💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Принципи та процедури проведення оцінки персоналу

Суть і завдання оцінки персоналу

Оцінка персоналу розглядається як елемент управління і як система атестації кадрів, що застосовується в організації в тій чи іншій модифікації. В той же час це необхідний засіб вивчення якісного складу кадрового по­тенціалу організації, його сильних і слабких сторін, а також основа для удос­коналення індивідуальних трудових здібностей працівника і підвищення його кваліфікації. Оскільки результати оцінки визначають положення пра­цівника на виробництві і перспективу його переміщення, то вони є важ­ливим мотиваційним фактором покращення трудової діяльності і відно­шення до праці. Основними цілями оцінки персоналу є:

— адміністративна, яка полягає в прийнятті кадрових рішень на об'єк­тивній і регулярній основі (розміщення кадрів, їх переміщення та оплата праці);

— інформативна — забезпечення керівників необхідними даними про кількісний та якісний склад персоналу;

— мотиваційна — орієнтація працівників на покращення трудової діяльності в потрібному для організації напрямку.

Із всієї сукупності цілей і напрямків проведення оцінки персоналу ви­діляють основну— покращити управління діяльністю організації. Підприє­мство не може розраховувати на довготривалий розвиток без ефективного управління людьми та організації їх діяльності. Основою забезпечення цьо­го і є оцінка кадрів як відправна для удосконалення персоналу, його моти­вації і відповідної оплати праці. Оцінка працівників найбільш повною мірою охоплює дві сфери його діяльності — поточну і перспективну.

При аналізі поточної діяльності акцентується увага на тому, як праців­ник виконує роботу. Перспективна діяльність регламентується рішенням при розстановці, ротації, переміщенні і навчанні персоналу, вимагає оцінки здібностей, особистих якостей, мотивації, що дозволяє прогнозувати по­тенціальні можливості працівника. При організації роботи з людьми одер­жані дані є базовими для прийняття ефективних кадрових рішень.

Оцінка персоналу — це цілеспрямований процес визначення відповід­ності якісних характеристик персоналу (здібностей, умінь, мотивів) вимо­гам посади або робочого місця.

Оцінка персоналу передбачає порівняння певних характеристик людини — професійно-кваліфікаційного рівня, ділових якостей, результатів праці з відповідними параметрами, вимогами, еталонами. Навіть такі загальні риси людини, як розум, краса, сила, ретельність визначаються в порівнянні з чи­мось, а тому потребують оцінки. Отже, правомірним є твердження, що оці­нювати персонал — це значить робити висновок на основі порівняння «іде­ального» працівника з тією реальною людиною, що працює в конкретній організації, на конкретній посаді. Оцінка персоналу полягає у визначенні того, якою мірою кожний працівник досягає очікуваних результатів у праці й відповідає тим вимогам, які випливають з його виробничих завдань. Оцінка персоналу є процедурою, яку проводять з метою виявлення міри відповід­ності особистих якостей працівника, кількісних і якісних результатів праці нормативним вимогам, поставленим цілям.

Працівник повинен відповідати вимогам, які ставляться до нього по­садовими обов'язками, змістом і характером праці, а також вимогам орга­нізації й культури підприємства. Оцінюють не тільки потенціальні мож­ливості працівників, їх професійний рівень, компетенцію, а й реалізацію цих можливостей у процесі виконання доручених обов'язків й досягнення нормативних показників підприємства.

Оцінці підлягають усі категорії працівників, але значимість її для ок­ремих категорій різна. Природно, що оцінка особистих і ділових якостей керівників, головних спеціалістів значно складніша, ніж виробничого пер­соналу. Оцінка виробничого персоналу — це визначення певних профе­сійних і особистих якостей працівників, виходячи з їх функціональних обо­в'язків і цілей підприємства, за встановленими критеріями.

За таким підходом оцінка персоналу повинна обов'язково включати психологічний компонент і бути спрямованою на розробку рекомендації з управління як персоналу в цілому, так і окремими працівниками.

Проведення оцінки персоналу дозволяє:

— планувати кар'єру та просування працівників по службі;

— визначати рівень компетентності спеціалістів;

— здійснювати перестановку кадрів з врахуванням компетентності і потенціалу працівників;

— одержати психологічний портрет працівників організації;

— проводити ефективний підбір потрібних спеціалістів;

— вивчати специфіку міжособистісних відносин і психологічний клімат у колективі;

— визначити міру задоволення і зацікавленості працівників в органі­зації;

— знаходити засоби для закріплення в організації потрібних спе­ціалістів;

— розробити ефективну систему мотивації трудової діяльності;

— раціоналізувати методи роботи з персоналом.

Важливим завданням оцінки є забезпечення зворотного зв'язку: праців­ник має знати, як оцінюються результати його діяльності, бажання якісного виконання його роботи з боку керівництва. Оцінка повинна розглядатись відкрито, повинні обговорюватися досягнення працівника та вибиратися шляхи покращення його діяльності. Працівники мають знати, які помилки були з їхньої вини, а які залежать від внутрішніх умов підприємства. Це доз­воляє скорегувати як поведінку працівників, так і умови їх роботи.

Проведення оцінки персоналу дає інформацію про: ефективність роботи працівників; потенційні можливості спеціалістів і перспективи їх росту; причини неефективної роботи окремих спеціалістів; потреби і пріоритети в навчанні та підвищенні кваліфікації; бажання і надії працівників; шляхи удосконалення організації праці.

На результатах оцінки грунтується ряд управлінських рішень з проблем: підбору і розстановки кадрів, вияснення вкладу кожного працівни­ка в діяльність підприємства; просування працівників як по вертикалі, так і по горизонталі; покращення структури, стилю, методів управління персоналом; зміцнення взаємозв'язків адміністрації і профспілки, керівників і підлеглих.

Кожна із цих проблем пов'язана з різними аспектами ділової оцінки. Так, при наймі на роботу, вимагають, перш за все, оцінки особистих якос­тей претендента, а при атестації — оцінки результатів праці.

Регулярна і систематична оцінка персоналу забезпечує керівництво інформацією для прийняття обгрунтованих рішень з підвищення рівня за­робітної плати, підвищення на посаді, присвоєння кваліфікації тощо.

Оцінка персоналу (самооцінка і зовнішня) виконує дві основні функції: орієнтуючу й стимулюючу. Орієнтуюча функція полягає в тому, що кожна людина через оцінку з боку суспільства та за допомогою самооцінки усві­домлює себе, свій стан і поведінку, отримує можливість визначити напрям­ки і способи подальшої діяльності.

Стимулююча функція оцінки виявляється в тому, що вона, породжу­ючи влюдини переживання успіху чи невдачі, підтверджуючи правильність чи неправильність вибраної поведінки, спонукає людину до діяльності в певному напрямку.

Управління персоналом передбачає широке використання результатів оцін­ки персоналу, адже кожна організація прагне зберегти кращі кадри, створити їм умови для професійно-кваліфікаційного зростання і одночасно звільнитись від працівників інертних, малокваліфікованих, безперспективних.

Принципи та процедури проведення оцінки персоналу

Оцінка персоналу може повноцінно виконувати притаманні їй функції за умов дотримання таких принципів:

— об'єктивності — використання достовірної інформаційної бази т, повної системи показників для характеристики працівника, його діяльності, поведінки, з врахуванням періоду роботи та динаміки результаті) протягом цього періоду;

— гласності — всебічне ознайомлення працівників з порядком і методикою проведення оцінки, доведення її результатів до всіх зацікавлених осіб через пресу, накази, розпорядження;

— оперативност і — своєчасність і швидкість оцінки, регулярність її про­ведення;

— демократизму — участь членів колективу в оцінці колег і підлеглих;

— єдності вимог оцінки для всіх осіб однорідної посади;

— простота, чіткість і доступність процедури оцінки, обов'язковості загальності (оцінюють кожного);

— результативності — обов'язкове й оперативне прийняття відповід­них заходів за результатами оцінки;

— підтримки престижності оцінки, за рахунок обов'язкового її вико­ристання при прийнятті відповідних рішень з питань персоналу. Ніщо так не вбиває систему оцінок, як незастосування її в практиці:

Поточна і періодична оцінка працівників підприємства проводиться за двома напрямками:

— оцінки результатів роботи і факторів, що визначають міру досягнен­ня цих результатів;

— аналізу динаміки результативності праці за певний проміжок часу, а також динаміки умов, що впливають на результат.

Організаційна процедура підготовки проведення оцінки передбачає виконання таких обов'язкових заходів:

— розробка методики оцінки (якщо це доцільно, методику можна ку­пити) з урахуванням конкретних умов організації;

— формування оціночної комісії із залученням безпосередніх керівників тих працівників, що оцінюються, та спеціалістів вищого рівня ієрархії, а також спеціалістів служби управління персоналом;

— визначення часу та місця проведення оцінки;

— встановлення процедури підбиття підсумків оцінки;

— вивчення питань інформаційного забезпечення процесу оцінки;

— консультації авторами методичних розробок членів комісії з питань оцінки.

Основною особою в оцінці персоналу є лінійний керівник. Він відпо­відає за об'єктивність і повноту інформаційної бази та проводить бесіду з працівником. Думка безпосереднього керівника є визначальною при оцінці кандидата на вакантну посаду.

При формуванні періодичної оцінки узагальнюються: думка колег і працівників взаємозв'язаних підрозділів; підлеглих; спеціалістів у галузі ділової оцінки, а також результати самооцінки працівників.

Основним питанням будь-якої ділової оцінки є визначення чітких по­казників і критеріїв, які залежать від цілей підприємства. При великій кількості показників їх можна умовно згрупувати в три групи: результативність праці; професійна поведінка; особисті якості.

При визначенні критеріїв оцінки можна керуватись двома цілями. Пер­ша — визначити, як добре, чи погано, і чому працівники виконують свої функції та обов'язки. Така ціль ставиться тоді, коли діяльність підприєм­ства є стабільною й обов'язки працівників чітко визначені і стабільні. Друга — визначення можливостей працівників в інших сферах діяльності відпо­відно до цілей підприємства, його перспективи. Вона ставиться тоді, коли діяльність підприємства характеризується динамічністю, а функції пра­цівників чітко не визначені.

Оцінка професійних якостей грунтується на аналізі результатів роботи і відповідності компетентності спеціаліста функціональним обов'язкам і посадовим вимогам. Така оцінка передбачає визначення узгоджених і оговорених критеріїв знань, умінь і навиків працівників. Вона здійснюється з обов'язковим за­лученням спеціалістів, компетентних у даній галузі.

Лінійні керівники — безпосередні керівники дають інформацію: як ефективно, професійно справляється працівник зі своїми обов'язками; про виконання поставлених завдань; про якість роботи; причини неефектив­ної роботи.

Колеги — інтерв'ю з ними, пояснює деякі особливості роботи спеціаліс­та в процесі його взаємодії всередині підприємства, його вміння працюва­ти в команді, рівень його компетентності, можливі труднощі в роботі.

Клієнти — дають інформацію про міру свого задоволення діями даного спеціаліста як представника підприємства, про причини незадоволення його роботою.

Таблиця