчального процесу.

2.2 Методика проведення різноманітних форм роботи під час вивчення природознавства в 3 класі

Одним із завдань вчителя початкової школи є через навчальний матеріал природознавства, тобто через засвоєння фактів, явищ, процесів якоїсь частини оточуючого світу, через правильно організовану діяльність з об’єктами, в яких ці факти, явища і процеси задіяні, допомогти дитині пізнати не лише навколишній світ, але й себе самого і забезпечити всім дітям у змісті матеріалу, що вивчається, набуття життєво необхідних знань, умінь і навичок.

Проведений нами теоретичний аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури із досліджуваної проблеми дозволив зробити припущення, що лише систематичне поєднання вчителем різних форм організації навчального процесу під час вивчення природознавства (усіх типів уроків, різних видів позаурочної та позакласної робіт) може сприяти формуванню у дітей правильних природничих уявлень і понять та взаємозв’язків між ними.

З метою перевірки правильності даного припущення ми вдалися до проведення упродовж 2007-2008 навчального року формувального експерименту на базі Перепельницької та Млинівської загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів Зборівського району Львівської області.

Експериментальним навчанням було охоплено 24 учні 3 класу Перепельницької загальноосвітньої школи. Відповідна кількість учнів 3 класу Млинівської загальноосвітньої школи — 23 учні — була обрана для порівняння результатів навчання за експериментальною та традиційною методиками. Експериментальний і контрольний клас ми підібрали приблизно з однаковим складом учнів за рівнем навчальних досягнень.

Розглянемо детальніше використану нами методику проведення різноманітних форм організації навчання під час вивчення природознавства в 3 класі. Проілюструємо, як ми використовували різні форми організації навчання.

Розглянемо зразки конспектів різних типів уроків, які були проведені в експериментальному класі.

Вивчаючи тему „ Вступ. Що таке природа. Охорона природи ” ми використали урок вивчення нового матеріалу.

Мета уроку: ознайомити зі змістом і метою природознавства в 3 класі; узагальнити і розширити знання учнів про різноманітність природи; формувати поняття „нежива” і „жива природа”; узагальнити знання учнів про значення природи в житті людей та їх вплив на довкілля; ознайомити із заходами по охороні природи; розвивати спостережливість, удосконалювати вміння порівнювати і встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати почуття стурбованості за сучасний стан природи, бережне ставлення до неї.

Обладнання: ілюстрації із зображенням тіл неживої і живої природи, речей, виготовлених людиною, рідкісних рослин і тварин України; репродукції картин живопису із зображенням природних краєвидів; плакати з охорони природи.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Спостереження за змінами в природі.

— Який стан неба сьогодні?

— Чи є вітер?

— Чи є опади? Які?

— Запишіть результати спостережень у календарі спостережень.

— Які зміни відбулися в житті рослин і тварин із приходом осені?

— Яку роботу виконують люди на полях, у садах, на городах?

ІІІ. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

— Відгадайте загадки. (Відгадки вчитель записує на дошці).

— Як назвати одним словом все те, що ви відгадали? (Природа).

Де б ми з вами не були, чим би не займались, над нами завжди світить Сонце, ми дихаємо повітрям, п’ємо воду, споживаємо рослинну або тваринну їжу, нас оточують люди, рослини, тварини. Усе це належить до природи.

— На уроках якого предмету ви вже знайомилися із природою?

— Про що ви дізналися на цих уроках?

На уроках із предмету „Я і Україна” ви вже познайомилися із такими складовими природи, як Сонце, вода, повітря, ґрунт, рослини, тварини та їх значенням для життя людини. Проте, ще багато незвіданого таїть у собі природа, і щоб її пізнати, треба бути дуже уважним, вміти спостерігати за тим, що відбувається навколо.

Сьогодні ви дізнаєтесь про те, що будете вивчати на уроках природознавства у 3 класі, розширите свої знання про природу і про те, як до неї потрібно ставитись.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про зміст і завдання природознавства в 3 класі.

— Відгадайте загадку.

Що за книга — без букв, без сторінок,

А багато чого навчить? (Книга природи)

У цю книгу ми зазирнемо на уроках природознавства. На цих уроках ви дізнаєтесь: що нас оточує і з чого воно складається; як дізнатися про висоту Сонця на небосхилі; чому термометр показує температуру повітря; які цікаві властивості мають вода і повітря; чому без повітря і води не можуть існувати рослини, тварини і люди; що знаходиться в надрах Землі та на її поверхні; чому ґрунт називають багатством; як живуть рослини і тварини; як побудований організм людини і як працюють різні його частини та багато іншого. Ви навчитеся користуватися термометром, визначати довжину тіні від гномона, виконувати досліди, визначати пульс, розпізнавати рослин і тварин, складати схеми і заповнювати таблиці, спостерігати за погодою та явищами природи.

— Які вірші і оповідання про природу ви знаєте? Хто їх автор?

2. Бесіда з елементами практичної роботи з метою формування понять «природа», «жива і нежива природа». (На дошці розміщені ілюстрації із зображенням тіл природи, між якими є дві речі, виготовлені людиною.)

— Назвіть, що зображено на ілюстраціях, і знайдіть, що тут зайве.

— Чому це є зайвим?

Зайвими є ілюстрації, на яких зображені речі, виготовлені людиною. Заберемо їх, і залишиться лише те, що належить до природи. Отже, природа — це все, що нас оточує, крім того, що зроблено людиною.

— Пригадайте, якою буває природа?

— Поділіть те, що зображено на малюнках на дві групи. Дайте назву кожній групі. (Відповіді учнів і хід міркувань записуються на дошці у вигляді схеми).

— Чому природу поділили на живу і неживу? Чим живе відрізняється від неживого? Визначимо, які ознаки властиві живим організмам.

— У багатьох є домашні тварини. Пригадайте, чи змінюються вони. Як саме?

— Як доглядають за тваринами?

— Пригадайте, чи повністю нерухоме тіло тварини, коли вона спить?

Отже, те, що належить до живої природи (або живі організми), народжується, живиться, дихає, росте, розмножується і вмирає. Це характерні ознаки живої природи, до якої належать тварини, рослини та люди.

3. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про значення природи в житті людини та про вплив людини на природу.

— Чи може людина існувати без природи? Чому ви так вважаєте?

— Що дає людині нежива природа? Що дає жива природа?

Людина — частина живої природи, яка живе серед природи і бере від неї все необхідне для життя, а саме: повітря, воду, продукти харчування, корисні копалини.

Колись давно люди брали від природи набагато менше. У них не було ані фабрик, ані заводів, ані сучасних жител. Якщо полювання було невдалим, доводилося голодувати. Сильні морози чи засухи загрожували загибеллю.

Але поступово у людей з’явилися поля і ферми, заводи і тепле житло, машини та багато іншого. І тоді людям здалося, що вони вже не залежать від природи, що вони сильніші за неї і можуть робити з нею все, що завгодно. Озброївшись могутньою технікою, люди вирішили, приборкати природу. Люди створили сотні різноманітних машин, які збільшили можливості їхнього впливу на природу. Наприклад, сучасний екскаватор своїм ковшем за один раз може захопити стільки ґрунту, скільки одній людині лопатою треба копати тиждень (25 тонн).

— До чого призвело приборкання природи?

Це призвело до забруднення повітря і води, руйнування ґрунтів, загибелі лісів, зникнення багатьох видів рослин і тварин. І люди зрозуміли: вони зв’язані з оточуючою природою і так само залежать від неї, як дерево від коренів; якщо вони доведуть природу до загибелі, то й самі загинуть.

Ви повинні це знати і пам’ятати. Адже незабаром ви будете дорослими, і від вас залежатиме, чи буде здоровою наша планета і люди на ній.

— Як впливає на рослин, тварин і людей забруднення повітря, води, ґрунту?

Рослини і тварини дуже болісно реагують на забруднення середовища. Кількість їх зменшується, а деякі і зовсім гинуть, зникаючи з лиця Землі. Люди, які живуть у забруднених місцях, часто хворіють.

— Що ще є причиною зникнення багатьох видів рослин і тварин?

Багато рослин і тварин зовсім зникли через хижацьке винищення їх людиною. Уже ніколи ніхто не побачить дикого бика — тура, дикого коня — тарпана. Під загрозою зникнення опинились: кіт лісовий, зубр, хохуля, тхір степовий, беркут, дрохва, лелека чорний та багато інших тварин. Лише в Україні нараховується більше 150 видів рідкісних і зникаючих тварин та понад 200 видів рослин.

Причиною зникнення і зменшення кількості рослин та тварин стало також вирубування лісів, осушення боліт, розорювання степів. Зникли рослини, тваринам не стало чим живитися, де будувати житло, де ховатись від ворогів.

4. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про заходи з охорони природи.

— Отже, наша планета серйозно «захворіла». Хто в цьому винен?

— Що потрібно робити для того, щоб оздоровити Землю?

— Чим забруднюється навколишнє середовище?

Природа забруднюється внаслідок аварій кораблів, які перевозять нафту (танкерів), відходами фабрик, заводів, тваринницьких ферм, неочищеними каналізаційними водами, сміттям, газами, які викидають у повітря автомобілі, фабрики і заводи.

— Що роблять для того, щоб не забруднювалась природа?

На фабриках і заводах будують очисні споруди, щоб у повітря і воду не потрапляли шкідливі речовини. Автомобілі переводять на газове паливо. У містах для перевезення пасажирів усе більше використовуються тролейбуси, трамваї, метро — тобто транспорт, який працює, використовуючи електроенергію, внаслідок чого в повітря не викидаються шкідливі гази.

— Що роблять для того, щоб зберегти й примножити світ рослин і тварин?

Забороняють вирубувати ліси. Заготовка деревини ведеться тільки у спеціально дозволених місцях. На вирубаних територіях насаджують нові ліси.

Полювання на диких тварин ведеться тільки за спеціальним дозволом мисливських господарств. Створюються заповідники, заказники, національні парки, у яких законом охороняються рідкісні й зникаючі рослини і тварини.

Рідкісних та зникаючих рослини і тварини заносять до «Червоної книги». У нашій країні «Червону книгу» вперше було видано в 1980 році. Рослини і тварини, занесені до «Червоної книги», охороняються законом, їх не можна знищувати.

— Як ви вважаєте, чому книгу, в яку записують рідкісні та зникаючі рослини й тварини, назвали «Червоною»? Про що свідчить червоний колір, наприклад, у світлофорі?

«Червона книга» названа так тому, що червоний колір — це сигнал, який попереджає про небезпеку, що нависла над великим багатством природи — рослинами і тваринами. Ця книга звертається до людей зі словами: «Зупиніться! Подумайте, що робите і до чого це призведе!».

На «червоних» сторінках «Червоної книги України» вже налічується понад 200 видів рослин та майже 150 видів тварин. Це такі рослини: сон-трава велика, півонія вузьколиста, лілія лісова, тюльпан Шренка, підсніжник звичайний, шафран Гейфеля, венерині черевички звичайні, любка двохлиста, цибуля ведмежа, беладона звичайна, вовчі ягоди пахучі, ковила волосиста та інші. Із тварин до «Червоної книги» занесені: зубр, кіт лісовий, тхір степовий, хохуля звичайна, пугач, дрохва, журавель сірий, сокіл-балобан, орлан-білохвіст, орел степовий, орел-беркут, лелека чорний та інші.

— Який внесок у справу охорони природи можуть зробити молодші школярі?

V. Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

1. Робота в зошиті з друкованою основою [33].

а) колективне виконання завдань 1-3 (с. 14);

б) самостійне виконання завдання 4 (с. 15).

Завдання для застосування знань.

— Чим відрізняється жива природа від неживої?

— Доведіть, що книжка не належить до природи?

— Доведіть, що людина — частина живої природи.

— Доведіть, що людина не зможе існувати без природи.

3. Дидактична гра «На що скаржиться природа?».

Учні класу діляться на дві команди. 1 команда подає сигнал тривоги, в якому йдеться про те, на що скаржиться природа, якої шкоди їй завдають люди. 2 команда — «лікарі природи». Вони повинні дати пораду, як допомогти природі, щоб вона не страждала.

VI. Підсумок уроку.

— Про що ви дізналися на сьогоднішньому уроці?

— Що належить до природи?

— На які дві групи поділяється природа?

— Як потрібно ставитися до природи?

VIІ. Завдання додому.

Опрацювати статтю в підручнику на с. 74-79. Дати відповіді на запитання після тексту.

Вивчаючи тему „Дерева, кущі, трав’янисті рослини. Якими бувають дерева, кущі, трав’янисті рослини” ми провели урок-екскурсію.

Мета уроку: формувати поняття „дерево”, „кущ”, „трав’яниста рослина”, „хвойні” та „листяні” дерева і кущі, формувати уявлення про однорічні, дворічні та багаторічні рослини; формувати вміння порівнювати та виділяти істотні ознаки життєвих форм рослин, розпізнавати дерева, кущі, трави, хвойні та листяні дерева, однорічні, дворічні та багаторічні рослини; розвивати спостережливість, вміння порівнювати, знаходити істотні ознаки; виховувати бережливе ставлення до природи, естетичне сприймання рослинного світу.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку. Підготовка до екскурсії.

— Всі готові вирушати на екскурсію в ліс?

ІІ. Повідомлення теми і мети екскурсії.

На нашій екскурсії нам потрібно сформувати поняття: «дерева», «кущі», «трав’янисті рослини», «хвойні та листяні дерева та кущі», навчитися виділяти їх істотні ознаки.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Практична робота.

— Відгадайте загадку:

Батько тисячі синів має,

Кожному шапочку справляє

А сам не має. (Дуб)

— Дуб — це дерево. Знайдіть дуб серед рослин парку. Розглянемо, з яких органів він складається.

— Орган, який знаходитися під землею і ми його не бачимо?

— Що далі йде від кореня?

— Скільки стебел у дерева?

— Яке стебло?

— Як інакше називається стебло у дерева?

— Що ще є на дереві?

Отже, ми розглянули дерево на прикладі дуба. Але якщо ви уважно поглянете навкруги то побачите, що є багато різних дерев.

— Які дерева ростуть у лісі?

— Що є спільним для усіх дерев? За якою ознакою вони схожі?

— Тепер розглянемо ліщину. Чи можемо ми назвати її деревом? Щоб відповісти на це питання потрібно розглянути, з яких органів вона складається.

— Орган, який знаходитися під землею і ми його не бачимо?

— Що дальше йде від кореня?

— Скільки стебел у ліщини?

— Які стебла?

— Які органи ще є на ліщині?

Отже, ліщина — це кущ, тому що вона має багато стебел.

— Які ще кущі ростуть у лісі?

— Що є спільним для усіх кущів? За якою ознакою вони схожі?

— А ще розглянемо трав’янисту рослину, на прикладі ромашки. З яких органів вона складається?

— Орган, який знаходитися під землею?

— Що дальше йде від кореня?

— Яке стебло у ромашки?

— Що ще є на ромашці?

— Які ще трав’янисті рослини ростуть у парку?

— Що є спільним для усіх трав? За якою ознакою вони схожі?

Розглянувши дуб, ліщину і ромашку, ми можемо зробити висновок, що ці рослини відрізняються стеблами: у дерева одне дерев’янисте стебло — стовбур, у куща багато дерев’янистих стебел; у трав’янистих рослин стебло м’яке, соковите.

2. Бесіда з елементами розповіді з метою формування понять «хвойні та листяні дерева і кущі».

— Розглянете гілочки клена і ялини, а також цілі рослини. Порівняйте їх. Чим вони подібні між собою? Чим відрізняються?

Спільними ознаками є те, що це — дерева. У них є корінь, стовбур, листя. Відрізняються вони тим, що у клена листки широкі, а у ялини — вузенькі, схожі на голки.

За зовнішнім виглядом та будовою листків дерева поділяються на листяні та хвойні. У листяних дерев листя широке, а у хвойних — вузеньке. Воно схоже на голки і називається хвоєю. Листяні дерева кожної осені скидають листя, а хвоїнки на хвойних деревах тримаються по 2-3 роки і опадають не одночасно. Тому хвойні дерева цілий рік зелені. Лише у модрин восени опадає вся хвоя.

— Розгляньте бузок і ялівець. Порівняйте їх. Чим вони подібні між собою? Чим відрізняються?

Спільними ознаками є те, що це — кущі. У них є корінь, кілька дерев’янистих стебел, листя. Відрізняються тим, що у бузку листки широкі, а у ялівця — вузенькі схожі на голки.

За зовнішнім виглядом та будовою листя, кущі як і дерева, поділяються на листяні і хвойні. У листяних кущів листя широке, а у хвойних — вузеньке (хвоя). Як і дерева, листяні кущі кожної осені скидають листки, а хвойні кущі вічнозелені.

— Поміркуйте, коли рослина народжується.

Рослина народжується тоді, коли насіння, потрапивши у сприятливі умови, проростає.

— Скільки років можуть жити дерева і кущі з того часу, як народилися?

Вік багатьох дерев дуже довгий, набагато довший ніж вік тварин і людини. Якщо кінь або собака можуть дожити до 15-20 років, то для дерева — це тільки дитинство. Сосна вважається дорослою у 70 років, а дуб — не раніше, як у 100 років.

Щороку дерева і кущі утворюють насіння. Отже, дерева і кущі живуть багато років, тому їх називають багаторічними рослинами.

3. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлень про однорічні, дворічні та багаторічні трав’янисті рослини.

— Щоб знайти відповідь на запитання, яка тривалість життя трав’янистих рослин, пригадайте, які рослини щороку висівають на городах і полях.

— Назвіть ті рослини, у яких після проростання утворюються не лише корінь, стебло, листки, а також квіти та плоди з насінням, і восени вони відмирають.

Навесні ці рослини проростають із насіння. Спочатку виростає корінь, стебло і листки. На початку літа вони цвітуть і з квітів утворюються плоди з насінням. Восени ці рослини відмирають.

— Скільки живуть ці трав’янисті рослини? Якими вони є за тривалістю життя?

Соняшник, квасоля та інші перелічені рослини, живуть один рік, тому їх називають однорічними рослинами. Однорічні рослини протягом одного року, утворюють не тільки корінь, стебло і листки. Вони цвітуть, утворюють плоди з насінням і відмирають. На другий рік, щоб отримати від них плоди і насіння, їх потрібно знову висівати.

Із названих рослин, у нас ще залишилися петрушка, морква, буряк і капуста. У моркви, на відміну від гороху, потовщений корінь, а також відсутні квіти, плоди і насіння. Навесні морква проростає із насіння. У неї виростають лише корінь, коротке стебло і листки. Протягом літа морква росте і накопичує у коренеплоді поживні речовини. Восени стебло і листки відмирають, а коренеплід зимує в ґрунті. Навесні з кореня моркви виростають листки і довге стебло, яке несе квіти, з яких утворюються плоди з насінням. Восени, після дозрівання насіння, морква відмирає.

Морква, а також буряк, петрушка, капуста живуть два роки, отже, — це дворічні трав’янисті рослини. Дворічні рослини протягом року життя утворюють лише корінь, коротке стебло і листки, а також накопичують у корені (морква, буряк, петрушка) чи стеблі (капуста) поживні речовини. На другий рік вони цвітуть, дають плоди з насінням і відмирають.

Крім того є ще багаторічнітрав’янисті рослини, у яких є кореневище, цибулини або бульби з накопиченими поживними речовинами. Багаторічних рослин у природі дуже багато. Цибулини є у тюльпана, часнику, цибулі, нарциса, гладіолуса. Кореневище є у конвалії, півників, кропиви, пирію, осоту, щавлю. Бульби є у топінамбуру, картоплі.

Отже, трав’янисті рослини є однорічними, дворічними і багаторічними.

ІV. Підсумок уроку.

— Що нового ви дізналися на екскурсії?

— А про що почули вперше?

— Що ви запам’ятали цікавого про дерева та кущі? А про трав’янисті рослини?

— Чим відрізняються однорічні трав’янисті рослини від багаторічних?

— Чи можуть дерева бути однорічними? Чому?