Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Методи прогнозування нац.. ек.






Методи прогнозування – це сукупність способів, заходів, дій, за допомогою яких можна на підставі вивчення існуючого та минулого стану об’єкта з врахуванням існуючих чи потенційних факторів впливу на нього переконливо передбачити його майбутній стан.

Методи прогнозування:

1-група. Інтуїтивні (експертні) методи прогнозування. Вони здебільшого використовуються для визначення зміни стану об’єкта у майбутньому, а також іноді для визначення заходів по досягненню такої цілі.

2-група. Формалізовані методи. Вони використовуються переважно для визначення ресурсного забезпечення, необхідного для досягнення цілі.

До інтуїтивних методів відносяться:

1. метод експертної оцінки, розрізняють:

· індивідуальний;

· колективний.

Індивідуальний метод експертної оцінки здійснюється за допомогою індивідуального опитування у вигляді інтерв’ю, анкетування або складення експертами сценарію розвитку.

Серед методів колективної експертної оцінки найбільш поширеними є:

а) метод комісій – це обговорення ситуації групою експертів і складання прогнозу на основі цього обговорення;

б) матричний метод – опитування групи експертів і спеціальна обробка отриманої інформації, на основі якої складається матриця. У стовпчиках матриці зазначаються експерти, у рядках – питання. На перетині стовпчика і рядка відображається думка експерта з конкретного питання;

в) мозкова атака – це активне творче обговорення ситуації висококваліфікованими фахівцями і вироблення прогнозу на основі цього обговорення.

Основні етапи колективної експертної оцінки:

· формування групи учасників;

· складання проблемної записки (описання ситуації і бажаного прогнозу);

· генерація ідей;

· систематизація ідей;

· деструкція (критичний аналіз ідей);

· складання прогнозу у вигляді списку ідей про майбутній розвиток об’єкта, які не були відкинуті в ході деструкції;

г) метод «Дельфі» – це систематичне опитування експертів з приводу розвитку об’єкта прогнозування та узагальнення даних. Характерними рисами методу «Дельфі» є:

· анонімність (експерти або незнайомі, або не знають, що одночасно приймають участь в одному і тому ж опитуванні);

· постійне використання напрацьованих результатів;

· статистичний характер висновків, тобто, висновки базуються на думці більшості.

Саме завдяки цим характерним рисам метод «Дельфі» є ефективним.

До формалізованих методів прогнозування відносяться:

· методи прогнозної екстраполяції;

· метод економіко-математичного моделювання.

Метод екстраполяції – один з головних у прогнозуванні економіки. Він передбачає, що на основі статистичних даних, зібраних за певний період, формується уявлення про тенденції і закономірності. Базовим положенням цього методу є положення про те, що зазначені тенденції і закономірності збережуться і в майбутньому. Найпростішим з методів екстраполяції є метод найменших квадратів, який дає можливість оцінити ймовірні відхилення від прогнозованого результату. Більш складними методами екстраполяції є метод регресивного аналізу і метод кореляційного аналізу.

Економіко-математичне моделювання передбачає формування моделей, тобто, спрощення реальної ситуації, за якого її можна описати певною кількістю рівнянь. Розрізняють:

· факторні економічно-математичні моделі, вони визначають залежність рівня і динаміки розвитку об’єкта прогнозування від рівня і динаміки впливу окремих факторів;

· структурні економіко-математичні моделі - це моделі, які описують взаємозв’язки між окремими елементами, що формують єдине ціле або агрегат. Прикладом може бути міжгалузевий баланс виробництва;

· комбіновані економіко-математичні моделі - досліджують як структурні так і факторні впливи.

Моделі можуть бути спрямовані на:

· мінімізацію (витрат);

· максимізацію (прибутків).

Моделі можуть бути:

· однофакторними;

· багатофакторними.

В залежності від фактору часу розрізняють моделі:

· статичні;

· динамічні.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.