Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Григорій Сковорода
Г. Сковорода першим в Україні відзначив творчі можливості народу у сфері педагогічної культури. Він вчив народ і вчився у народу. Уся його педагогічна теорія пройнята духом народності, народними ідеалами, побудованими на найкращих народних традиціях. Педагогічні ідеї Г. Сковороди - це джерело народної педагогіки. Г. Сковорода ставив завдання виховувати людину-громадя-нина. У її вихованні педагог спирається на принцип природовід-повідності виховання, який випливає з ідей народної педагогіки про врахування у вихованні природних особливостей і нахилів дитини. Повз увагу Григорія Сковороди не пройшли такі перлини народної мудрості, як: «Яким у колиску - таким у могилку», «Коли корова — не надівай сідла», «Не в кожній воді мило розпуститься». Принцип природовідповідності («сродності») набув у Григорія Сковороди яскравого соціального звучання. На думку видатного філософа, кожна людина має посідати певне місце в суспільстві не за багатством чи знатністю, а за «сродностю», тобто відповідно до своїх природних нахилів, що виявляються і розв'язуються в процесі діяльності. Він вважав, що тільки спільна праця за індивідуальними здібностями, нахилами й уподобаннями розкриває перспективи особистого і загального щастя людей, створює можливості для вільного і гармонійного розвитку кожної особистості. Як і народна педагогіка, Г.С. Сковорода розглядає працю як категорію економічну, моральну і педагогічну, як основний зміст виховання і метод впливу, як неодмінну умову справжнього людського життя. Ідучи за народними педагогічними традиціями, Г.С. Сковорода глибоко шанує людей праці, співає гімн скромному трудовому життю, трудовому вихованню, засуджуючи водночас неробство, бездіяльність, паразитизм, привласнення чужої праці, визиск людини людиною. Він не тільки і не просто повторює народний ідеал виховання працею, а й збагачує його. Він розглядає працю як «живой й неусьшньїй всей машиньї ход» і доводить, що праця тільки тоді веде до щастя, коли вона відповідає задаткам, нахилам і покликанню кожної людини. Педагогічні погляди Сковороди пройняті справжнім гуманізмом, демократизмом, народністю. Він доводив, що правильне виховання криється в природі самого народу, як вогонь і світло в кремені. Г. Сковорода високо цінує ідеали народної педагогіки. Народний ідеал — це людина праці, людина благородних поривань, високих моральних та інтелектуальних якостей, людина, яка прагне пізнати себе і навколишній світ. Вона вольова, рішуча, наполеглива, безкомпромісна, справедлива, чиста у своїх почуттях і помислах, готова до жертви заради загальної справи. З великою симпатією Г. Сковорода говорить про людей глибокого внутрішнього, духовного змісту: «Нет смешнее, как умньїй вид с пустьім потрохом», «Стучит, шумит, гремит... Ачто там? Кобьіла мертва, голова бежит», «Летала вьісоко, а села недалеко», «Красна хата не углами, а пирогами». Наслідуючи народні традиції, Г. Сковорода першорядного значення надає родинному вихованню та батькам як природним вихователям дитини. У притчі «Благородний Еродий» Г.С. Сковорода пише: «Главизна воспитания єсть: 1) благо родить, 2) со-хранить птенцу младое здравие, 3) научить благодарности». Тих, хто «на благо родить, на благо научил», він називає «полуотцом» і «полуматерью». Як справжній народний педагог Г. Сковорода широко використовує у своїй роботі прислів'я, приказки, пісні, хороводи, народні свята, казки, байки, народні ігри. Народний виховний досвід, практика народного виховання підказала українському просвітителю справді плідні педагогічні ідеї. Г.С. Сковорода - це наш «перший розум», великий національний любомудр. У своїй широкій науковій, філософській, просвітницькій і педагогічній діяльності він був авторитетним виразником і творцем волелюбного лицарського мислення. Усе життя Г. Сковорода був серед народу, прагнув вивчити його природу, його волю, мову, традиції, обряди та звичаї. Він відстоював пізнавальний, виховний, емоційно-образний потенціал української, зокрема козацької, духовності. Духовними цінностями українського Сократа були ідеї волі і свободи людини і народу, нації, держави, утвердження національного способу життя, національної народної освіти, пріоритету свого рідного, національного. Будучи прихильником принципу народності у вихованні, Г.С. Сковорода вважав, що воно повинно відповідати інтересам народу, живитися з народних джерел і зберігатися в житті кожного народу. У широкій програмі загальноосвітньої підготовки молоді чільне місце Г.С. Сковорода відводив рідній мові. Він не залишав поза увагою усну народну творчість, народну музику, поезію, народну пісню. Г.С. Сковорода тримав чіткі орієнтири на народну педагогіку у розв'язанні питання виховання моральності людини (любов до батьківщини, працелюбність, гуманність, людська гідність, совість, правдивість, чесність, скромність, людяність, дружба, почуття національної належності), оцінці такого чинника виховного впливу на людину, як природа взагалі і природа самої людини. У народному дусі возвеличив Г. Сковорода розум, працю, щастя людини, святі образи батька і матері, народного вчителя, педагогічний геній народу.
|