Вересень

1 вересня – Самійлів день. Цікавий звичай колись панував в Україні: цього дня жінки, а особливо дівчата, йшли до церкви і просили у Бога красивого, роботящого та люблячого чоловіка. Якщо напередодні випадали щедрі дощі, то селяни ще до схід сонця поспішали до лісу збирати перші опеньки.

2 вересня – Андрія Стратилата. За повір’ям, цей день має бути теплим, хоча і казали: «День жаркий, але дихає осінню». Відтак бралися копати буряки, бо вже починало опадати листя з ліщини. Якщо Місяць «ліг на спину» (перша четверть), то погода буде сонячною і теплою кілька днів, а може, й увесь місяць.

3 вересня – Тадея, Фадея. У давні часи, коли селяни знали і пам’ятали силу-силенну приказок, вони цього дня говорили: «На Тадея селянин не журився – в хаті хлібець завівся».

Якщо день був погожим і сонячним, то вважалося, ще чотири дні буде хороша погода.

4 вересня – Опанаса. Повинні з’явитися перші осінні приморозки, що сприятимуть початкові павутинольоту. Якщо павутиння прилипає до рослини – на тепло. Мало павутиння – до сухої осені. У давнину цього дня селяни готували ціпи та токи для обмолочування хліба.

5 вересня – Луппи. На Гуцульщині в цей день відзначали «свято вовків». Окрім доїння овець, корів, інших робіт, пов’язанних з тваринництвом, намагалися не виконувати. З цього часу починає облітати листя з осик. Якщо падолист лягає горілиць – на холодну зиму, а долілиць – на теплу зиму. На святого Луппу овес морозом лупить.

Лупу ще називають брусничником. Дозріває брусниця, стигне льон.

6 вересня – Євтихія. Селяни примічали, що цей день буває переважно погожим, без вітру та дощу. Якщо ж випаде дощовий день – погожа осінь і щедрий урожай наступного року. Якщо віє сильний вітер, то селяни остерігалися, аби наступної весни «вітер не вивіяв з землі посіяне зерно». У цей день погода повинна бути тихою, безвітряною, інакше лляне насіння висиплеться.

7 вересня – Варфоломія. Селяни розпочинали ранню сівбу озимих. Цього дня розпочинали обмолочувати на токах овес. Прийшов Варфоломія – жито на зиму сій. Суша на Варфоломія – на теплу зиму надія.

Титів день.

Закінчується пора білих грибів в українських лісах. Тит-листопадник осінній гриб ростить, але гриби грибами, а молотьба не за горами.

10 вересня – Мусія. Селяни закінчували збирати коноплі у полі, поспішали перевзти снопи до клунь. Настала пора золотистого падолисту. Підмічали: якщо листя ще міцно тримається на дереві, то зима буде люта, з морозами і снігами.

11 вересня – Івана. Головосіки. У цей день віруючі не брали до рук ні ножа, ні сокири, ні пилки… Не різали навіть хліба, а ламали його. «На Головосіки вже повні засіки!».
Якщо цього дня побачити журавлів, що летять у вирій, це означає, що зима буде рання. Зачувши грім, колись радісно зауважували: «Загримів Главосік – тепла прибавить рік!».