Вечірній етюд

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Вечірній етюд

в Путивлі. Автор чотирьох краєзнавчих книг та поетичних збірок

Олексій Дерев’янко, член обласного літературного об’єднання.

Етюд „Сон ” Ольги Башкирової (члена Національної спілки письменників України з 2001р., народилася в м. Конотопі).

Поверталися увечері з ріки. Повітря було м’яке, солодке, тягуче від далекого мукання корів. Сюрчала переднічними комашиними голосами висока трава. А ближній ліс, що вдень сяяв смарагдами та бурштином, потемнішав. Десь за лісом тихо гув трансформатор, і здавалося, що це гудуть похмуро стовбури дерев.

Вона – ясноока, ніжна, мов тепле молоко, - сказала тихо:

- Дивний сон я бачила сьогодні вночі. Ніби ми з тобою лежимо поряд на горищі. Ми спимо, але бачимо, як у віконце зазирає синій місяць, чуємо, як павуки плетуть навколо нас свої сіті. Ми хочемо прокинутись і... не можемо. А десь минають роки, залишають світ люди і приходять нові. А ми спимо, спимо, такі ж молоді, як і зараз.

- І насниться ж таке! – засміявся він – стрункий, смаглявий, темноокий.

Вона посміхнулась якоюсь сумною місячною посмішкою.

Йшли лугом. Великі пухнасті кущі сірими їжаками розповзлися в сутінках. Слався лугом туман – білий, замріяний, сонний. І з того туману виринула сіра, вросла в землю, хатина. Поряд самі ворота, без паркана, а на воротах згорбився серпик місяця – застиг, прибитий іржавим цвяшком. Старенький тинок похилився, мов п’яний, а за тинком пасеться чорна корова з білою зірочкою на розумному чолі, щось задумливо жує, поводить віястими очима.

І виринув із сутінок маленький згорблений дідок – сірий, як сутінки, сивий туман. Очей не видно з-під сірого картузика – тільки сторожкі тіні, а під ними – горбик носа та білі вуса. А в руці у нього – кухлик, а в кухлику – молоко, біле, як сніг, ніжне, як вона.

І ніжні її долоні обхопили кухлик, і вона пила молоко, а потім дала йому. І спорожнів кухлик, і сталося дивне. Вони перестали бути собою, стали солодким повітрям, переднічним сюрчанням трави, тремтінням темних віт і вже не пам’ятали, як пішли за дідком до хати, як піднялися на горище, як поклав їх сивий господар на солому під запорошеним віконцем.

І настав ранок. Зійшло сонце і золотими вістрями простромило ліси. І засяяв ліс смарагдами й бурштином, і заплакали від щастя гарячими густими сльозами сосни.

Починається, розпускається, розливається, світить, сяє, всміхається, плаче, живе, народжується, дивується, посміхається, віє, турбує, навчає, піднімає, стихає, оновлюється, оживає, закохується, спалахує, згасає, припиняє, цвіте, починається, зеленіє, пахне, приходить, припливає, відтворюється, росте, витягується, виходить, виповзає, вилізає, готується, мчить, закінчується - сіяти, навіяти, дихати, жити...