Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Сутність, принципи, форми і типи підприємницької діяльності. Законодавче забезпечення підприємництва




Становлення підприємництва як особливого виду діяльності пов'язане з ринковими відносинами, в умовах яких підприємництво поряд із землею, працею та капіталом стає важливим чинником виробництва.

Під підприємницькою діяльністюрозуміють самостійну, ініціативну діяльність громадян або господарюючих суб’єктів, спрямовану на отримання прибутку або особистого доходу, яку вони здійснюють на власний ризик з метою отримання прибутку. Підприємницька діяльність може здійснюватись у вигляді індивідуальної трудової діяльності, а також через створення підприємств різноманітних організаційно-правових форм.

Передумовами становлення та розвитку підприємництва є:

1) Економічна свобода підприємця, яка виражається в необмеженому праві вибору підприємцем сфери діяльності виходячи з умов ринку та співвідношення попиту й пропозиції, а також в самостійності прийняття рішень.

2) Орієнтація підприємницької діяльності на отримання прибутку, досягнення комерційного успіху.

3) Відповідальність за результати підприємництва, яку несе підприємець.

4) Високий ступінь ризику, який обумовлений прагненням підприємця до нововведень, удосконалення техніки та технології.

5) Комерційна таємниця. Підприємництво ефективне лише в умовах вільної конкуренції, яка не може існувати без комерційної таємниці. Тому держава в ринковій економіці повинна гарантувати захист приватної інформації підприємця.

6) Конкуренція. Підприємництво – це не просто діяльність, це відповідний тип поведінки людини, спосіб мислення, мистецтво, яке може розкритися лише в суперництві з іншими людьми. В основі підприємництва лежать елементи передбачення, хитрість, мудрість, але аж ніяк не обман, шахрайство, нечесність. Тому роль держави полягає в заохочуванні добросовісної конкуренції.

7) Формування в суспільній свідомості позитивного ставлення до підприємництва та підприємця, до господарського успіху як однієї з умов добробуту людей та суспільства в цілому.

До чинників, що сприяють розвитку підприємництва, належать:

– Прагнення людей до поліпшення свого добробуту, розширення їх запитів та потреб. Підприємницька діяльність у різних сферах життя людини – це найкоротший шлях до добробуту та процвітання.

– Підвищення матеріального та культурного рівня життя народу веде до зростання грошових доходів і заощаджень, які можна вкласти у “справу” й отримати додатковий дохід. Цей чинник сприяє розширенню підприємницького поля, концентрації капіталу і збільшує можливості підприємництва у вирішенні великомасштабних народногосподарських завдань.

– Приватна справа є однією з форм зв'язку працівника з власністю (матеріально-речовими факторами виробництва). Соціально орієнтована ринкова економіка за допомогою підприємництва має внутрішній потенціал, здатний змінити зв'язок людини і засобів виробництва, подолати відчуження працівників від них.



– Безробіття, яке є наслідком банкрутства збиткових і закриття нерентабельних державних підприємств, за відповідних умов може бути джерелом кваліфікованих кадрів для підприємницької діяльності. Таким чином може пом'якшуватися соціальне напруження в суспільстві, викликане ринковими реформами.

– Прагнення людини до незалежності, самовираження, визнання її таланту та заслуг, потреба в повазі і взаємодопомозі можуть бути реалізовані у підприємництві.

– Державно-правове регулювання підприємництва в інтересах суспільства.

Основними функціями підприємницької діяльності є:

1) творча – генерування й активне використання новаторських ідей і проектів, готовність до виправданого ризику та вміння ризикувати в бізнесі (підприємництві);

2) ресурсна – формування і продуктивне використання власного капіталу, а також інформаційних, матеріальних і трудових ресурсів;

3) організаційно-супровідна – практична організація маркетингу, виробництва, продажу, реклами та інших видів господарської діяльності.

Науково обґрунтованими принципами, підприємницької діяльності є наступні:

1) вільний вибір підприємницької діяльності;

2) залучення на добровільних засадах ресурсів (грошових коштів і майна) фізичних та юридичних осіб для започаткування підприємницької діяльності;

3) самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників ресурсів і споживачів продукції, встановлення цін на товари та послуги, наймання працівників;



4) вільне розпоряджання прибутком, що залишається після внесення обов’язкових платежів до відповідних бюджетів;

5) самостійне здійснення підприємцями зовнішньоекономічної діяльності.

Виокремлюють індивідуальну й колективну форми підприємницької діяльності, До колективної форми підприємницької діяльності можна віднести такі види як: а) малий бізнес (мале підприємництво), що базується на особистій власності або оренді майна; б) спільне підприємництво (партнерство), засноване на колективній власності; в) корпоративне підприємництво, в основі якого лежить акціонерна власність.

Виділяють чотири основні типи підприємництва:

– виробниче (виробництво товарів, надання послуг);

– комерційне (торгівля товарами, послугами);

– фінансове (банківська справа, аудит, страхування);

– підприємництво у сфері споживання (роздрібна торгівля).

Традиційно існують класична та інноваційна моделі підприємництва з альтернативним варіантом їхнього поєднання. Класична модель підприємницької діяльностінезмінно орієнтується на найефективніше використання наявних ресурсів підприємства. За такої моделі дії підприємця чітко окреслено: аналітична оцінка наявних ресурсів; виявлення реальних можливостей досягнення поставленої мети бізнесової діяльності; використання саме тієї реальної можливості, яка здатна забезпечити максимально ефективну віддачу від наявних фінансових, матеріальних і нематеріальних ресурсів. Інноваційна модель підприємництва передбачає активне використання переважно інноваційних організаційно-управлінських, техніко-технологічних і соціально-економічних рішень у сфері різномасштабного бізнесу.

Підприємницька діяльність регулюється багатьма нормативно-технічними та законодавчими актами. Найважливішим серед них є Господарський Кодекс України від 16.01.2003 р., який регламентує практично всі аспекти започаткування та ведення підприємницької діяльності. Також окремі положення щодо ведення підприємницької діяльності регламентуються Податковим кодексом України. Окрім цього з метою розвитку та стимулювання підприємницької діяльності в Україні прийнято цілий ряд відповідних законів, постанов Кабінету Міністрів України та указів Президента, серед них варто відзначити Закон України “Про державну підтримку малого підприємництва”, Закон України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, Указ президента України “Про заходи щодо забезпечення підтримки і дальшого розвитку підприємницької діяльності”, Указ Президента України “Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємництва” та ряд інших.


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.005 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал