Обставинно-означальні речення

Обставинно-означальні речення можуть виражати:

1. Причину (причиново-означальні речення): який = тому що я, ти, він...

1. O magna vis veritā tis, quae facĭ le se per se ipsa defendat. – О велика сило правди, яка (= тому що вона) легко захищає себе сама собою!

2. Alexander, quum ad Achillis tumŭ lum adstitisset: “O fortunā te inquit, “adulescens, qui tuae virtū tis Homē rum praecō nem invenĕ ris! ” – Олександр, коли став біля могили Ахілла, сказав: ”О щасливий юначе, – ти, який (= тому що ти) знайшов в особі Гомера оповісника своєї доблесті! ”

Причинний характер обставинно-означальних речень інколи буває підкреслений частками quippe, utpote, ut.

Eos libros non contemno, quippe quos nunquam legĕ rim. – Ці книги я не зневажаю, тому що ніколи їх не читав.

2. Допуст (допустово-означальні речення): який = хоч я, ти, він...

1. Egomet, qui sero ac levĭ ter Graecas littĕ ras attigissem, tamen, quum Athē nas venissem, complū res tum ibi dies sum commorā tus. – Я сам який (= хоч я) пізно і лише злегка торкнувся грецької літератури, однак, коли прибув в Афіни, провів там багато днів.

2. Pompei milĭ tes miserrĭ mo ac patientissĭ mo exercitui Caesă ris luxuriem obiciē bant, cui semper omnia ad necessarium usum defuissent. – Воїни Помпея докоряли за розкіш війську Цезаря, дуже жалюгідному і терплячому, якому (= хоч йому) завжди бракувало всього для необхідного користування.

Іноді допустовий характер означального речення граматично не виражений.

Egomet, qui te consolā ri cupio, consolandus ipse sum. – Я, який (= хоч я) прагну тебе потішити, сам потребую втіхи.

3. Наслідок (наслідково-означальні речення): який = так що я, ти, він...

Таке qui за значенням дорівнює ut consecutī vum. Слід зазначити, що в обставинно-означальних реченнях і, зокрема, в наслідково-означальних замість відносних займенників можуть вживатися прислівники.

Наслідкові або консекутивні речення вживаються в таких випадках:

а) коли в головному реченні займеннику qui відповідають слова зі значенням такий, так: is, talis, eiusmŏ di, tantus, tam.

1. Non is sum, qui mortis pericŭ lo terrear. – Я не такий, щоб злякався небезпеки смерті.

2. Erat iter tale, per quod vix tranquillum ab hostī li metu agnem expedī ri posset. – Шлях був такий, що по ньому ледве могло рухатися військо, не відчуваючи страху перед ворогом.

б) коли у головному реченні займеннику qui відповідають прикметники: dignus, a, um – достойний, а, е, indignus, a, um – недостойний, а, е, idoneus, a, um i aptus, a, um – вигідний, а, е, придатний, а, е.

Liviā nae fabŭ lae non satis dignae sunt, quae itĕ rum legantur. – Драми Лівія (Андроніка) не цілком достойні того, щоб їх читати вдруге.

в) коли у головному реченні є вирази: sunt, existunt, inveniuntur, reperiuntur, qui – є (люди), які; nemo est, qui – нема нікого, хто б; nemo est, quin –нема нікого, хто б не; nihil est, quod – нема нічого, щоб; non habeo, quod – не маю нічого, щоб, не маю підстави, щоб; quid est, quod – які є підстави, щоб та ін.

1. Sunt, qui censeant, unā anĭ mum cum corpŏ re occidĕ re. – Є люди, які вважають, що душа гине разом з тілом.

2. Quid est, Catilī na, quod iam in hac urbe te delectā re possit? – Катіліно, які є підстави для того, щоб що-небудь тебе могло ще тішити в цьому місті?

4. Мету (фінально-означальні речення): який = щоб я, ти, він...

1. Clusī ni legā tos Romam, qui auxilium ab senā tu petĕ rent, misē re. – Жителі Клузія відправили в Рим послів, які б (= щоб вони) просили допомоги у сенату.

2. Sunt multi, qui eripiunt aliis, quod aliis largiantur. – Є багато людей, які віднімають в одних будь-що, щоб дати це іншим.

5. Обмеження (обмежувально-означальні речення)

Означальне речення може містити в собі обмеження загальної думки головного речення. Обмежувально-означальні речення зустрічаються з такими виразами: quod sciam – наскільки я знаю, quodintellĕ gam, quod sentiam – наскільки я розумію, quod meminĕ rim – наскільки я пам’ятаю. Обмежувальне значення означального речення часто буває підкреслене часткою quidem, яка стоїть після відносного займенника.

Adeo excellē bant Aristī des abstinentiā, ut unus post homĭ num memoriam, quem quidem nos audierĭ mus, cognomĭ ne iustus sit appellā tus. – Арістід настільки відзначався безкорисливістю, що він єдиний, за пам’яті людей, про якого ми почули, отримав прізвисько „справедливий”.

6. Умову (умовно-означальні речення): який = якщо я, ти, він...

Означальне речення може за змістом містити в собі протасис умовного періоду будь-якого типу: реального, потенціального, ірреального.

1. Perpetuo vincit, qui utĭ tur clementiā. – Постійно перемагає той, хто (= якщо він) користується ласкою.

2. Quemcunque quaerit calamĭ tas, facĭ le invĕ nit. – Кого шукає (= якщо когось шукає) біда, легко знаходить.

3. Haec qui videat, nonne cogā tur confitē ri? – Хто бачив би (= якщо би хто-небудь бачив) це, невже він не був би змушений зізнатися?

4. Qui vidē ret, urbem captam dicĕ ret. – Хто бачив би (= якщо би хто-небудь бачив), говорив би, що місто захоплене.

Тут qui vidē ret за змістом дорівнює протасису ірреального умовного періоду.

Уподібнення способу (Attractio (assimilatio) modi)

У підрядних означальних і умовних реченнях іноді замість очікуваного індикатива вживається кон’юнктив внаслідок аttractio (assimilatio) modi (уподібнення способу). Аttractio (assimilatio) modi виникає тоді, коли підрядне означальне чи умовне речення залежить від дієслова в кон’юнктиві або інфінітивного звороту іншого речення. Його суть полягає в тому, що керуючий кон’юнктив або інфінітив у сферу своєї семантики включає індикатив, яким він керує. Кон’юнктив керуючого речення поширюється на підрядне речення з індикативом.

1. Di tibi dent, quaecunque optes. – Нехай боги дадуть тобі все те, що ти бажаєш.

2. Nemo adhuc inventus est, cui, quod habē ret, esset satis. – До тепер не знайшовся ніхто, якому було б достатньо того, що він має.

3. Pluris putā re, quod utĭ le videā tur, quam, quod honestum, turpissĭ mum est. – Є дуже ганебно вважати дорожчим те, що здається корисним, ніж те, що здається благородним. 4. Si solos eos dicĕ res misĕ ros, quĭ bus moriendum esset, nemĭ nem tu quidem eō rum, qui vivĕ rent, excipĕ res. – Якщо би ти назвав нещасними тільки тих, яким слід померти, то не виключив би нікого з тих, хто живе. Тексти

1. Перекладіть українською мовою і зробіть граматичний аналіз:

І. De Alexandro Magno et Diogĕ ne

Alexander Magnus, cum aliquando Corinthi esset, ad Diogĕ nem vē nit eumque interrogā vit: “Quid optas, Diogĕ nes? Faciam, quidquid voluĕ ris”. Tum ille: “Opto, – inquit, – ne solem mihi intercipias”. Quo audī to, Alexander exclamavisse dicĭ tur: “Nisi Alexander essem, Diogĕ nes esse vellem”.

II. Ambiguum responsum

Croesus, rex Lydō rum, divitiis clarus, consilium iniit Cyrum, regem Persā rum, bello persĕ qui. Cum legā ti, ab eo missi, ad oracŭ lum Delphĭ cum adissent et Apollĭ nem interrogavissent de exĭ tu belli, hoc responsum accepē runt: “Si Croesus flumen finitĭ mum inter Lydos et Persas transiĕ rit, magnum regnum perī bit” Cum Croesus ex finĭ bus suis exisset flumenque transisset, a Cyro victus est et cum multis Lydis nobilĭ bus captus est. Cyrus imperā vit, ut rex in rogo obī ret. Deinde, precĭ bus eī us commō tus, vitam ei concessit et permī sit, ut in regnum suum redī ret.

III. De Achillis fabŭ la

Thetis, cum sciret Achillem sine gloria, sed diu victū rum esse, si in Thessalia remanē ret neque cum cetĕ ris Graeciae principĭ bus ad Troiam oppugnandam navigasset, sin una cum illis profectus esset, vitam eī us brevem, gloriam immortā lem futū ram – eum in thală mo quodam cum puellis et mulierĭ bus apud Lycomē dem collocā vit in insŭ la Scyro. Oracŭ lo autem edĭ to Troiam sine Achille capi non posse missi sunt a Graecis Nestor, Phoenix, Ulī xes ad Peleum, Achillis patrem, rogā tum ut Achillem dimittĕ ret. Peleo autem Achillem domi esse negante Scyrum profecti sunt. Ac suspicā ti cum virginĭ bus Achillem educā ri de Ulī xis sententia hinc arma, hinc calathos et fusos et cetĕ ra huī us genĕ ris ante ostium cubicŭ li, in quo erant puellae et Achilles, exposuē runt. Ita puellae quidem in calathos continuo impĕ tum fecē runt. Achilles vero arma corripuit, quo facto est cognĭ tus.

IV. Dulce et decō rum est pro patria mori

Luciā nus, scriptor Graecus, in “Laudatiō ne patriae” scribit hanc in proeliis cohortatiō nem plurĭ mum valē re, si quis dicat bellum pro patriā susceptum esse, neque quemquam esse, qui, hac voce audī tā, mortem aut pericŭ lum metuat. Ita enim nomen et ipsa commemoratio patriae effĭ cit, ut ex timidissĭ mo natū ra fortissĭ mus fiat. Tyrthaeus autem eandem sententiam duō bus versĭ bus expressit, quorum versuum haec fere sententia est: “Pulchrum est virum fortem, pro patria pugnantem et cadentem inter eos, qui in primo ordĭ ne dimĭ cant, mori”. Nemo est, qui simĭ lem sententiam Horatii ignō ret: “ Dulce et decō rum est pro patria mori ”. Et Cicerō nis: “Sed omnes omnium caritā tes patria una complexa est, pro qua quis bonus dubĭ tet mortem oppetĕ re? ”

2. Перекладіть латинською мовою:

1. Ти помиляєшся, якщо вважаєш, що недоліки народжуються разом з нами: вони з’явилися і накопичилися.

2. Немає жодного виправдання у грісі, якщо ти будеш грішити заради друга.

3. Якщо буде дозволено, я залишуся в місті.

4. Не вистачило б дня, якщо б я хотів захистити причину бідності.

5. Хто за двома зайцями женеться, жодного не спіймає.

6. Доля робить дурнем того, кого хоче згубити.

Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:

1. Cito rumpes arcum, semper si tensum habuĕ ris. – Швидко лук зламаєш, як його завжди натягнутим тримаєш. Автором вислову є римський байкар Федр (І ст. до н.е. – І ст. н.е.). У своїх діях треба мати міру, щоб не нашкодити. Українською мовою: Не перегинай палицю. – Не передай куті меду.

2. Si vis pacem, para bellum. – Якщо хочеш миру, готуйся до війни. Вегетій „Короткі настанови у військовій справі”. Подібну думку висловлював Цицерон „Філіппіки”, VII, 6.19.

3. Bonis nocet, qui malis parcit. – Добрим шкодить, хто злим потурає. (Сенека)

4. Si vis amā ri, ama. – Якщо хочеш, щоб тебе кохали, кохай. (Сенека)

5. Haurit aquam cribro, qui discĕ re vult sine libro. – Черпає воду решетом, хто хоче вчитись без книжки.

6. Si fuĕ ris Romae, Romā no vivĭ to more, si fuĕ ris alĭ bi, vivĭ to sicut ibi! – Якщо будеш у Римі, живи за римським звичаєм, якщо будеш деінде, живи так, як там живуть.

7. Qui bene amat, bene castī gat. – Хто щиро кохає, той суворо карає.

8. Si sapis, sis apis! – Якщо ти розумний, будь бджолою! (Сенека)

9. Si tacuisses, philosophus mansisses! – Якби ти мовчав, залишився б філософом! (Боецій)

10. Si natū ram sequē mur ducem, nunquam errabĭ mus. – Якщо будемо слідувати за природою як за вождем, то ніколи не помилимося.

11. Parva sunt foris arma, nisi est consilium domi. – Мало значить зброя поза державою, якщо вдома немає згоди.