Літні дати і свята

Вони уславлюють і опоетизовують розквіт і красу природи, зби­рання врожаю, турботу про його збереження, оспівують добробут людини і її вільну працю.

Зелене свято (клечальна неділя, Трійця). На «зелене свято» заквітчують домівку квітами, підлогу встеляють рутою-м'ятою, ду­хмяним чебрецем, явором, іншим зелом. Клечальна неділя — це вшанування царства рослин, «зеленого дому», в якому живе люди­на. Завдяки цьому святу глибоко усвідомлюється і відчувається

єдність людини з природою, красою рідного краю. Свято виховує бережне ставлення до природи, її краси, прагнення збагачувати природу своєю працею (вирощування рослин, які застосовують­ся в процесі святкування).

Свято Івана Купала (1 липня). Воно сповнене високої естети­ки, моралі, глибокого ліризму, життєвого оптимізму. Наші предки відзначали свято в дні літнього сонцестояння, коли природа у своєму розвитку сягала апогею. Це свято чарівної краси, добра, фантазії, дотепів, жартів, легенд, пошуку щастя, віри в майбутнє, народної пісні. Співаючи, дівчата збирають квіти і плетуть він­ки. Хлопці приносять велику і красиву гілку верби, встановлю­ють її. Дівчата прикрашають гілку квітами, стрічками, цукерка­ми. Усі танцюють навколо Купала та водять хороводи. Хлопці готують хмиз, дрова, розпалюють багаття. Лунають жарти, сміх. З жартами і промовками хлопці і дівчата парами стрибають че­рез купальське вогнище. Під час стрибка руки не можна розми­кати; за народним повір'ям у такому разі дівчина восени не вийде заміж, а хлопець не жениться. Потім з піснями дівчата ідуть до річки, запалюють свічки, кожна закріплює свічку на своє­му віночку, а потім обережно опускає його на воду і стежить за ним. З цією миттю пов'язано багато повір'їв. Якщо хлопець, який кохає дівчину, попливе і зуміє вибрати вінок своєї обраниці, він може сподіватися, що вона вийде за нього заміж. Якщо ж свічка погасне чи вінок потоне, дівчина впадає в зажуру: адже це погана прикмета.

Цього дня розповідаються різні прикмети, повір'я, перекази, легенди, бувальщини, пригоди. Раніше в ніч на Купала дівчата і жінки збирали цілющі трави, шукали опоетизований народом цвіт папороті. За повір'ям, папороть цвіте лише в ніч на Івана Купала. Хто знайде цей чарівний цвіт, той буде щасливий у ко­ханні і у житті. Свято Івана Купала дає можливість глибоко пізнати духовність попередніх поколінь, їх надії, сподівання, по­бут, дозвілля, творчі основи народного життя, його красу, народ­ну мораль.

Свято зажинок і обжинок. Люди естетично обрамляли жни­ва як відповідальну життєву подію. У зажинках і обжинках беруть участь усі люди. Реалізується програма зажинкових і обжинкових пісень, хороводів та інших компонентів цих тради­ційних обрядів.

127

День Маковія (14 серпня). Він знаменує закінчення літа. Цього дня востаннє робились хліборобські толоки, починається відліт у вирій ранніх птахів. У храмах освячують воду, квіти, головки маку. День Маковія в народі — це «перший Спас». 19 серпня починається другий, або Великий Спас. Це одне з найбільших землеробських свят. Зібрані фрукти, овочі, ягоди, гриби, мед тощо несуть освячувати до храмів. Це також день поминання помер­лих родичів. У таких звичаях кінця літа - гідність господаря землі, гордість за високі врожаї. Народ освячує, опоетизовує нелегку хліборобську працю і як естафету передає свою працелюбність, хазяйновитість у спадок наступним поколінням.