Проблеми пропедевтики інформатики в початковій школі.

У зв'язку із перенесенням акцентів інформатизації освіти на більш ранній вік - на початкову школу - необхідно визначити зміст і методику підготовки учнів початкових класів з даного питання. Досвід організації навчання з інформатики в молодшому шкільному віці накопичено як за кордоном, так і у нашій країні. Ряд авторів, особливо в Україні, виступають за відмову від системного вивчення основ інформатики раніше 7 класу. У проекті " Концепції програми інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл" записано " Розглядаючи комп'ютерно-орієнтовані засоби навчання як засоби навчальної діяльності на про-тязі усього набуття загальної середньої освіти (1-12 класи), вивчення курсу " Інформатика" як самостійної навчальної дисципліни доцільно здійснювати з 7-го по 12-ий класи, а саме:

§ 1-6-і класи-використання комп'ютера як за-собу навчальної діяльності, яке передбачає оволодіння дитиною первинними навичками роботи за комп'ютером;

§ 7-9-і класи-базовий курс інформатики;

§ 10-12-і класи - курс інформатики допрофесійної підготовки з урахуванням спеціалізації навчального закладу, а також за вибором учня."

Такий підхід зумовлений певним негативним досвідом введення окремого курсу інформатики в початкових класах. Головним недоліком при цьому називається " формальність знань", що виникає внаслідок нерозуміння учнями значної частини навчального матеріалу, який вводиться без врахування їх вікових особливостей. Аналізуючи причини таких негативних явищ, в початковому курсі інформатики слід виділити два основні аспекти, що приводять до їх появи.

Перший - відсутність в Україні науково обґрунтованої концепції вивчення інформатики в початковій школі, на основі якої можна визначити зміст навчання і підготувати навчальну програму - знову ж науково обґрунтовану, що врахує вимоги дитячої психології та лікарів-гігієністів. В результаті виникають створені шкільними вчителями інформатики програми для початкової школи, які майже повністю віддзеркалюють програму інформатики старшої школи. Такі програми передбачають вивчення пристроїв комп'ютера, операційних систем DOS чи WINDOWS.

Другий - можливо, навіть більш суттєвий - повна відсутність у вчителів, які проводять навчання інформатиці, необхідних знань і вмінь по організації навчального процесу в початковій школі. Проводити уроки інформатики в початковій школі доручають вчителю інформатики старшої школи. Не кажучи про те, що значна частина вчителів інформатики взагалі не має педагогічної освіти, проведення уроків в початковій школі вимагає дуже специфічної підготовки. Це знання вікової психології, особливостей розвитку пам'яті, уваги, мислення, знання програми початкової школи з математики (в першу чергу), мови і т.д., а також знання методики викладання в початковій школі, вміння організувати навчальний процес у придатній для дитини даного віку формі (як правило ігровій).

Коли ми говоримо про інформатику в початковій ланці освіти, то більш коректніше було б говорити про її пропедевтику, а не систематичне вивчення основ чи базового курсу інформатики. Це слід було б записати і в " Концепції програми інформатизації...". При такому підході до змісту інформатики в початковій школі слід визначити, які знання і вміння, а ще точніше, які здібності треба розвинути у дитини в процесі підготовки до оволодіння базовим курсом основ інформатики. І перед цим задатися питанням: " А чи існують специфічні комп'ютерні здібності? " Дослідження ряду авторів та досвід педагогів-практиків говорять про те, що подібні здібності можна виділити. Курс інформатики середньої школи з певними допущеннями можна розділити на два основних розділи - основи програмування та користувацький курс.

За дуже влучним висловлюванням академіка А.П.Єршова, " програміст повинен володіти здатністю першокласного математика до абстракції і логічного мислення в поєднанні з едісонівським талантом будувати все, що завгодно, з нулів та одиниць. Він повинен поєднувати акуратність бухгалтера з проникливістю розвідника, фантазію автора детективних романів з тверезою практичністю економіста". За цим, трохи поетичним, визначенням простежується чітка система специфічних здібностей, необхідних програмісту для досягнення успіхів у роботі. Дозволимо собі виділити їх окремо:

§ абстрактне мислення;

§ логічне мислення;

§ здібності до моделювання;

§ акуратність (вміння концентруватись на виконанні завдання, контро-лювати свої дії, що дозволяє зменшити кількість формальних помилок);

§ уміння виходити за межі стандартних підходів до розв'язання задач;

§ здатність до критичної оцінки вибору шляхів вирішення проблем, в залежності від кінцевої мети.

Як бачимо, вимоги до першокласного програміста досить високі. Цим, мабуть, і пояснюється постійний дефіцит таких спеціалістів навіть у країнах з високим рівнем комп'ютеризації. Більшість учнів ніколи не стане не тільки висококласним але і просто програмістом. Вони потрапляють у категорію " користувач". Вимоги до їх здібностей трохи інші, але в багатьох випадках збігаються за напрямками з вимогами до програмістів (рівень тільки в більшості випадків нижчий). Практики знають, що шлях від " чайника" до " досвідченого користувача" можуть пройти далеко не всі.

Чи можливо в початковій школі розвинути вказані здібності? Досвід цілого ряду авторів (західних та російських) вказує на те, що не тільки можливо, а й необхідно це робити для повноцінного інтелектуального розвитку. При цьому акцент слід робити на розумовий розвиток, а не на бездумне натискання клавіш. Пропонується такі напрямки роботи по пропедевтиці основних понять інформатики:

§ класифікація об'єктів за їх властивостями, знаходження властивостей об'єктів, що є спільними, об'єднання однорідних предметів у групи; знаходження спільного в складових частинах об'єктів;

§ робота з графами на основі теорії множин; зображення множин з різним взаємним розміщенням (вложення, перетин) і визначення елементів, що розміщені в області перетину множин, і т.д.;

§ робота з алгоритмами - визначення послідовності дій, її запис, виконання алгоритму за його записом;

§ елементи комбінаторики - визначення можливих варіантів розв'язку завдань, визначення, по можливості, оптимального розв'язку

§ операції з висловлюваннями, визначення їх істинності.

Завдяки тому, що дані напрямки тісно пов'язані з програмою початкової школи, а нові знання повинні вводиться з опорою на вивчене на інших предметах (це в першу чергу стосується математики), ці питання можуть бути легко засвоєним учнями 1-4 класів. Викладання необхідно доручити вчителю початкової школи.

На основі цих напрямків можна розробити окремий курс, який може бути реалізований в машинному або безмашинному варіанті. Головна заслуга такого пропедевтичного курсу в тому, що він створює основу для розумового розвитку дитини і до введення в середніх і старших класах основних понять інформатики.

Приклади завдань за даними напрямками розроблені авторами і можуть бути запропоновані у вигляді зошита з друкованою основою.