Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Тема 7. Сім'я як об'єкт соціально-педагогічної діяльності
Сім'я як мала група та соціальний інститут. Соціалізуючі функції сім'ї. Параметри сім'ї. Функції сім'ї як соціального інституту. Типологія сімей. Поняття батьківства та батьківської позиції. Стилі батьківства: авторитарний, ліберальний, авторитетний. Принципи усвідомленого батьківства. Сім'я - динамічна мала група людей, які разом проживають, зв'язані родинними відносинами (шлюбу, кровної спорідненості, усиновлення, опіки), спільністю формування і задоволення соціально-економічних та інших потреб, взаємною моральною відповідальністю. Сьогодні сім'я розглядається як провідний мікрофактор соціалізації особистості, оскільки є персональним середовищем її життя та розвитку. Основні соціалізуючі функції сім'ї: - забезпечення фізичного та емоційного розвитку індивіда; - формування статевої ідентифікації дитини; - провідна роль в її розумовому розвитку; - розвиток здібностей та потенційних можливостей індивіда; - забезпечення дитини почуттям захищеності; - формування ціннісних орієнтацій особистості; - оволодіння дитиною основними соціальними нормами. Сім'ї розрізняють за такими основними параметрами: - соціально-культурний - освітній рівень батьків, їх участь в житті суспільства; - соціально-економічний - майнові характеристики та зайнятість батьків на роботі; - техніко-гігієнічний - умови проживання, обладнання житла, особливості способу життя; - демографічний - структура сім'ї (велика, що включає інших родичів; батьки та діти; неповна; бездітна; одно-, мало- чи багатодітна). Сім'я є першоосновою духовного, економічного та соціального розвитку суспільства. Ця істина підтверджується усім шляхом розвитку людської цивілізації. В процесі цього розвитку сім'я набула функцій, які тільки в сукупності забезпечують повноцінність її існування, саморозвитку та широку життєдіяльність як соціального інституту. Як соціальний інститут сім'я виконує наступні функції: матеріально-економічну, житлово-побутову, репродуктивну, комунікативну, виховну, рекреативну. Сьогодні за різними підходами і критеріями вчені нараховують понад сорок типів, видів і форм сімей. Ось далеко неповний їх перелік: - за складом: повна сім'я, окрема, проста, складна, велика сім'я; - за структурою: з однією, з двома і більше шлюбними парами з дітьми або без дітей, з одним з батьків подружжя; з матір'ю (батьком) з дітьми; - за типом главенства в сім'ї: егалітарні (демократичні) й авторитарні; - за однорідністю соціального складу: соціально-гомогенні і гетерогенні; - за сімейним стажем: молоді, середнього шлюбного віку; похилого віку; - за національним (етнічним) складом: однонаціональні; міжетнічні сім'ї; сім'я з громадян різних держав; сім'я з осіб різного віросповідання; - за якістю взаємин і атмосфери в сім'ї: благополучна, стабільна, педагогічно-слабка, нестабільна, дезорганізована; - за географічною ознакою: міська, сільська, віддалена сім'я; - за типом споживацької поведінки: сім'я з " фізіологічним", " інтелектуальним", з проміжним типом споживання, " дистантна" сім'я; - за рівнем матеріального достатку: елітарні, малозабезпечені, заможні. У науковій, соціологічній, психолого-педагогічній літературі існує визначення сімейного благополуччя, його сутності. Сімейне благополуччя визначається високим рівнем внутрішньосімейної моральності, духовності, задоволення емоційних потреб всіх членів сім'ї. В благополучній сім'ї існує взаєморозуміння, взаємоповага між всіма її членами, спільність життєвої мети, позитивна моральна атмосфера, приблизно однакова оцінка різних життєвих ситуацій, взаємопогодження стосовно спільних справ і обов'язків, психологічна підтримка, взаємна довіра, людяність, доброта, чуйність, раціональне вирішення всіх сімейних проблем. Неблагополучними (проблемними) називають сім'ї, які повністю або частково втратили свої виховні можливості в силу тих чи інших причин, у результаті чого в цих сім'ях об'єктивно чи суб'єктивно складаються несприятливі умови для виховання дитини. В основу виділення неблагополучних сімей покладені соціально-психологічні та соціально - економічні фактори. До таких сімей належать: - сім'ї, де батьки зловживають спиртним, ведуть аморальний спосіб життя, вступають у конфлікт з морально-правовими вимогами суспільства; - сім'ї з низьким морально-культурним рівнем батьків; - сім'ї з конфліктами у взаємостосунках між батьками, батьками та дітьми; - неповні сім'ї; материнські сім'ї; - сім'ї зовні благополучні, які припускаються серйозних помилок, прорахунків в системі сімейного виховання, які мають стійкий характер. Сімейне виховання - більш чи менш усвідомлені зусилля старших членів сім'ї, котрі спрямовані на те, щоб молодші відповідали уявленням старших про те, якою повинна бути і стати дитина. Однією з складових сімейного виховання є батьківська позиція - психологічна та виховна спрямованість матері та батька, заснована на свідомій чи неусвідомлюваній оцінці дитини, що знаходить своє вираження в певних способах та нормах взаємодії з нею. Батьківська позиція має такі ознаки: - адекватність (найбільш близька до об'єктивної оцінка психологічних та характерологічних особливостей дитини та побудова виховного впливу на основі такої оцінки); - гнучкість (здатність змінювати методи та форми спілкування і впливу на дитину відповідно до її вікових особливостей, конкретних ситуацій); - перспективність (спрямованість виховних зусиль на майбутнє у відповідності з вимогами, які поставить перед дитиною подальше життя). Гері Чепмен та Росе Кемпбел пропонують наступні шляхи до серця дитини: дотик; слова заохочення; відданий їм час; подарунки; допомога. Основні правила батьківської поведінки: - У стосунках з дитиною спиратися на позитивні якості її особистості. - Оцінювати не особистість, почуття, думки дитини, а її вчинки. - Навіювати дитині позитивне. - Приймати дитину такою, якою вона є. - Не згадувати без особливої потреби негативні ситуації з минулого. - Порівнювати дитину частіше із нею (якою вона була раніше), а не з її однолітками, знайомими. - Не принижувати гідність дитини. - Не припускати розходження між словами і діями батьків. Сьогодні одним із напрямків соціальної політики є сімейна політика - система механізмів, за допомогою яких держава створює умови для забезпечення життєдіяльності сім'ї, її захисту, якщо вона цього потребує. Тобто сімейна політика є ланцюжком між державою та громадянським суспільством і виконує такі функції: стабілізуючу; захисну. Суспільство зацікавлене в такій сім'ї, яка здатна виробити та реалізувати власну життєву стратегію, забезпечити не лише виживання, а й розвиток. Можна виділити такі орієнтири сучасної сімейної політики в Україні: - стабілізація сім'ї, зниження рівня розлучень; - підвищення престижу сім'ї та сімейних цінностей у масовій свідомості; - забезпечення розумово і фізично здорового потомства, орієнтація на середньодітну сім'ю; - підвищення виховного потенціалу сім'ї; - адаптація сім'ї до ринкових умов життя. В Україні можна виділити такі напрямки реалізації сімейної політики: - законодавче забезпечення; - економічні заходи; - соціальна робота з сім'єю.
|