Практичне заняття 1 1 страница

Питання для обговорення

1. Сутність та класифікація ЗТО.

2. Основні методи регулювання ЗТО

3. Міжнародна купівля-продаж товарів: експорт та імпорт. Поняття реекспорту та реімпорту.

4. Особливості діяльності посередників при здійсненні ЗТО.

5. Класифікація посередників. Винагорода посередників.

4.3. Тестові завдання.

Які з нижченаведених форм співробітництва є формами міжнародного економічного співробітництва?

А)міжнародний кредит;

Б)міжнародні пасажирські перевезення залізничним транспортом;

В)обидві форми.

Яка з нижченаведених форм міжнародного співробітництва не є формою економічного співробітництва?

А)міжнародна торгівля послугами;

Б)міжнародна благодійна діяльність;

В)орендні операції між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності;

Г)міжнародна міграція робочої сили.

3. Зовнішньоторговельна операція – це:

А)сукупність економічних відносин між фізичними та юридичними особами, які знаходяться у різних країнах;

Б)комплекс дій контрагентів різних країн, спрямована на здійснення торговельного обміну і забезпечення такого обміну;

В)обмін певного товару на інший товар без використання грошової форми розрахунків.

4. За об’єктами торгівлі зовнішньоторгові операції класифікуються на:

А)торгівлю товарами в матеріальній формі і послугами;

Б) торгівлю товарами в матеріальній формі, послугами, цінними паперами і робочою силою;

В)торгівлю сировиною.

5. Виділіть групу товарів, за участю яких здійснюються зовнішньоторговельні операції:

А)сировина, продовольчі товари, непродовольчі товари, машини та обладнання;

Б)робоча сила і трудові ресурси;

В) грошові кошти і фінансові інструменти.

6. Реімпорт – це:

А)придбання товару з-за кордону і розрахунок за нього в формі зустрічної поставки товару;

Б)купівля товарів та послуг у іноземних резидентів;

В)придбання із ввезенням з-за кордону раніше експортованого товару, що не підлягав там переробці.

7. Експортно-імпортні операції – це:

А)форма міжнародного руху товарів, при якій операції відбуваються між іноземними контрагентами на території України;

Б)купівля-продаж товарів за умови, що такі товари у разі зміни власника перетинають кордони національних митних територій.

8.До причин, що зумовили виникнення та розвиток міжнародних торгівельних відносин можна віднести:

А) міжнародний рух капіталу та робочої сили;

Б) розвиток міжнародного судноплавства;

В) можливість отримання прибутку від розширення ринку збуту.

9. Як називається міжнародна організація, яка регулює відносини у сфері міжнародної торгівлі:

А)ООН;

Б)ЕКОСОР;

В)СОТ;

Г)ЮНІДО.

10. Реекспортні угоди найчастіше укладаються:

А)між юридичними особами, які є іноземними громадянами;

Б)між юридичними та фізичними особами, які є іноземними контрагентами;

В)між юридичними особами на біржах та аукціонах при реалізації товарів.

11. Реекспорт – це:

А)продаж та вивезення до іншої країни товарів, які раніше були завезені ззовні, без їх переробки;

Б)транзит товарів по території певної країни;

В)продаж готових товарів, які раніше були придбані, як напівфабрикати.

12. Які з нижченаведених товарів не підлягають реімпорту?

А)готові товари для виробництва яких до іншої країни вивозилась сировина;

Б)товари, які були поставлені з країни на умовах тимчасового вивезення, наприклад на виставку.

13. До переваг прямих експортних операцій відносіть:

А)налагодження більш тісних зв’язків між постачальниками і споживачами;

Б)забезпечення економії на витратах у тих випадках, коли оплата послуг посередників є комерційно вигіднішою;

В)забезпечення економії на оплаті послуг посередників.

14. Технічно реекспорт здійснюється:

А)за допомогою угоди подвійного продажу одного і того самого товару;

Б)за допомогою двох контрактів: згідно з першим реекспортер купує, а з другим – продає його.

4.4. Ситуаційні завдання.

Завдання 1. Див. Навчальні завдання до практичних занять з дисципліни «Зовнішньоекономічна діяльність підприємства» для студентів спеціальності «Міжнародна економіка», 2001. С.9-11.

Завдання 2. Див. Навчальні завдання до практичних занять з дисципліни «Зовнішньоекономічна діяльність підприємства» для студентів спеціальності «Міжнародна економіка», 2001. С.11-12.

Завдання 3. Див. Навчальні завдання до практичних занять з дисципліни «Зовнішньоекономічна діяльність підприємства» для студентів спеціальності «Міжнародна економіка», 2001. С.12-13.

4.5. Інформаційні джерела

1. Зовнiшньоекономiчнi операцiї i контракти: Навч. посiбник / Коллект. автор, Козик, В.В., Панкова, Л.А., Карп'як, Я.С., Григор'єв, О.Ю., Босак, А.О.. - К., 2004. – С. 7-57.

2. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть: Навч. посiбник / А.П. Рум’янцев; Н.С. Рум’янцева. - К.: Центр навчальної лiтератури, 2004. – С. 108-129.

3. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприємств: Навч. посiбник / За ред. Ю.Г. Козак; За ред. I.Ю. Сiваченко. - 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: Центр навчальної лiтератури, 2006. – С. 56-66.

4. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприємств: Пiдручник / За ред. I.В. Багрова. - К.: Центр навчальної лiтератури, 2004. – С. 85-92.

Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприємства: Опорний конспект лекцiй / О.В. Пазинiч. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2003. – С. 9-13.

Основи зовнiшньоекономiчної дiяльностi: Навч. посiбник / В.I. Саллi; О.В. Трифонова; В.Я. Швець. - К.: ВД " Професiонал", 2003. – С. 32-43, 133-137.

Основи зовнiшньоекономiчної дiяльностi: Пiдручник / О.П. Гребельник. - К.: Центр навчальної лiтератури, 2004. – С. 48-50, 68-101, 149-167.

Основи зовнiшньоекономiчної дiяльностi: Навч. посiбник / О.П. Гребельник; О.О. Романовський. - М.: Демiур, 2003. – С. 38-46, 64-82, 92-98.

Основи митного законодавства України: Питання теорiї та практики зовнiшньоекономiчної дiяльностi: Навч. посiбник / С.С. Терещенко. - М.: ЗАТ " АВГУСТ", 2001. – С. 31-55, 63-112, 132-140.

Особливостi органiзацiї зовнiшньоекономiчної дiяльностi в Українi // Облiк зовнiшньоекономiчної дiяльностi на пiдприємствах України: теорiя, практика, рекомендацiї: Навч. посiбник / Кадурiна, Л.О.. - К., 2007. - С.11-14

Правовi основи зовнiшньоекономiчної дiяльностi: Навч.-метод. посiбник / В.Б. Марченко; Д.В. Шаповалов. - К.: КНЕУ, 2005. – С. 9-37.

Тема 5. Структура та зміст зовнішньоторговельного контракту (ЗТК).

5.1. Методичні поради до вивчення теми

Контракт – це письмовий документ, що оформлює угоду купівлі-продажу між резидентами різних країн і регламентує права та обов’язки контрагентів.

Контракт купівлі-продажу відповідно до Віденської Конвенції (1980 р.) про міжнародні договори купівлі-продажу м. б. укладений у письмовій, усній, частково письмовій та частково усній формах.

Укладення ЗТК між українськими та іноземними суб’єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності регулюється “Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)” від 6.09.2001 № 201.

В залежності від принципів, що кладуться в основу класифікації ЗТК, можна виділити наступні їх види: Разові; Періодичні; З оплатою в грошовій формі; З оплатою в товарній формі; Попередні; термінові.

При укладанні ЗТК сторони повинні визначити, право якої країни буде використовуватися для регулювання форми угоди, прав та обов’язків сторін.

Зміст контракту складають його умови, про які сторони домовляються в процесі укладання угоди.

Умови – це узгоджені сторонами та зафіксовані в документі статті, в яких визначені права та обов’язки сторін.

З точки зору обов’язковості умови контракту поділяються на обов’язкові та додаткові.

Обов’язкові умови називаються так тому, що якщо одна із сторін їх не виконує, інша сторона має право розірвати контракт і вимагати відшкодування збитків.

Додаткові умови передбачають, що при порушенні їх однією із сторін, інша не має права розривати контракт, але може вимагати виконання контрактних зобов’язань і вжити штрафні санкції, якщо це передбачено контрактом.

З погляду універсальності умови контракту поділяються на універсальні та індивідуальні.

У міжнародній торговій практиці широке застосування мають типові контракти.

Типовий контракт – це зразковий договір, або ряд уніфікованих статей, викладених у письмовій формі, які сформовані заздалегідь, з урахуванням торгової практики та звичаїв сторін і прийнятими сторонами після узгодження.

Типовий контракт м. б. використаний як зразок, умови якого м. б. зміненими, або ж для безумовного прийняття.

Типовий контракт, як правило, складається на типографських бланках, де на першому аркуші друкуються індивідуальні умови, а на інших аркушах – типові.

Структура зовнішньоторговельного контракту.

1. Преамбула (вступна частина). Включає: містить повну юридичну назву сторін, № контракту, місце і дату його підписання, визначення сторін, що підписують угоду (їх повні та скорочені назви, місцезнаходження, їх правовий статус, включаючи зазначення № та виду ліцензії на даний вид діяльності).

2. Предмет контракту. Включає: докладний опис товару (роботи, послуги), який є предметом угоди, якщо предметом угоди є не один товар, а широкий перелік, або товар (робота, послуга) потребує більш детальної характеристики, то він оформляється специфікацією, яка має бути невід’ємною частиною контракту.

3. Кількість товару. Включає: одиницю виміру кількості; систему мір та ваги; чи враховується тара і упаковка в кількість товару; які організації визначають кількість; якими документами засвідчується кількість товару.

4. Базисні умови поставки (БУП) – Включає: розподіл обов’язків між сторонами щодо транспортування, страхування, та оформлення митних формальностей.

5. Ціна товару. При встановленні ціни в контракті купівлі-продажу визначається:

- одиниця вимірювання ціни, за якою встановлюється ціна ваги, довжини, площі, об’єму і т.д.

- базис ціни, який встановлює, чи входять в ціну товарів транспорті, страхові та інші витрати по доставці товару. зазвичай він визначається БУП.

- рівень ціни. Визначається середньосвітовою ціною на даний вид продукції, а також індивідуальними особливостями товару.

- спосіб фіксації ціни. Ціна в контракті м. б. зафіксована в момент його підписання на протязі терміну його дії, чи до моменту його виконання. В залежності від способів фіксації розрізняють такі види цін:

1) тверда ціна. Застосовується в короткотермінових угодах з обмовкою: “ціна тверда, змінам не підлягає”.

2) ковзаюча ціна. Застосовується у середньо- і довготермінових угодах. При цьому в складі ціни змінюються лише окремі її складові. Таким чином ціна ділиться на умовно постій ну частину і змінну частину. Для визначення кінцевої ціни кожна змінна частина індексується за відповідним індексом на відповідну дату. На практиці вираховується за формулою, запропонованою Європейською комісією ООН:

Цк = Цо (а іа + в ів + … + с),

де Цк - кінцева ціна;

Цо - базисна ціна;

а, в - питома вага окремих змінних частин ціни;

іа, ів - індекси зміни ціни на а, в і т.д. на певну дату;

с - питома вага незмінної частини ціни.

3) ціна з наступною фіксацією. Використовується під час укладання довгострокових угод у випадку, коли предмет контракту на момент його підписання ще не існує, або коли в структурі ціни всі складові є змінними. В контракті при цьому визначається базова ціна (min, max, або середня) і розмір знижок та надбавок для її кінцевої фіксації.

В світовій практиці широко застосовується система знижок. Найбільш розповсюджені види знижок: бонусна; сезонна; знижка сконто”; дилерська; проста (загальна); привілейована.

6. Умови платежу. Включає: валюту платежу; терміни платежу; способи платежу: в практиці міжнародної торгівлі існує декілька способів: готівкою; з авансом; в кредит; комбінований; форми розрахунків. Основні, які використовують іноземні партнери, являються: інкасова; акредитивна і розрахунки по відкритому рахунку.

7. Якість товару. Включає: технічний рівень та якість товару; документи та організації, що підтверджують якість товару; яким саме методом будуть визначати якість товару.

8. Термін і дата поставки. Включає: період, на протязі якого продавець зобов’язаний передати товар у власність покупця.

9. Санкції та рекламації. Включає: претензії покупця до продавця в зв’язку з невідповідністю кількості та якості доставленого товару до умов контракту.

10. Упакування і маркування. Включає: вид упаковки, її характеристика, якість, розміри, спосіб оплати, нанесення на упаковку місця маркування.

Маркування повинно включати: реквізити імпортера та експортера, № контракту, місце призначення, габарити, спеціальні умови складування і транспортування та ін.

11. Умови про гарантії Включає: об’єм наданої гарантії, гарантійний термін, обов’язки продавця у випадку невідповідності товару до умов контракту.

12. Арбітраж. Включає: порядок та умови вирішення суперечок у судовому порядку (якщо вони не можуть вирішити протиріччя іншим шляхом),

13. Страхування. Включає: обов’язки продавця та покупця по страхуванню вантажу; тривалість страхової гарантії; обсяг страхової гарантії; умови страхування; відвантажувальні документи.

14. Форс-мажорні обставини. Включає: відомості про те, за яких випадків умови контракту м. б. не виконані сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, втручання влади та ін.). Строк дії форс-мажорних обставин підтверджується ТПП, або іншим компетентним органом відповідної країни.

15. Інші умови. Включає: перелік застережень, що уточнюють взаємні права та обов’язки сторін.

16. Юридичні адреси і підписи сторін. Включає: повні юридичні адреси сторін, що відповідають статутним; імена представників сторін; банківські рахунки та адреси обслуговуючих банків, що будуть обслуговувати даного суб’єкта.

План практичного заняття

Питання для обговорення

1.Зовнішньоторговельний контракт (ЗТК): характеристика основних та додаткових умов.

2. Формулювання основних умов контракту.

3. Формулювання додаткових умов контракту.

5.3. Тестові завдання

1. Зовнішньоторговельний контракт може укладатися:

А) в усній формі;

Б) у письмовій формі;

В) в усній та письмовій формі;

Г) у жодній з цих форм.

2. У якому розділі зовнішньоторговельного контракту зазначений порядок внесення змін до контракту?

А) інші умови;

Б) форс-мажор;

В) штрафні санкції та рекламації;

Г) преамбула.

3. Суди ad hoc – це:

А) постійно діючі арбітражні суди;

Б) суди, що створюються спеціально для розв’язання суперечок за одним контрактом;

В) міжнародні господарські суди, які займаються розв’язанням суперечок по зовнішньоторговельному контракту.

4. Що має бути зазначено у розділі “Предмет контракту”?

А) кількість товару і його характеристика;

Б) кількість товару;

В) якість товару;

Г) ціна товару.

5. У преамбулі зовнішньоторговельного контракту зазначають:

А) місцезнаходження контрагентів;

Б) найменування товару;

В) кількість одиниць товару;

Г) маршрут перевезення.

6. Під терміном поставки розуміють:

А) момент передачі товару покупцеві продавцем;

Б) дострокова доставка товару;

В) поставка товару пізніше дати, зазначеної у контракті.

7. У специфікації зазначають:

А) вимоги до вмісту шкідливих речовин;

Б) технічні характеристики товару;

В) ціна та кількість товару, що поставляється;

Г) описання матеріалів, з яких виготовлено товар.

8. Вага «напівбрутто» означає:

А) половина ваги брутто;

Б) вага товару разом з внутрішньою упаковкою;

В) вага товару без внутрішньої упаковки;

Г) вага товару з тарою.

9. Якість товару в зовнішньоторговельному контракті не

визначають способом:

А) тель-кель;

Б) за зразком;

В) по факту (поставки);

Г) за попереднім оглядом;

Г) десять.

10. Джерелом права міжнародного масштабу актом, що встановлює правовий режим угод купівлі-продажу є:

А) Женевська конвенція 1969 р.;

Б) Віденська конвенція 1980 р.;

В) Гаазька конвенція 1989 р.

11. Мовою зовнішньоторговельного контракту є:

А) мова продавця;

Б) мова покупця;

В) третя мова;

Г) будь-яка мова на вибір контрагентів;

Д) мова продавця і мова покупця.

12. При купівлі-продажу машинотехнічних товарів технічні характеристики вказують:

А) у специфікації до контракту;

Б) в додатках до контракту;

В) в розділі контракту “Якість товару”;

Г) в розділі “Кількість товару”.

13. За прострочення поставки продавець:

А) поставляє товар у подвійному розмірі;

Б) сплачує конвенційний штраф;

В) не несе жодної відповідальності.

14. У разі прострочення поставки товару і втрати комерційного інтересу імпортер:

А) має тверде право відмовитися від виконання своїх обов’язків за контрактом;

Б) імпортер продовжує виконувати свої обов’язки за контрактом;

В) імпортер може відмовитися від своїх обов’язків, якщо це обумовлено в контракті.

15. При виникненні форс-мажору контрагент:

А) автоматично припиняє виконання своїх обов’язків за контрактом;

Б) не вдається до жодних дій;

В) повідомляє свого партнера про настання форс-мажору поштою;

Г) інформує свого контрагента про настання форс-мажору і підтверджує цей факт довідкою з місцевої торгівельно-промислової палати.

16. Приймання товару за якістю відбувається:

А) відповідно до державних стандартів, зафіксованим законодавством країни імпортера;

Б) на основі документу, що підтверджує відповідність якості товару умовам контракту;

В) шляхом перевірки якості на місці приймання.

17. Виконанням контракту може займатися:

А) сторона, що його уклала;

Б) торгівельні посередники на основі договору з стороною контракту та агентські фірми на основі договору з стороною контракту;

В) будь-яка з вищеназваних сторін.

18. Контракт вважається виконаним у випадках, коли:

А) поставлена більша половина товару;

Б) товар поставлений у повному об’ємі;

В) товар поставлений у повному об’ємі і в обумовлені контрактом строки не надійшла рекламація;

Г) у будь-якому з цих випадків.

5.4. Ситуаційні завдання.

Задача 1. Сформулювати розділ «предмет контракту» з використанням: додатку, специфікації, викладом змісту предмету у відповідній статті контракту.

Задача 2. Сформулювати розділ контракту «кількість» для поставки з України до Великобританії: цукру; цементу; мінеральної води «Моршинська»; повидла, фасованого у вакуумну упаковку по 250 г; телевізорів; тканини; відходів ткацької промисловості.

Задача 3. Обґрунтувати і сформулювати розділ контракту «якість» за вхідними даними задачі 2.

Задача 4. Сформулювати контрактні умови щодо терміну і дати поставки для: разової поставки; періодичної поставки; опосередкованого способу визначення дати поставки. Товар обрати у задачі 2.

Задача 5. Обґрунтувати формулювання вступної частини контракту (номер контракту, місце і дату підписання, визначення сторін) для конкретної зовнішньоекономічної операції, враховуючи вихідні дані задачі 2.

Задача 6. Розробити проект рекламації, претензії та протоколу розходжень при недопоставці, поставці неякісного товару і при поставці товару не в потрібному асортименті і обсязі.

5.5. Інформаційні джерела

1.Зовнiшньоекономiчнi операцiї i контракти: Навч. посiбник / Коллект. автор, Козик, В.В., Панкова, Л.А., Карп'як, Я.С., Григор'єв, О.Ю., Босак, А.О.. - К., 2004. – С. 159-210.

2.Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть: Навч. посiбник / А.П. Рум’янцев; Н.С. Рум’янцева. - К.: Центр навчальної лiтератури, 2004. – С. 61-83.

Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть: Нормативна база / Уклад. Ф. Федорченко. - Х.: Фактор, 2004. – С. 297-303.

Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприємств: Навч. посiбник / За ред. Ю.Г. Козак; За ред. I.Ю. Сiваченко. - 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: Центр навчальної лiтератури, 2006. – С. 308-342.

Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприємств: Пiдручник / За ред. I.В. Багрова. - К.: Центр навчальної лiтератури, 2004. – С. 360-405.

Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприємства: Навч. посiбник / М.I. Дiдкiвський. - К.: Знання, 2006. – С. 260-286.

Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприємства: Опорний конспект лекцiй / О.В. Пазинiч. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2003. – С. 41-52.

Зовнiшньоекономiчний контракт: поняття, форма, змiст / Пiгач, Я.М., Труфанова, Л.М. / / Господарське законодавство: Навч. посiбник / Пiгач, Я.М., Труфанова, Л.М.. - К., 2005. - С.178-186.

Органiзацiя зовнiшньоекономiчної дiяльностi вiтчизняних підприємств / Багрова, I.В., Гетьман, О.О., Власюк, В.Є. / / Мiжнародна економiчна дiяльнiсть України: Навч. посiбник / Багрова, I.В., Гетьман, О.О., Власюк, В.Є.. - К., 2004. - С.243-265.

Основи зовнiшньоекономiчної дiяльностi: Навч. посiбник / В.I. Саллi; О.В. Трифонова; В.Я. Швець. - К.: ВД " Професiонал", 2003. – С. 43-76.

Основи зовнiшньоекономiчної дiяльностi: Пiдручник / О.П. Гребельник. - К.: Центр навчальної лiтератури, 2004. – С. 231-254.

Основи зовнiшньоекономiчної дiяльностi: Навч. посiбник / О.П. Гребельник; О.О. Романовський. - М.: Демiур, 2003. – С. 213- 223.

Основи митного законодавства України: Питання теорiї та практики зовнiшньоекономiчної дiяльностi: Навч. посiбник / С.С. Терещенко. - М.: ЗАТ " АВГУСТ", 2001. – С. 283-361.

Особливостi органiзацiї зовнiшньоекономiчної дiяльностi в Українi // Облiк зовнiшньоекономiчної дiяльностi на пiдприємствах України: теорiя, практика, рекомендацiї: Навч. посiбник / Кадурiна, Л.О.. - К., 2007. - С.48-101.

Правовi основи зовнiшньоекономiчної дiяльностi: Навч.-метод. посiбник / В.Б. Марченко; Д.В. Шаповалов. - К.: КНЕУ, 2005. – С. 71-78.

Тема 6. Базисні умови поставки (БУП).

6.1. Методичні поради до вивчення теми

Базисні умови поставки (БУП) - розроблені з метою врегулювання ЗТО і являють собою сукупність основних обов’язків контрагентів по транспортуванню, страхуванню, упаковці та маркуванню вантажу, по оформленню комерційної документації, вантажних робіт та інших операцій в процесі доставки товарів від продавця до покупця.

БУП характерні тільки для міжнародних контрактів. Їх застосування спрощує складання і погодження контрактів та допомагає знайти способи розділення відповідальності і вирішення виникаючих конфліктів.

Важливим моментом у виконанні БУП являється чітке визначення моменту поставки товару, яка вважається закінченою:

· При перевезенні товарів залізницею – коли вагон чи контейнер приймається залізницею;

· При перевезенні автотранспортом – коли товар завантажений на транспортний засіб, пред’явлений покупцем;

· При перевезенні морським шляхом – коли контейнер прийнятий перевізником.

Всі БУП поділені на 4 групи. В основу цієї класифікації покладені відмінності в об’ємі зобов’язань контрагентів при доставці товарів.

1). Група “Е” – включає в себе один термін, який накладає на продавця мінімум зобов’язань. Згідно цих зобов’язань він повинен надати товар покупцеві у своєму місцезнаходженні.

2). Група “ F” – включає умови, які зобов’язують продавця передати товар перевізнику, вказаному покупцем.

3). Група “ C” – об’єднує умови, згідно яких продавець повинен забезпечити перевезення товару, але не обов’язково брати на себе ризики випадкового пошкодження, чи втрати товару.

4). Група “ D” – включає умови, котрі зобов’язують продавця взяти на себе всі витрати та ризики, які можуть виникнути при доставці товару. Ця група показників накладає на продавця максимальні обов’язки щодо товару.

З метою однакового тлумачення комерційних термінів суб’єктами ЗЕД під час укладання договорів, запроваджені офіційні правила МТП, які спрощують міжнародну торгівлю. Вони носять назву “Інкотермс-2000”.

Вперше ці правила були розроблені та опубліковані в 1936 р. МТП в Парижі. З часом ці правила коригувалися, відповідно тих змін, які відбувалися в міжнародній торгівлі.

“Інкотермс-2000” враховують розповсюдження останнім часом зон, вільних від митного оподаткування, збільшення використання електронного зв’язку, зміни в транспортуванні товарів.

Інкотермс-2000” являють собою просте і чітке роз’яснення 13 термінів. Кожен з цих термінів був оновлений в порівнянні з варіантом “Інкотермс-90”.

На території України суб’єктів ЗЕД зобов’язано було додержуватися правил “Інкотермс” в 1994 р., згідно указу президента.

Класифікація БУП згідно “Інкотермс -2000”.

Перша група “Е” – “відправлення товару”. В цю групу включає один термін - EXW – “франко-завод”. Цей термін передбачає ситуацію, коли продавець передає товар покупцю безпосередньо в місці знаходження продавця.

Друга група “F ” – основний фрахт не заплачений. В цю групу входять три терміни: “франко-перевізник” (FCA), вільний біля борту судна” (FAS), “вільний на борту” (FOB).

Термін FCA (“франко-перевізник”) означає, що продавець доставив товар, який пройшов митне очищення, вказаному покупцеві, або перевізнику.

Термін FAS (франко вздовж борту судна) означає, що продавець здійснив поставку, коли товар буде розміщений вздовж борту судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту всі витрати і ризики щодо пошкодження і втрати цього товару повинен нести покупець.

Термін FOB (франко-борт) означає, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через борт судна в названому порту.

Третя група “C ” - основний фрахт заплачений. В цю категорію входять 4 терміни: “вартість і фрахт” (CAF); “вартість, страхування і фрахт” (CIF); “доставка заплачена до” (CPT); “ доставка і страхування заплачені до” (CIP).

Термін CFР “вартість і фрахт ” означає, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через борт судна в порту навантаження.

Термін CIF “вартість, страхування і фрахт” означає, що продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов’язаний сплатити витрати, фрахт, оформити морське страхування і оплатити страхові внески на користь покупця на випадок ризику втрати та пошкодження товару при перевезені.

Термін (CPT) “доставка і страхування заплачені до…” означає, що продавець доставить товар названому йому перевізнику. Крім того продавець зобов’язаний сплатити витрати, пов’язані з перевезенням товару до названого пункту.

Термін CIP “ доставка і страхування заплачені до” означає, що продавець доставляє товар названому йому перевізникові та сплачує витрати, пов’язані з перевезенням товару до пункту призначення.

Також на продавця покладаються зобов’язання по забезпеченню страхування при перевезенні на користь покупця.

Четверта група “D ” – поставка товарів. Дана категорія охоплює 5 термінів: “поставка до кордону” (DAF); “поставка з борту судна” (DES); “поставлено з пристані” (DEQ); “поставка без оплати мита” (DDU); “поставка з оплатою мита” (DDP).

Термін “поставлено до кордону” (DAF) означає, що продавець виконав поставку, коли представив не розвантажений товар, котрий пройшов митне очищення для експорту, але ще не для імпорту на транспортному засобі в розпорядження покупця в названому пункті на кордоні.

Термін “поставлено з борту судна” (DES) означає, що продавець доставив неочищений митно для імпорту товар в розпорядження покупця на борту судна в названому порту призначення. Продавець несе всі ризики та втрати з доставки товару в названий порт призначення до моменту розвантаження..

Термін “поставлено з пристані” (DEQ) означає, що продавець виконав свої зобов’язання з поставки, коли товар, митно не очищений для імпорту, пред’являється у розпорядження покупця на причалі в порту призначення. Продавець несе всі ризики пов’язані з транспортуванням і розвантаженням на причал.