Теоретичне значення роботи.

Визначено концептуальні і теоретико-методичні засади використання різних мистецтв у процесі вивчення української літератури в старших класах загальноосвітньої школи.

Створено й теоретично обґрунтовано методичну систему вивчення української літератури у взаємозв'язках із різними видами образотворчості, у якій мистецтво слова розглядається як один із складників культури, типологічно зв'язаний з іншими мистецтвами.

Розроблено педагогічну технологію реалізації інноваційної авторської методики з урахуванням специфіки різних видів мистецтв, що є теоретичним підґрунтям для подальшого вдосконалення літературної освіти учнів загальноосвітніх шкіл.

Визначено ефективні форми, методи і прийоми вивчення української літератури у взаємозв’язках із різними видами мистецтв у старших класах загальноосвітньої школи.

Практичне значення дослідження зумовлене тим, що в ньому розроблено психолого-педагогічні засади вивчення української літератури у взаємозв’язках із різними видами мистецтв у старших класах загальноосвітньої школи, змодельовано педагогічну систему комплексного вивчення літератури і суміжних мистецтв.

Ця система розширює сферу мистецької діяльності учнів на уроках літератури, сприяє інтерпретації тексту літератури як тексту культури.

Крізь призму досліджуваної проблеми здійснено комплексний аналіз сучасних програм і підручників із літератури і запропоновано розроблений у співавторстві з творчим колективом (керівник Волошина Н.Й.) проект програми з укра­їн­ської літератури для 5-12 класів загальноосвітньої школи, в якому реалізуються ідеї культурологічного підходу; автором дисертації започатковано в проекті програми нову рубрику " Мистецькі аналогії", метою якої є формування духовної культури школяра в тісному зв'язку з культурою народу, розвиток особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і творення художніх образів, потреби в творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні.

Дослідження відкриває нові можливості вдосконалення й істотного корегування не тільки шкільних програм, а й підручників, посібників з літератури, пропонує словесникові конкретну методику.

Особистий внесок автора. Дисертант самостійно розробила теоретико-методичні засади вивчення української літератури у взаємозв'язках із різними видами мистецтв у старших класах загальноосвітньої школи, окреслила систему роботи вчителя-словесника в означеному напрямі, удосконалення яких детермінується зміною парадигми освіти в напрямі демократизації, гуманізації, інтеграції, фундаменталізації та глобалізації освіти. Керувала дослідно-експериментальною роботою за самостійно підготовленими моделями комплексної взаємодії мистецтв у процесі вивчення художніх творів і біо­графії письменника. Отримані наукові результати, що виносяться на захист, є особистим досягненням здобувача.

Вірогідність наукових результатів і висновків забезпечується:

- методологічним обґрунтуванням вихідних положень дослідження;

- репрезентативністю джерелознавчої бази, фактологічного матеріалу;

- усебічним теоретичним аналізом проблеми;

- опорою на сучасні досягнення філософських, естетичних, мистецтво­знавчих і психолого-педагогічних дисциплін;

- відповідністю використаних методів дослідження його меті та завданням;

- експериментальною перевіркою провідної педагогічної парадигми;

- статистико-математичним аналізом одержаних результатів.

Апробація результатів дисертації здійснювалася на міжнародних, усеукраїнських, обласних науково-практичних конференціях, семінарах, у виступах перед учителями української мови і літератури, директорами, працівниками райво і райметодкабінетів. Серед них - Усеукраїнська наукова конференція присвячена 100-річчю від дня народження Т.Осьмачки „Творчість і доля Т.С.Осьмачки в контексті українського письменства ХХ століття" (Черкаси, 1995); Міжнародна науково-практична конференція „Система неперервної освіти: здобутки, пошуки, проблеми" (Чернівці, 1996); Усеукраїнська науково-практична конференція „Україно­знавство у педаго­гічному процесі освітніх установ" (Івано-Франківськ, 1997), Міжвузівська науково-практична конференція „Шляхи підвищення ефективності сучасного уроку мови і літератури" (Ніжин, 1997); Усеукраїнська наукова конференція „Ольга Кобилянська: погляд на життя і творчість з кінця ХХ ст.": До 135-річчя від дня народження письменниці (Чернівці, 1998); Усеукраїнська науково-практична конференція „Нове прочитання творчості М.М.Коцюбинського" присвячена 135-річчю з дня народження письменника (Чернігів, 1999); Усеукраїнська науково-практична конференція „Зміст і структура шкільної освіти в 12-річній школі" (Глухів, 2002); Міжнародна науково-практична конференція „Визначні жінки Чернігівщини" (Чернігів, 2002); Міжвузівська науково-практична конференція „Григорій Сковорода - мислитель, письменник, педагог" присвячена 280-річчю з дня народження Григорія Сковороди (Черкаси, 2002), Усеукраїн­ська науково-практична конференція „Громадянське виховання молоді засобами мови та літератури" (Полтава, 2003). Усеукраїнська науково-практична конференція " Біографія М.Коцюбинського в контексті його творчої та епістолярної спадщини" присвячена 140-річчю від дня народження письменника (Чернігів, 2004).

Результати дослідження впроваджувалися в процесі вивчення україн­ської літератури в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №24 м. Івано-Франківська (довідка №119), у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №18 м. Івано-Фран­ківська (довідка №104), у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №13 м. Івано-Франківська (довідка №349), в Українській гімназії №1 м. Івано-Франківська (довідка №81), загальноосвітній школі-ліцеї №23 Прикарпат­ського університету імені В.Стефаника м. Івано-Франківська (довідка №143), Косівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1 Івано-Франківської області (довідка №31), Косівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2 Івано-Франківської області (довідка №128), Рожнівській загальноосвітній школі-колегіумі І-ІІІ ступенів імені Ф.Погребенника Косівського району Івано-Франківської області (довідка №155), Косівській школі-інтернаті-гімназії І-ІІІ ступенів Івано-Франківської області (довідка №66), Уторопській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Косівського району Івано-Франківської області (довідка №29), Кам'янець-Подільській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2 Хмельницької області (довідка №29), Кам'янець-Подільській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №7 Хмельницької області (довідка №201), загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №5 м. Черкас (довідка №102), загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2 м. Славутича Київської області (довідка №01-44-70), середній загальноосвітній школі №14 м. Чернівців (довідка №256), середній спеціалізованій загальноосвітній школі №22 м. Чернівців (довідка №308), середній загальноосвітній школі №31 м. Чернівців (довідка №241), Киїнській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Чернігівського району Чернігівської області (довідка №284), загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1 м. Бахмача Черні­гівської області (довідка №21), загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №4 м. Бахмача Чернігівської області (довідка №42), Батуринській загальноосвітній школі Бахмацького району Чернігівської області (довідка №817), Куликівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Куликівського району Чернігівської області (довідка №127), Сокиринській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Срібнянського району Чернігівської області (довідка №17), Ічнянській гімназії імені С.Васильченка Чернігівської області (довідка №18), загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №7 м. Чернігова (довідка №71), загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №3 м. Чернігова (довідка №1), Талалаївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Талалаївського району Чернігівської області (довідка №53), колегіумі №11 м. Чер­нігова (довідка №320).

Матеріали дисертаційного дослідження впроваджувалися в навчальний процес філологічного факультету Глухівського державного педагогічного уні­верситету (довідка №1084). Пропонована методика й результати її впровадження обговорювалися на засіданнях кафедри української літератури, отримали високу оцінку викладачів. З урахуванням експериментальної програми було вдосконалено " Шкільний курс української літератури з методикою його ви­кладання", спецкурси " Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника", " Професійна компетенція вчителя української мови й літератури", програму педагогічної практики для студентів філологічного факультету.

Результати наукових досліджень використовувалися викладачами філологічних факультетів Миколаївського, Ніжинського, Черкаського університетів під час занять із курсу методики літератури й отримали схвальні відгуки як від науковців, так і студентів.

Апробація дисертаційного дослідження і впровадження її окремих положень у практику здійснювалися під час читання курсу методики української літератури та авторських курсів у Чернігівському інституті післядипломної освіти педагогічних працівників, а також курсу історії української літератури в Чер­нігівському державному педагогічному університеті імені Т.Г.Шевченка.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 56 праць, з яких одноосібна монографія, 6 навчально-методичних посібників для вчителів і студентів (серед них два рекомендовані Міністерством освіти і науки України, один Інститутом педагогіки АПН України), 28 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 4 методичні рекомендації, 6 статей у науково-методичних збірниках, 10 - у матеріалах і тезах конференцій, проект програми з української літератури для 5-12 класів.

Одноосібних праць - 50. Загальний обсяг особистого внеску становить понад 70 друкованих аркушів.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, шістьох розділів, висновків до окремих параграфів та до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (574 найменувань), додатків. Повний обсяг дисертації 579 сторінок (основний - 390).

Результати кандидатської дисертації " Вивчення української літератури у взаємозв'язку з образотворчим мистецтвом у старших класах загально­освітньої школи" у тексті докторської дисертації не використовувалися.