Практичне заняття 1 3 страница

Оперативне вирішення поточних питань здійснюється ви­конавчим органом СП— виконавчою дирекцією, до складу якої входять комерційний, технічний, фінансовий директора та директор по персоналу.

Спільне підприємство може утворювати такі фонди: ре­зервний (страховий) фонд, фонд розвитку виробництва і соціального розвитку, представницький фонд та інші фонди, кошти яких необхідні для забезпечення нормальної діяльності СП.

Прибуток СП визначається як решта надходжень від ви­робничо-господарської діяльності, яка залишається в розпоря­дженні підприємства після відшкодування матеріальних вит­рат, виділення коштів на оплату праці, сплати процентів за ко­ристування кредитними коштами банків, розрахунки з по­датковою службою, відрахування належних сум для створен­ня і поповнення статутного фонду, відшкодування збитків від реалізації продукції.

За рішенням Ради учасників визначається порядок вико­ристання прибутку.

Продукція СП не підлягає ліцензуванню і квотуванню за умови її сертифікації як продукції власного виробництва.

Податки сплачуються спільними підприємствами відповідно до українського законодавства.

Суперечки між партнерами спільних підприємств розгля­даються в судах та/або арбітражних судах України або за до­мовленістю сторін у третейських судах, у тому числі за кордо­ном.

План практичного заняття

Питання для обговорення

1. Поняття та специфіка спільного підприємництва.

2. Мотивація створення СПІ.

3. Процес створення СПІ

8.3. Тестові завдання.

1.Діяльність, що базується на співробітництві між суб’єктами господарської діяльності даної країни та іноземними суб’єктами господарської діяльності і на спільному розподілі результатів та ризиків від її здійснення – це:

А) спільне підприємство;

Б) спільне підприємництво;

В) обидва варіанти вірні.

2. Господарські підприємницькі структури, які утворюються різнонаціональними засновниками та характеризуються наявністю спільного майна, спільним управлінням та спільним розподілом прибутку й ризику – це:

А) спільне підприємство;

Б) спільне підприємництво;

В) обидва варіанти невірні.

3.Кооперація і спільне підприємство – це поняття, які є:

А) тотожними;

Б) взаємопов’язаними, але не замінюючими один одне;

В) взаємозамінюючими.

4.Які з перерахованих типів не є типом спільного підприємництва?

А) холдинг;

Б) командитне товариство;

В) приватне підприємство.

5.Який з перерахованих типів є типом спільного підприємництва?

А) товариство з обмеженою відповідальністю;

Б) приватне підприємство;

В) споживча спілка.

6.Яким організаційно-інституційним шляхом з нижче перерахованих можна заснувати спільне підприємство?

А)купівля зарубіжним інвестором частки власності діючого підприємства, пакету його акцій;

Б)створення заінтересованими сторонами-засновниками нової підприємницької організації;

В) обидва варіанти вірні.

7. За інституційною природою виділяють таких суб’єктів інвестування:

А) державні, приватні, змішані;

Б) державні і приватні;

В)державні, приватні, змішані і міжнародні організації.

8.Інвестиції можуть бути вкладеними у:

А) валюті, цінних паперах та грошових вимогах;

Б) правах на інтелектуальну власність і господарську діяльність, послугах;

В) обидва варіанти вірні.

9.Інвестиції можуть мати форму:

А) концесії;

Б) повного викупу;

В) обидва варіанти вірні.

10.На масштабність динаміку, результативність СП не впливають наступні фактори:

А) політичні;

Б) глобально-економічні;

В) демографічні.

11.Для учасників СП - експортера капіталу для створення такої господарської організації типовими є такі мотиви:

А) освоєння нових ринків збуту і, відповідно, збільшення прибутку через зростання продажу новим покупцям;

Б) вплив на економіку країни інвестицій;

В) жоден з варіантів не є вірним.

12. Для сторони, що імпортує капітал через створення СП, важливими є такі мотиви:

А) отримання капіталу для подальшого розвитку;

Б) підвищення ефективності господарювання внаслідок кращого забезпечення наявних, відносно надлишкових факторів виробництва, капіталом та технологіями;

В) всі варіанти вірні.

13. Спільними мотивами участі в СП і для інвесторів, і для реціпієнтів капіталу є такі:

А) скорочення обсягів капітальних витрат і ризиків під час створення спільних виробничих потужностей;

Б) спільний поділ прибутку;

В) обмін досвідом.

14. Система регулювання діяльності СП формується на законодавчому полі України через такі загальні за­конодавчі нормативні акти:

А) Господарський кодекс України;

Б) Закон України " Про іноземні інвестиції";

В) Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

15.Перші СП в Україні з’явились:

А) після 1991-го року;

Б) після 1950-го року;

В) у 80-х роках.

16.До найбільш інвестиційно привабливих регіонів України можна віднести:

А) Західний;

Б) Південний;

В) Донбаський.

17. Найбільш типовою для України моделлю спільного підприємництва є:

А) координація виробничого процесу, відповідно до якого відбувається обмін вузлами та деталями з наступним складанням готової продукції на підприємстві одного або двох партнерів;

Б) об’єднання виробничих потужностей обох сторін і налагодження виробництва у одній країні;

В) виробнича кооперація у сфері послуг.

8.4. Ситуаційні завдання

Задача 1. Українсько-італійське спільне підприємство, частина іноземного капіталу в якому складає 15% ввозить на територію України офісні меблі більш ніж на 50% виготовлені в Ізраїлі, як внесок у статутний фонд підприємства у такому асортименті (див. Табл. 1).

Таблиця 1.

Асортимент ввізної продукції

Визначте загальну суму платежів у бюджет, що має здійснити СП. У своїх розрахунках використайте дані табл. 2, 3.

Таблиця 2.

Умовні дані для розрахунків

Таблиця 3.

Структура витрат в ціні контракту

Задача 2. СПІ ввозить в рахунок статутного фонду устаткування друкарське, частина якого (50%) було реалізовано на внутрішньому ринку. Визначити суму платежів, які необхідно сплатити до бюджету при ввозі даного устаткування в Україну.

Таблиця 1.

Вихідні умови для розрахунків

Таблиця 2.

Структура витрат до ціни контракту

Додаток: 1. ПДВ – 20%;

2. Митний зір за митне оформлення товару – 0, 2%., але не більше еквіваленту 1000 $.

3. Ставки мита та акцизного збору у відповідності до нормативних документів.

8.5. Інформаційні джерела

1. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть: Навч. посiбник / А.П. Рум’янцев; Н.С. Рум’янцева. - К.: Центр навчальної лiтератури, 2004. - 375 с.
2. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприємств: Пiдручник / За ред. I.В. Багрова. - К.: Центр навчальної лiтератури, 2004. – С. 127-136.
3. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприємства: Навч. посiбник / М.I. Дiдкiвський. - К.: Знання, 2006. – С. 173-176.
4. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприємства: Опорний конспект лекцiй / О.В. Пазинiч. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2003. – С. 74-81.
5. Органiзацiя зовнiшньоекономiчної дiяльностi вiтчизняних підприємств / Багрова, I.В., Гетьман, О.О., Власюк, В.Є. / / Мiжнародна економiчна дiяльнiсть України: Навч. посiбник / Багрова, I.В., Гетьман, О.О., Власюк, В.Є.. - К., 2004. - С.186-192.
6. Основи зовнiшньоекономiчної дiяльностi: Пiдручник / О.П. Гребельник. - К.: Центр навчальної лiтератури, 2004. – с. 287-298.
7. Основи зовнiшньоекономiчної дiяльностi: Навч. посiбник / О.П. Гребельник; О.О. Романовський. - М.: Демiур, 2003. – С. 224-235.

Тема 9. Економічна ефективність ЗЕД підприємства.

9.1. Методичні поради до вивчення теми

Економічне обґрунтування рішень, які приймаються стосовно ЗЕД підприємства, здійснюються на основі розрахунку різних показників економічної ефективності. Всю систему цих показників можна поділити на дві групи:

Показники ефекту – визначаються як абсолютні величини, виражаються у відповідних грошових одиницях, як різниця між результатами та витратами.

Показники ефективності – визначаються як відношення результатів до витрат і виражаються у відсотках.

Під ре­зультатами розуміють грошове, вартісне оцінювання отрима­ного прибутку для підприємства: грошові надходження за відправлену продукцію, виконані роботи та послуги, вартість отриманого товару, робіт, послуг та ін.

Під витратами ро­зуміють грошове, вартісне оцінювання виробничих ресурсів, які залучилися у господарський обіг: вартість сировини, ма­теріалів, енергії, трудових ресурсів, послуг сторонніх організацій, обов'язкові відрахування в різноманітні державні фонди та інші витрати, без яких торгова угода не може бути здійснена.

На рівні підприємства під економічною ефективністю зовнішньоторговельних операцій розуміють ступінь збільшен­ня доходу від цих операцій.

Критерієм економічної ефектив­ності зовнішньоторговельних операцій є прибуток як основна міра ефективності.

Визначення ефективності зовнішньоекономічних опе­рацій зумовлює ступінь зацікавленості підприємства у виході на світовий ринок, дає змогу обґрунтувати окремі пропозиції щодо закупівлі та продажу певних товарів. Одержані дані мо­жуть бути використані при розробці планів експорту та імпор­ту підприємства, при оцінюванні структури та напрямів зовнішньоторговельного обігу.

Принципи розрахунку показників ефективності зовнішньоекономічної операції.

· найповніший облік усіх складових витрат і результатів.

· необхідність порівняння з базовим варіантом.

· приведення витрат і результатів до однієї бази зіставлення;

· приведення різних за часом витрат і результатів до одного моменту часу;

· наявність достовірності інформації, системи збору та аналізу інформації.

Конкретний розрахунок показників ефективності залежа­тиме значною мірою від виду зовнішньоекономічної операції, ЇЇ мети, умов та інших особливостей і конкретної угоди.

Економічний ефект від експорту.

ЕЕ екс= Нгрн + Нвал * Квал – Векс, де:

ЕЕ екс - економічний ефект від експорту, грн.;

Нгрн - надходження від обов’язкового продажу частини валютної виручки державі, грн.;

Нвал – валютні надходження від експорту, що залишаються в розпорядженні підприємства, грн;

Квал – курс валюти, грн/вал. од.;

Векс – повні витрати підприємства на експорт, грн.

Векс = Сп + Вбуп, де:

Сп – повна собівартість продукції для експортера (собівартість для виробників, або вартість закупки для посередника);

Вбуп – витрати експортера щодо базисних умов поставки.

Економічна ефективність експорту.

Показник доходності витрат на експорт:

Е екс1 = (Нгрн + Нвал * Квал) / Векс.

Показник рентабельності витрат на експорт:

Е екс2 = ЕЕ екс / Векс.

Показник рентабельності експортного обороту:

Е екс3 = ЕЕ екс /(Нгрн + Нвал * Квал)

Показник доцільності експорту:

Е екс4 = ОЕ вн /(Нгрн + Нвал * Квал), де

ОЕ вн – обсяг експортної поставки у цінах внутрішнього ринку.

Економічний ефект від імпорту.

Показник економічного ефекту від імпорту товарів для перепродажу на внутрішньому ринку:

ЕЕ імп = Нвн - Вімп., де:

Нвн – надходження від продажу імпортованого товару на внутрішньому ринку;

Вімп - витрати на імпорт.

Вімп = Взак + Вбуп +ВОвн, де:

Взак - витрати на закупку партії імпортованого товару;

Вбуп - витрати імпортера щодо базисних умов поставки;

ВОвн - внутрішні витрати обігу.

Економічна ефективність імпорту.

Показник доходності витрат на імпорт:

Е імп1 = Нвн / Вімп

Показник рентабельності витрат на імпорт:

Е імп2 = ЕЕ імп / Вімп

Показник доцільності імпорту:

Е імп3 = (Взак + Вбуп) / Свн, де

Свн - собівартість внутрішнього виробництва партії товару, аналогічного імпортованому.

Показник рентабельності продаж імпортованих товарів:

Е імп4 = ЕЕ імп / Нвн

Ефективність імпорту товарів виробничого споживання (ТВС).

Повна ціна споживання імпортованого ТВС

ЦСП = Цз + Ев, де:

Цз - ціна закупки імпортованого ТВС включаючи контрактну ціну і витрати щодо БУП на одиницю продукції;

Ев - експлуатаційні витрати.

Ев = Вс + Вен + Врем + Взч + ЗП, де:

Вс - витрати на закупку матеріалів та сировини на одиницю продукції;

Вен - витрати на паливо та енергію на одиницю продукції4

Врем - витрати на ремонт ТВС;

Взч - витрати на запасні частини для ТВС;

ЗП - витрати на оплату праці робітників, що обслуговують ТВС.

Показник економічності функціонування ТВС:

Е імп5 = Цз / ЦСП

Показник продуктивності витрат на ТВС:

Е імп6 = Оп / Цз

Оп - обсяг продукції, що випускається одиницею даного ТВС за певний період.

Економічний ефект від товарообміну.

ЕЕт/о = Σ Цвt * nt – Σ Beg * ng + C де:

Σ Цвt - ціна реалізації на внутрішньому ринку t- го імпортованого товару;

nt - кількість t–го імпортованого товару;

Σ Beg - витрати на виробництво або закупку експортованого товару;

ng - кількість g–го експортованого товару;

C - сальдо товарообмінної угоди.

С = Σ Цcg * ng - Σ Цct * nt, де:

Σ Цcg - середньосвітова ціна g–го експортованого товару;

Σ Цct - середньосвітова ціна t–го імпортованого товару.

Ефективність діяльності спільного підприємства з іноземними інвестиціями (СПІ).

Есп = (Псп / Всп) – (Пнв/ Внв), де:

Псп - прибуток СПІ;

Всп - витрати СПІ;

Пнв - прибуток національного виробництва підприємства;

Внв - витрати, пов’язані з національним виробництвом (діяльністю національного підприємства).

План практичного заняття

Питання для обговорення

1. Показники ефективності експорту.

2.Показники ефективності імпорту.

9.3. Тестові завдання

1. Що показує рентабельність експортного обороту?

А) прибуток на одиницю експортного обороту;

Б) прибуток на одиницю витрат на експорт;

В) дохід на одиницю експортного обороту;

Г) дохід на одиницю витрат на експорт;

2. Що показує рентабельність витрат на імпорт?

А) суму прибутку на одиницю зовнішньоторговельного обороту;

Б) суму доходу на одиницю зовнішньоторговельного обороту;

В) прибуток на одиницю витрат на імпорт;

Г) дохід на одиницю витрат на імпорт;

3. Що показує показник ЦСП?

А) витрати на закупку та експлуатацію імпортного ТВС;

Б) витрати на закупку імпортного ТВС;

В) витрати на експлуатацію імпортного ТВС;

Г) витрати на рекламу продукції, що випускається на імпортних ТВС.

4. Що показує сальдо товарообміну?

А) різницю у вартості партій товарів за світовими цінами;

Б) різницю у вартості партій товарів за цінами внутрішніх ринків;

В) прибутковість операції4

Г) різницю у витратах контрагентів.

5. Обсяг продукції, що випускається на імпортованому ТВС, на одиницю витрат на нього – це:

А) рентабельність імпорту ТВС;

Б) доходність імпорту ТВС;

В) продуктивність витрат на ТВС;

Г) економічність функціонування ТВС.

6. До якого числового значення повинен наближатися показник економічності функціонування ТВС?

А) 0, 5%

Б) 1, 5;

В) 1;

Г) 0.

7. Які значення показника діяльності імпорту свідчать про те, що імпортувати певний товар доцільно?

А) більше 1;

Б) 0;

В) менше 1;

Г) більше 2.

8. Показник економічного ефекту від імпорту товарів для перепродажу на внутрішньому ринку – це:

А) дохід від імпорту;

Б) прибуток від імпорту;

В) прибутковість імпорту;

Г) витрати на імпорт.

9. Відношення експортної поставки у внутрішніх цінах до валового доходу від експортної поставки – це:

А) показник доцільності експорту;

Б) показник рентабельності витрат на експорт;

В) економічний ефект від експорту;

Г) доходність експорту.

10. Рентабельність витрат на експорт – це:

А) сума прибутку на одиницю витрат на експорт;

Б) сума доходу на одиницю витрат на експорт;

В) сума витрат на експорт на одиницю витрат прибутку;

Г) сума витрат на експорт на одиницю витрат доходу.

11.Критерієм економічної ефективності зовнішньоторговельної операції є:

А) дохід;

Б) рентабельність;

В) прибуток;

Г) доцільність.

9.4. Ситуаційні завдання

Задача 1. Визначити показники ефекту (ефективності) експорту товару, кількість обладнання, яке можна імпортувати за рахунок експорту за умови: експортується партія з 10 од. Товару; затрати на виробництво і експорт складають 200 грн. за одиницю; ціна реалізації на зовнішньому ринку 2000 дол. США за одиницю; ціна імпортованого обладнання на внутрішньому ринку 1000 грн. за одиницю. Обладнання імпортується за ціною 25 млн. рос. руб. Російської Федерації. Курс гривні до російського рубля – 0, 19 копійок.

Задача 2. Визначити ефект, ефективність та мінімально можливу ціну експорту обладнання (міні-млинів) за умови: витрати на виготовлення і експорт – 4500 грн. за одиницю; валютна ціна за одиницю – 6000 тис. дол. США; експорт здійснюється на умовах фірмового кредиту на термін три роки з погашенням рівними частками, при ставці 5% від суми заборгованості за попередній рік; норма дисконтування – 10%.

Задача 3. Підприємство здійснило компенсаційну угоду. На експорт було поставлено 2000 столових наборів і 2000 годинників. Витрати на виробництво 1 набору склали 10 грн., а 1 годинника – 12 грн. Експортна ціна столового набору – 9 дол.США, а годинника – 8 дол.США. При цьому було імпортовано 1500 комплектів білизни і 1480 пар черевиків. Вартість 1 комплекту білизни на внутрішньому ринку 54 грн., 1 пари черевиків – 90 грн. Валютні витрати на оплату 1 комплекту білизни 8 дол.США, 1 пари черевиків – 11 дол.США. Курс долара складає 5, 02 грн. за долар. Знайти економічний ефект від угоди.

Задача 4. Зовнішньоторгова фірма з Марселю отримала замовлення на поставку товару у кількості 1000 одиниць зі згодою здійснити готівковий розрахунок на умовах CIF (м.Перт). На основі цього замовлення марсельська зовнішньоторгова фірма розглядає такі пропозиції:

Яку пропозицію обере зовнішньоторговельна фірма, якщо вона виступає посередником у розрахунках і уже домовилась з фірмою з Перту про ціну 3900 австралійських доларів за одиницю товару? Яку рентабельність матиме зовнішньоторговельна фірма у цій операції.

Курсові співвідношення: 1 євро=2, 5 грн; 1 шв.франк=0, 7 грн; 1 дол.США=5грн.

При розрахунку рентабельності треба розрахувати чистий прибуток, рентабельність доходу і рентабельність затрат. На основі цих розрахунків зробити загальний висновок про рентабельність цієї операції.

9.5. Інформаційні джерела

1. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприємств: Навч. посiбник / За ред. Ю.Г. Козак; За ред. I.Ю. Сiваченко. - 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: Центр навчальної лiтератури, 2006. - 792 с.

2. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприємств: Пiдручник / За ред. I.В. Багрова. - К.: Центр навчальної лiтератури, 2004. - 580 с.

3. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприємства: Навч. посiбник / М.I. Дiдкiвський. - К.: Знання, 2006. - 462 с.

4. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприємства: Опорний конспект лекцiй / О.В. Пазинiч. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2003. - 121 с.

5. Органiзацiя зовнiшньоекономiчної дiяльностi вiтчизняних підприємств / Багрова, I.В., Гетьман, О.О., Власюк, В.Є. / / Мiжнародна економiчна дiяльнiсть України: Навч. посiбник / Багрова, I.В., Гетьман, О.О., Власюк, В.Є.. - К., 2004. - С.237-270.

Термінологічний словник.

Авансові закупівлі –попередні закупівлі продукції в майбутнього імпортера під зобов’язання останнього закупити в нього продукцію в майбутньому.

Базисні умови поставки (БУП) - являють собою сукупність основних обов’язків контрагентів по транспортуванню, страхуванню, упаковці та маркуванню вантажу, по оформленню комерційної документації, вантажних робіт та інших операцій в процесі доставки товарів від продавця до покупця.

“Бай-бек” операції –поставка однією країною іншій комплектного обладнання та інжинірингових послуг з наступним погашенням боргу за рахунок виручки від зустрічної поставки виробленої на цьому обладнанні продукції.

Бартерна операція – це обмін певного товару на інший товар без використання грошової форми розрахунків, відповідно до принципу вартісної еквівалентності обмінюваної продукції.

Бербоут-чартер - це наймання судна без екіпажу; фрахтувальник бере на себе всі витрати щодо його використання і виплачує орендну плату судновласнику.

Валюта платежу – валюта, в якій здійснюється оплата товару.

Валюта угоди – валюта, в якій виражається ціна товару в зовнішньоторговельній угоді.

Валютне регулювання – діяльність держави, що спрямована на регламентацію міжнародних розрахунків і порядку здійснення угод з валютними цінностями.

Валютно-фінансові умови контракту – передбачаються з метою страхування інтересів сторін від валютного ризику, пов’язаного зі зміною валютного курсу і знеціненням валюти.

Вантажно-митна декларація (ВМД) – це уніфікований документ, що застосовується у всіх країнах світу, містить дані про вантаж, його кількість, вартість, а також за цим документом йде сплата усіх необхідних податків.

Витратипідприємства – це грошове, вартісне оцінювання виробничих ресурсів, які залучилися у господарський обіг.

Викуп застарілої продукції – вид товарообмінних операцій, за яких відбувається часткова компенсація вартості нових машин застарілими аналогами.

Вільнаоферта – це письмова пропозиція на одну і ту ж партію товару кільком контрагентам, де не встановлюється термін відповіді.

Група G-7 («Велика сімка») +Росія – консультативна група, що об’єднує США, Канаду, Японію, ФРН, Великобританію, Італію, Францію, Росію. Проводить щорічні наради, на яких узгоджуються основні напрямки макроекономічної політики з таких питань, як стимулювання економічного зростання, бюджетного дефіциту, інфляції, валютних курсів, тощо.

Група G-8 («Велика вісімка»)+Росія - консультативна група, що об’єднує Австралію, ЄС (одна країна), США, Канаду, Японію, Іспанію, Швецію, Швейцарію, Росію. Проводить щорічні наради, на яких узгоджуються основні напрямки макроекономічної політики з таких питань, як стимулювання економічного зростання, бюджетного дефіциту, інфляції, валютних курсів, тощо.

Група Світового банку – складається з п’яти організацій МБРР, МАР, МФК, БАГІ, МЦУІС. Основна мета – надання кредитів країнам, що розвиваються і країнам з перехідною економкою для здійснення заходів економічної політики.

Демпінг товарний – продаж товарів на експорт по занижених у порівнянні з середнім світовим рівнем цін, тобто по цінах, нижче внутрішніх у країні-імпортерові, з метою отримання переваг у конкуренції. Здійснюється з метою завоювання нових ринків збуту національних товарів.

Державні закупівлі - це метод, згідно якоговід державних органів і підприємств вимагається купувати певні товари лише у національних фірм, якщо навіть вони дорожчі за імпортні.

Димайз-чартер - це договір про оренду судна, коли судновласник передає його фрахтувальнику на обумовлений термін разом із командою, члени якої стають службовцями наймача, котрий бере на себе всі витрати щодо судна, у тому числі зарплату екіпажу й орендну плату судновласнику;

Дискримінація в зовнішній торгівлі – режим у торговій діяльності країни, у відповідності з яким торговим партнерам з певної країни надаються умови гірші, ніж представникам інших країн.

Договір доручення – документ, згідно якого довіритель (принципал) доручає довіреній особі (агенту) за відповідну винагороду здійснювати від його імені та за його рахунок відповідні дії.

Договір комісії – документ, згідно якого одна сторона (комітент) доручає іншій (комісіонеру) за відповідну винагороду, за кошти комітента, але від імені комісіонера укласти угоду.

Екологічний контроль – контроль, що проводиться безпосередньо на кордоні інспекторами з охорони навколишнього середовища.